29 серпня 2024 року справа №200/2166/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А, Сіваченка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кобець К.В.,
представника позивача Ухова Р.В.,
представника відповідача Мещаненка Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ухова Романа Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/2166/24 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом адвоката Ухова Романа Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Донецькій області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №552 від 29.03.2024р. ГУНП в Донецькій області “Про порушення службової дисципліни окремими працівниками роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області та їх покарання» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113260) у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області №159 о/с від 02.04.2024р. ГУНП в Донецькій області “По особовому складу»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області видати розпорядчий документ щодо поновлення на службі в поліції поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113260) із 02.04.2024р.;
- допустити судове рішення в частині поновлення на службі в поліції поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113260) до негайного виконання;
- стягнути із Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із 02.04.2024 р.по час ухвалення судового рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції необхідно було перевірити чи дійсно позивач вчинив дисциплінарний проступок, за обставин, що вказані у службовому розслідуванні недотриманні вимог п.п. 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»; п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, - керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години. При цьому, суд обмежився фразами, що відеозаписи доводять обставини службового розслідування та не надав належних та переконливих контраргументів тезам, що висловлені у позові на відповіді на відзив. Позивач наголошує на тому, що відповідачем не було надано до суду доказів керування транспортним засобом. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини позивача. Пунктом 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України від 18.12.2018р. № 1026, передбачено включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Поліцейськими у разі виявлення керування транспортним засобом із порушеннями не задокументовано рух водія на відеокамери чи бодікамерою. Відеозапис спілкування із водієм «Пояснення Руденко 130.mp4» знято не зрозуміло коли, за яких обставин, не зрозуміло на який прилад, відеозйомка ведеться не у публічному місці, згоду на відеозапис позивач не надавав. Право на приватність (захист персональних даних є його частиною) гарантоване ст.32 Конституції України. Окрім того, інспектор не роз'яснив, що він веде відеозйомку та не отримав на це згоду позивача; не роз'яснив позивачу статті 62-63 Конституції України; не роз'яснив право на захист та можливість користування правовою допомогою адвоката при наданні пояснень. Окрім того, позивач фактично не пояснив, що саме він керував транспортним засобом. Позивач на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання пояснень, таким чином здійснення фіксування пояснень позивача та використання них для підтвердження факту винуватості є протиправним. Також не зрозуміло з яких підстав працівники УГІ ГУНП в Хмельницькій області не входили до складу Дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування. Також викликають сумніви опитування патрульних поліцейських саме працівниками УГІ ГУНП в Донецькій області, оскільки візуально різний почерк написання та відповідні працівники УГІ ГУНП в Донецькій області не відряджались до Хмельницької області для збору доказів. Також виникають сумніви надруковані протоколи, відповідно до яких опитано керівників позивача. Сторона позивача 27.05.2024р. направила клопотання про необхідність слухання справи у порядку загального позовного провадження для повного з'ясування всіх обставин справи. Суд першої інстанції проявив упередженість та фактично відмовив у з'ясуванні всіх обставин справи. Застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недостовірних фактах. Позивач також зазначає, що порушення поліцейським норм етики та моралі поза межами служби може отримати осуд оточуючих, за таку поведінку (доведену належними доказами) поліцейського може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст.173 КУпАП, але порушення поліцейським норм етики та моралі поза службою, не може бути підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивача наказом Головного управління Національної поліції в Донецької області від 07.11.2015 №63 о/с прийнято на службу в поліції поліцейським Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецької області від 26.06.2019 №247 о/с старшого сержанта ОСОБА_1 призначено поліцейським взводу №2 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
10.03.2024р. до начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України надійшла інформаційна довідка начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
10.03.2024р. начальник Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України направив лист начальникові ГУНП в Донецькій області щодо організації проведення службового розслідування.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, на виконання вимог ст.ст. 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказу МВС України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 11.03.2024 № 421, призначено службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни.
Наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 11.03.2024 № 124 о/с позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
Згідно з актом про здійснення телефонного дзвінку від 13.03.2024р., з метою реалізації права на захист та отримання пояснення в рамках проведення службового розслідування від 11.03.2024 № 421 поліцейському взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_2 було здійснено телефонний дзвінок на його телефонний номер НОМЕР_1 , на який останній відповів. Під час бесіди з ОСОБА_3 , йому було повідомлено, що на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 11.03.2024 № 421 за фактом порушення ним службової дисципліни, на що останній повідомив, що перебуває на лікарняному (амбулаторному) у м. Хмельницькому та на теперішній час прибути до м. Покровська Донецької області не має можливості. ОСОБА_2 було повідомлення про необхідність надання ним пояснень та за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» надіслано бланк пояснення УГІ ГУНП в Донецькій області та пам'ятку з правами, щоб останній самостійно надав пояснення та надіслав за допомогою поштового зв'язку, на що ОСОБА_4 погодився. Крім цього, ОСОБА_4 повідомив, що перебуває на лікарняному у «Лікарні МВС у м. Хмельницькому» та надав адресу його місця мешкання « АДРЕСА_1 ». Також ОСОБА_2 у мобільному додатку «WhatsApp» було надіслано виклик про прибуття за адресою: м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А о 10:00 18.03.2024р..
Також 13.03.2024р. засобами поштового зв'язку позивачу надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень 18.03.2024р. о 10:00 год., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з роздруківкою з порталу Пенсійного фонду України ОСОБА_1 перебував на лікарняному у період з 11.03.2024р. по 13.03.2024р., з 14.03.2024р. по 15.03.2024р..
16.03.2024р. позивач ознайомився з наказом ГУНП в області від 11.03.2024р. №421 про призначення службового розслідування, про що свідчить його підпис га другому аркуші пам'ятки (витягу з Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»).
Також, матеріалами справи підтверджується, що позивач відмовився надати пояснення з посиланням на ст. 63 Конституції України та повідомив про знаходження на лікарняному в м. Хмельницькому у зв'язку з чим прибути до м.Покровська не може.
На запит т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Донецькій області від 11.03.2024р., ГУНП в Хмельницькій області надало матеріали за фактом керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння в м. Хмельницькому та складання відносно поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 адміністративного протоколу серії ААД № 551280 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, додавши 2 DVD диски.
21.03.2024р. начальником ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 затверджено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським взводу №2 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшим сержантом ОСОБА_3 .
Вказаним висновком встановлено наступне:
10.03.2024р. до ГУНП в Донецькій області з ЧЧГУНП в області надійшла інформація про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
На підставі розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 30.09.2022 №391/2022-н «Про запровадження комендантської години на території області» на території Хмельницької області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 05:00 з 03.10.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Службовим розслідуванням встановлено, що з 06.03.2024р. до 09.03.2024р. ОСОБА_4 на підставі рапорту про виїзд у зв'язку з сімейними обставинами перебував у м. Хмельницькому. 09.03.2024р. у вечірній час доби ОСОБА_4 посварився з дружиною, після чого вжив алкогольних напоїв за місцем мешкання: АДРЕСА_1 . Через деякий час у ОСОБА_6 виник намір направитись на автомобілі до м. Покровська Донецької області, внаслідок чого ОСОБА_4 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, сів за кермо автомобіля Nissan Teana н.з. НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.09.2021 належить останньому, та почав рух у м. Хмельницькому.
10.03.2024р. о 01:43 екіпажом «Сапфір-108» у складі поліцейського взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області рядового поліції ОСОБА_7 , інспектора взводу № 1 роти № 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та інспектора взводу № 2 роти № 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПІ в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за порушення комендантської години біля буд. № 91 по вул. Володимирській у м. Хмельницькому був зупинений автомобіль Nissan Teana н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 , у якого під час спілкування були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови), після чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» або у медичному закладі, на що ОСОБА_4 виявив бажання пройти огляд на місці. Крім цього, ОСОБА_4 надав для огляду службове посвідчення поліцейського.
За результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest - 7510», у видихуваному повітрі ОСОБА_6 встановлено вміст алкоголю - 2,36 %. З результатом огляду ОСОБА_4 був згоден, факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння визнав. До матеріалів службового розслідування була долучена роздруківка газоаналізатора.
Під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_6 поліцейськими БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПІ в Хмельницькій області відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП здійснювався відеозапис на портативні відеореєстратори №№ 476598, 476906 та 475900.
10.03.2024р. о 02:10 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відносно ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 551280 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який останній підписав та отримав копію.
Матеріали адміністративної справи буди направлені до Хмельницького міськрайонного суду м. Хмельницька, розгляд якої призначено на 10:00 25.03.2024р..
Відповідно до службової характеристики, наданої безпосереднім керівником ОСОБА_10 , ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивного боку, як професійно грамотний, вимогливий та принциповий працівник, нормативно-правові документи знає на достатньому рівні. У своїй діяльності дотримується вимог Законів, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліцейських. Останнім часом у ОСОБА_6 спостерігається нестабільний емоційний стан, перепади настрою та зміни в поведінці, які знижують успішність у виконанні професійних завдань.
Так, в ході службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що причинами та умовами порушення службової дисципліни стали: особиста недисциплінованість поліцейського взводу № 2 РПОП ГУНП в області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , грубе порушення ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію». Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що призвело до скоєння дисциплінарного проступку, який виразився в тому, що останній, будучи діючим працівником поліції, усвідомлюючи важливість займаної посади, в тяжкий для країни час, нехтуючи довірою керівництва, перебуваючи поза службою, під час дії комендантської години, грубо порушив вимоги законодавства України.
Одночасно з цим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи свій протиправний вчинок, передбачаючи можливе настання негативних наслідків, вжив алкогольних напоїв та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом у період дії комендантської години, тобто вчинив дії, які підривають авторитет поліції та є несумісними з подальшим проходженням останнім служби в лавах Національної поліції України.
Висновком службового розслідування, поміж іншого, запропоновано:
- службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, поліцейським взводу №2 РПОП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом ОСОБА_3 , закінчити.
- відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися;
- за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 с. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години, відносно поліцейського взводу № 2 РПОП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113260) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 29.03.2024 №552 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області та їх покарання» визначено за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»; п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, - керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години, поліцейського взводу № 2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113260) звільнити зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 02.04.2024 №159о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Листом від 02.04.2024 позивачу надіслано копії наказів щодо його звільнення, повідомлено про звільнення зі служби в поліції та запропоновано отримати трудову книжку.
Актом від 02.04.2024 підтверджується повідомлення позивача та надсилання листа та спірних наказів за допомогою мобільного додатку «WhatsApp».
Згідно з відомістю ознайомлення особового складу з Наказом від 29.03.2024 №552 ОСОБА_1 ознайомлений 02.04.2024, про що свідчить його підпис.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2024р. у справі № 686/7591/24 вирішено справу про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повторно повернути до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області для доопрацювання.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У відповідності до статті 64 Закону №580-VIII вступаючи на службу в поліції особа складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Абзацом 1 п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункту 7 Розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Пунктом 6 Порядку Розділу V № 893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
За змістом пункту 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку № 893).
Зазначені положення узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Отже, за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Як вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»; п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години.
У ході службового розслідування було встановлено, що 10.03.2024р. о 01:43 екіпажом «Сапфір-108» у складі поліцейського взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області рядового поліції ОСОБА_7 , інспектора взводу № 1 роти № 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та інспектора взводу № 2 роти №1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПІ в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за порушення комендантської години біля буд. № 91 по вул. Володимирській у м.Хмельницькому був зупинений автомобіль Nissan Teana н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 , у якого під час спілкування були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови), після чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» або у медичному закладі, на що ОСОБА_4 виявив бажання пройти огляд на місці. Крім цього, ОСОБА_4 надав для огляду службове посвідчення поліцейського.
За результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest - 7510», у видихуваному повітрі ОСОБА_6 встановлено вміст алкоголю - 2,36 %. З результатом огляду ОСОБА_4 був згоден, факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння визнав.
Викладене підтверджується результатами газоаналізатора «Drager Alcotest - 7510», письмовими поясненнями патрульних поліцейських, які зупинили автомобіль позивача.
У ході службового розслідування комісією було здійснено перегляд відеофайлів, зробленими нарядом «Сапфір-108» БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області.
Судом апеляційної інстанції також досліджено відеофайли, зроблені нарядом «Сапфір-108» БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, та встановлено, що хід подій, що мали місце 10.03.2024р. в період комендантської години, у повній мірі відповідає обставинам, які описані у висновку службового розслідування.
Зокрема, переглядом відеофайлу «сlip-9.m4» встановлено, що відеозапис розпочинається 10.03.2024р. о 01:43 та закінчується о 01:56. Ліворуч знизу мається дата та час, номер камери 476906. На дворі темний час доби, місце зйомки - виїзд з прилеглої території, відеозапис ведеться з нагрудного відеореєстратора, який закріплений на поліцейському. Поліцейський, який веде зйомку, підходить до автомобиля Nissan Teana н.з. НОМЕР_4 , з водійської двері якого виходить позивач.
Викладеним підтверджується, що саме позивач керував транспортним засобом Nissan Teana н.з. НОМЕР_4 , а тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів не прийнято до уваги.
Переглядом відеофайлу «Пояснення Руденко_130.m4» встановлено, що факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння позивач визнав, пройшов на місці зупинки огляд за допомогою спеціального пристрою «Alcotest Drager - 7510», результат якого склав - 2.36 ‰. З результатом огляду був згідний.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що під час службового розслідування знайшло своє підтвердження факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Доводи апеляційної скарги щодо невідомого походження відеофайлу «Пояснення Руденко_130.m4» та неповідомлення позивача про проведення відеофіксації, не спростовують встановлений під час проведення службового розслідування факт вчинення позивачем дій, які підривають авторитет Національної поліції України, - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Колегія суддів вважає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 10.10.2019р. у справі №815/2443/16, від 04.12.2019р. у справі №824/355/17-а, від 26.01.2021р. у справі № 2140/1342/18, від 13.08.2020р. у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18, від 15.04.2021 у справі №240/2677/20.
В матеріалах справи наявна відомість щодо ознайомлення позивача з наказом НПУ від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», підпунктом 2 пункту 1 якого наголошено на безальтернативному застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції поліцейських, які вчинили дорожньо-транспортну пригоду з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами у стані (або з ознаками) сп'яніння.
Отже, позивач був обізнаний про те, що у разі виявлення факту керування поліцейським транспортного засобу у стані сп'яніння, до останнього буде прийнято безальтернативне рішення - звільнення зі служби в поліції.
Верховний суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №420/10847/22 дійшов висновку про те, що поліцейський, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом під час дії комендантської години та під час воєнного стану в Україні, допустив як працівником поліції порушення Правил дорожнього руху, що незалежно від того чи притягнутий він до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, свідчить про ігнорування позивачем виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтування Присягою поліцейського, тому вчинене діяння є несумісним з його посадою, оскільки він скоїв проступок який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, тому застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
Колегія суддів вважає, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів зазначає, що системний аналіз викладених вище правових норм Закону № 580-VIII дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, як ступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
Колегія суддів зауважує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що порушення поліцейським норм етики та моралі поза межами служби поліцейського не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки абзацом 1 п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, чітко визначено, що поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час.
Таким чином, недотримання принципів діяльності поліцейського та вчинення дій, які не відповідають вимогам, що пред'являють до професійно-етичних якостей поліцейських, правильно кваліфікується відповідачем як порушення позивачем службової дисципліни.
Щодо доводів апеляційної скарги у частині незгоди із розглядом цієї справи судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем 27 травня 2024 року було подано клопотання про слухання справи у порядку загального позовного провадження, оскільки відповідно до ч.3 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні. Дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме: - Походження відозапису «Пояснення Руденко_130.mp4», які працівники поліції проводили зйомку вказаного запису, на підставі яких повноважень та яким чином згаданий запис опинився у матеріалах службового розслідування; - Щодо обставин події підлягають виклику для надання пояснень у якості свідків працівники патрульної поліції міста Хмельницька оскільки їх пояснення суперечать відеозаписам та незрозуміло походження пояснень, котрі відбирало УГІ ГУНП в Донецькій області, незрозуміла відсутність відеозаписів керування транспортним засобом позивачем. Окрім того підлягає виклику у якості свідків інспектор УГІ ГУНП в Донецькій області та керівники позивача, котрі із незрозумілих обставин ніби-то детально обізнані про обставини події.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають перехід справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справ в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За приписами п. 1 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У примітці до ст. 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, що виключає таку справу з переліку справ незначної складності.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Ця справа, як вірно вказав суд першої інстанції, не підпадає під вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, а відтак може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 380/757/20.
Колегія суддів також зазначає, що внаслідок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, сторони не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду не вбачається.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Ухова Романа Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 200/2166/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №200/2166/24 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 29 серпня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 29 серпня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко