29 серпня 2024 року справа №200/2543/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (повне судове рішення складено 13 червня 2024 року) у справі № 200/2543/24 (суддя в І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
28 квітня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» Верченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала до суду позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії,
з 27.11.2023 - коефіцієнта збільшення 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,
з 01.03.2024 - коефіцієнта збільшення 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із врахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначала, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після проведеної індексації пенсії у 2024 році у особистому кабінеті Веб-порталу, він виявив, що його середній заробіток для розрахунку розміру пенсії розрахований невірно, а саме із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2017 році 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнти підвищення 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796. Збільшений на коефіцієнт показника заробітної плати для розрахунку станом на 2024 рік складає 7994,47 грн.
В свою чергу у 2020 році при призначенні пенсії за віком застосовувалася середня заробітна плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2020 році за попередні три роки 2017-2019 роки - 7763,17 грн., із подальшим її збільшення у на коефіцієнти підвищення 1,11 (у 2021 р.), 1,14 (у 2022 р.), 1,197 (у 2023 р.), 1,0796 (у 2024 р.). Збільшений на коефіцієнт показника заробітної плати для розрахунку станом на 2024 рік складає 12694,74 грн.
Позивач звернувся до відповідача з цього питання на особистий прийом, де йому повідомили, що на даний час розмір пенсії розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2017 збільшений на коефіцієнт показника заробітної плати для розрахунку станом на 2024 рік складає 7994,47 грн., що є вищим за середню заробітну плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2020 році за попередні три роки 2017-2019 роки - 7763,17 грн., при цьому повідомили, що заробітна плата з якої сплачено страхові внески, у 2020 році за попередні три роки 2017-2019 роки не підлягає індексації.
Позивач вважав, що такі дії відповідача протиправними, оскільки вони не ґрунтовані на Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2020 році мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки 7763,17 грн.
З посиланням на п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 і п. 1 Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168, та п.1 Постанові КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 містять відсилочну норму до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що на єдиний винятковий випадок коли показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на відповідний коефіцієнт відрізняється від того, який застосовується при обчисленні пенсії особи, а саме у 2019 році (визначений станом на 01.10.2017 і який становить 3764,4 грн.) та цієї проіндексованої у 2019 році пенсії під час наступних перерахунках. Однак, це правило втрачає дію у випадку, передбаченому пунктом 7 Порядку.
Отже, особам, які у 2019 році мали право на індексацію пенсії її індексація проводилась і проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного станом на 1 жовтня 2017 р., крім випадку настання обставин, передбачених пунктом 7 Порядку.
Крім того, особам, які у 2019 році право на індексацію не мали та/або яким індексація пенсії не проводилась, збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який фактично застосовано при обчисленні пенсії. Іншого не визначено ні Порядком, ні іншими нормативно-правовими актами.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з рішенням місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України НОМЕР_1 .
01 червня 2020 року ОСОБА_2 була подана заява про призначення пенсії за віком.
03 червня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) рішенням №057250002480 призначило ОСОБА_2 пенсію за віком в розмірі 11 537,81 гривень.
18 серпня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) рішенням №057250002480 перерахувало призначену ОСОБА_2 пенсію за віком і її розмір з 01.12.2021 становив 11 440,24 гривень.
26 лютого 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) рішенням №057250002480 перерахувало призначену ОСОБА_2 пенсію за віком у зв'язку із масовою індексацією заробітку: надбавка 135.00 гривень на індексації 01.03.2023, надбавка 100,00 гривень на індексації 01.03.2023, розмір пенсії з 01 березня 2023 року з надбавками становив 11 657,24 гривень.
24 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) рішенням №057250002480 перерахувало призначену ОСОБА_2 пенсію за віком у зв'язку із масовою індексацією заробітку, розмір пенсії з 01.03.2024 по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (14 726,37 * 80%) = 11 781,10 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України № 1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктом 1 Порядку № 124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону України № 1058-IV.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= [(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50%] : 100% + 1
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» […] за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень […].
Отже, до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-ІV з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2022 року включно, з 1 березня 2023 року встановлювалася щомісячна доплата в розмірі 100,00 гривень.
Ці пенсії у 2023 році не індексувалися, оскільки пенсії для тих, хто досяг пенсійного віку, починаючи з 2020 року, обраховані з вищої, ніж в попередні роки, середньої заробітної плати. А тому, індексація пенсійних виплат для таких пенсіонерів призвела б до збільшення розриву між розміром пенсії для людей, які мають однаковий стаж, однакове співвідношення їхньої заробітної плати до середньої заробітної плати в країні, але які вийшли на пенсію в різні роки.
Судами встановлено, що позивачу пенсія за віком була призначена 03 червня 2020 року, а тому, оскільки індексація такої пенсії у 2023 році не здійснювалася відповідно до вимог Постанови № 168, відповідач правомірно установив позивачу доплату в сумі 100,00 гривень.
Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, з 27.11.2023 - коефіцієнта збільшення 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
Щодо індексації пенсії з 01 березня 2024 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Коефіцієнт 1,0796 - це визначений відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV розмір підвищення, який відповідає 50% індексу інфляції у 2023 році (105,1%) і 50% зростання середнього показника середньої заробітної плати (10,81%) за останні три роки (2021-2023) порівняно з попередніми трьома роками (2020-2022).
Відповідно до Закону № 1058-ІV індексація пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, на встановлений Урядом коефіцієнт.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Для індексації пенсій застосовується показник середньої заробітної плати в Україні за 2017 рік, який становив 3764,40 гривень, збільшений у наступні роки на визначені для індексації пенсій коефіцієнти (1,17 - 2019 рік, 1,11 - 2020 рік, 1,11 - 2021 рік, 1,14 - 2022 рік, 1,197 - 2023 рік) і який наростаючим підсумком у 2023 році становив 7405,03 гривень.
З 1 березня 2024 року цей показник підвищується з урахуванням коефіцієнта 1,0796 і становить 7994,47 грн.
Судами встановлено, що 24 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Селидове) рішенням № 057250002480 перерахувало призначену ОСОБА_2 пенсію за віком у зв'язку із масовою індексацією заробітку і її розмір з 01.03.2024 становить 11781,10 гривень.
При цьому показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, був обчислений за формулою:
3764,40 * 1,17 * 1,11 * 1,11 *1,14 * 1,197 * 1,0769 = 7994,47 гривень.
Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2024 - коефіцієнта збільшення 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із врахуванням раніше виплачених сум, заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
Слід звернути увагу на такі приписи чинного пенсійного законодавства України.
Для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (стаття 40 Закону № 1058-ІV).
Для індексації пенсій застосовується показник середньої заробітної плати в Україні за 2017 рік (який становив 3764,40 гривень) збільшений у наступні роки на визначені для індексації пенсій коефіцієнти: 1,17 - 2019 рік, 1,11 - 2020 рік, 1,11 - 2021 рік, 1,14 - 2022 рік, 1,197 - 2023 рік, 1,0796 - 2024 рік (стаття 42 Закону № 1058-ІV і Порядок № 124).
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 200/2543/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 29 серпня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук