29 серпня 2024 року справа №200/565/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (повне судове рішення складено 08 травня 2024 року) у справі № 200/565/24 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Управління) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650009698 від 15.01.2024 по заяві ОСОБА_1 від 07.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою №202 період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1996 по 30.06.2001, період проходження строкової військової служби з 22.05.2002 по 21.04.2003, періоди роботи на підприємствах вугільної промисловості: з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 20.08.2001 по 28.08.2001, з 30.10.2001 по 31.10.2001, з 27.04.2002 по 29.04.2002, з 26.05.2003 по 29.05.2003, з 01.07.2003 по 06.07.2003, з 29.07.2004 по 02.08.2004, з 01.02.2005 по 28.02.2005, 01.04.2005 по 04.04.2005, 18.05.2005, з 01.06.2005 по 04.06.2005, з 31.07.2005 по 16.08.2005, 30.09.2005, з 01.02.2006 по 11.02.2006, з 01.08.2006 по 14.08.2006, з 01.09.2006 по 03.09.2006, з 01.02.2007 по 28.02.2007, 14.08.2008, з 01.10.2008 по 13.10.2008, з 01.01.2009 по 02.01.2009, з 01.02.2009 по 10.02.2009, 02.11.2009 по 09.11.2009, з 26.12.2010 по 02.01.2011, з 01.01.2012 по 08.01.2012, з 26.12.2013 по 31.12.2013, з 28.02.2014 по 01.03.2014, з 22.12.2014 по 31.12.2014, з 29.12.2015 по 31.12.2015, з 25.12.2016 по 31.12.2016, з 27.02.2019 по 05.03.2019, з 20.07.2019 по 31.07.2019, з 28.01.2022 по 21.03.2022, з 06.05.2022 по 07.01.2024, та призначити ОСОБА_1 з дати звернення 07.01.2024 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням віку за Списком №1 відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
В обґрунтування позову зазначено, що оскільки в трудовій книжці позивача є відповідні записи про працю повний робочий день на посадах, що відносяться до посад на підземних роботах за Списком № 1 та Постанови № 202, відповідач протиправно не зарахував спірні періоди роботи до пільгового стажу. Також позивач вважав, що протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання у вищому навчальному закладі та період військової служби. Позивач вказав, що враховуючи висновки Конституційного суду України щодо застосування ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та оскільки на момент звернення із заявою у позивача наявний стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - 21 рік, та враховуючи норму про зменшення віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, із зменшенням віку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 056650009698 від 15.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.01.2024, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 20.08.2001 по 29.04.2002, 26.05.2003 по 02.08.2004, з 03.08.2004 по 17.05.2005, з 18.05.2003 по 03.09.2007, з 14.08.2008 по 17.03.2009, з 02.11.2009 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 27.05.2014, з 28.05.2014 по 16.06.2014, з 17.06.2014 по 02.01.2017, з 03.01.2017 по 05.02.2017 без урахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати: у липні 1999 року - 10 днів, у липні 2004 року - 3 дні, у серпні 2004 року - 2 дні, у червні 2005 року - 4 дні, у липні 2010 року - 3 дні, у серпні 2010 року - 1 день, у липні 2013 року - 2 дні, у серпні 2013 року - 3 дні, у березні 2014 року - 1 день, у червні 2014 року - 1 день, у липні 2014 року - 3 дні, у жовтні 2014 року - 2 дні, у квітні 2015 року - 1 день, у червні 2016 року - 6 днів; з 25.10.2017 по 20.12.2017, з 21.12.2017 по 19.03.2018, з 20.03.2018 по 21.05.2018, з 22.05.2018 по 09.10.2018, з 10.10.2018 по 05.03.2019; з 26.03.2019 по 31.07.2019 (за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, а саме: 8 днів у червня 2019 року та 4 дні у липні 2019 року); з 28.01.2022 по 21.03.2022, з 06.05.2022 по 30.09.2023, навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1996 по 04.07.1999, з 25.09.1999 по 25.07.2000, з 29.08.2000 по 30.06.2001, проходження військової служби з 22.05.2002 по 21.04.2003 до підземних робіт за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) та період роботи - 04.09.2007 за Списком № 1 згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Частково не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати частково рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 по справі № 200/565/24 в частині відмовлених позовних вимог та змінити судове рішення, виключивши з третього абзацу фрази:
«без урахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати: у липні 1999 року - 10 днів, у липні 2004 року - 3 дні, у серпні 2004 року - 2 дні, у червні 2005 року - 4 дні, у липні 2010 року - 3 дні, у серпні 2010 року - 1 день, у липні 2013 року - 2 дні, у серпні 2013 року - 3 дні, у березні 2014 року - 1 день, у червні 2014 року - 1 день, у липні 2014 року - 3 дні, у жовтні 2014 року- 2 дні, у квітні 2015 року - 1 день, у червні 2016 року - 6 днів» та «(за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, а саме: 8 днів у червня 2019 року та 4 дні у липні 2019 року)»,
Та додавши новий абзац:
«призначити ОСОБА_1 з дати звернення 07.01.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням віку за Списком №1 відповідно до п. "а" ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у наданих довідках є інформація про періоди роботи, характер роботи та посада, зазначено, що робота має підземний характер.
Апелянт зазначає, що вимог щодо зазначення про виробничий характер відпусток Порядок № 637 не містить. З урахуванням цього, відповідач має зараховувати саме періоди стажу, що зазначені у довідці, яка підтверджує, в тому числі, дані трудової книжки, яка сама по собі є основним документом.
Довідки про підтвердження пільгового стажу враховуються лише за наявності суперечностей або неповноти даних у самій трудовій книжці.
Крім того, відповідач наділений повноваженнями перевіряти дані, зазначені в поданих документах, в тому числі шляхом запитів до роботодавця.
В будь-якому разі, відповідач має зарахувати періоди відпусток у кількості не більше 1 місяця у календарному році.
Звертає увагу суду, що відпустка є законним увільненням від роботи, тому не може бути обмеженням в реалізації своїх прав працівником, що працюють у шкідливих умовах.
Крім того, роботодавцем пільговий стаж позивача обліковувався за кодом ЗПЗ013А1 в повному обсязі (без вирахування днів відпусток), що підтверджується Довідкою ОК-5.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив, що приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку. Також відповідач вказав, що за доданими документами позивачу зараховано всі періоди як до страхового стажу, так і до пільгового.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 22.07.1999.
07.01.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056650009698 від 15.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до пп.1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
При цьому, згідно з вказаним рішенням, вік заявника: 44 роки. Страховий стаж заявника становить: 23 роки 1 місяць 6 днів, з урахуванням кратності + додаткові роки (за список №1) - 37 років 1 місяць 6 днів. Пільговий стаж: 14 років 11 місяців 21 день.
Також зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу також зараховано всі періоди з урахуванням відволікань. Особа має право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Згідно з копією диплому НОМЕР_2 та додатку до нього, позивач у період з 01.09.1996 по 30.06.2001 (4 роки 10 місяців) навчався за денною формою навчання у Донецькому державному технічному університеті за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста та здобув кваліфікацію гірничого інженера.
Відповідно до копії військового квитка НОМЕР_3 , позивач в період з 22.05.2002 по 21.04.2003 проходив військову службу в Збройних силах України.
Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 11.07.2021 позивач:
- 12.07.1996 зарахований на 1 курс денного відділення Красноармійського філіалу Донецького національного університету за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалень» (запис №1);
- 29.06.2001 закінчив повний курс навчання денного відділення Красноармійського філіалу Донецького національного університету присвоєна кваліфікація гірничого інженера (запис №2);
ДХГ «Краснолиманська»
- з 05.07.1999 по 24.09.1999 учнем гірничого робітника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею (запис № 3, 4);
- з 26.07.2000 по 28.08.2000 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на період практики (запис № 5, 6);
- 20.08.2001 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (запис №7);
- 29.04.2002 звільнений у зв'язку з призивом на військову службу (запис № 8);
- з 13.05.2002 по 21.04.2003 служба в армії (запис №9);
ДП Вугільна компанія Краснолиманська
- 26.05.2003 прийнятий на роботу гірничим майстром підземним тимчасово (запис №10);
- 22.07.2003 переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (запис №11);
- 03.08.2004 переведений помічником змінним начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 12);
- 18.05.2005 переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (запис №13);
- 04.09.2007 переведений начальником зміни, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу (запис №14);
- 14.08.2008 переведений начальником дільниці підземним з повним робочим днем у шахті (запис №15);
- 17.03.2009 звільнений за власним бажанням (запис №16);
ДП Вугільна компанія Краснолиманська
- 02.11.2009 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті (Запис №17);
- 27.02.2013 переведений помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті (запис №18);
- 28.05.2014 переведений учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті (запис № 19);
- 17.06.2014 переведений помічником начальника дільниці з повним підземним робочим днем у шахті (запис №20);
- 03.01.2017 переведений гірничим майстром підземним з повним підземним робочим днем у шахті (запис №21);
- 05.02.2017 звільнений за власним бажанням (запис №22);
ТОВ “Шахтобудівельна компанія»
- 25.10.2017 прийнятий майстром гірничим з повним робочим днем на підземних роботах (запис №25);
- 21.12.2017 переведений помічником начальника дільниці підземного (запис №26);
- 20.03.2018 переведений заступником начальника дільниці підземного (запис №27);
- 22.05.2018 переведений помічником начальника дільниці підземного гірничопрохідницької дільниці (запис №28);
- 10.10.2018 переведений заступником начальника дільниці буро вибухових робіт, вентиляції та техніки безпеки (запис №29);
- 05.03.2019 звільнений за згодою сторін (запис №30);
ТОВ “Шахтспецстрой»
- 26.03.2019 прийнятий майстром гірничим дільниці на дільницю гірничопрохідницьких робіт №2 Департаменту будівельних і гірничих робіт (запис №33);
Запис №34: ТОВ “Шахтспецстрой» з 20.06.2019 перейменовано в ТОВ “Корум шахтспецбуд» згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ “Шахтспецстрой» від 13.06.2019;
- 31.07.2019 звільнений за згодою сторін (запис №35);
ТОВ “Шахтопроходчиське управління ГІРНИК»
- 28.01.2022 прийнятий майстром гірничим підземної дільниці з повним робочим днем в шахті (наказ №33/к від 27.01.2022);
- 21.03.2022 звільнений за згодою сторін (наказ №105/к від 21.03.2022);
ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське»
- 06.05.2022 прийнятий на посаду помічника начальника відділу підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №354 від 05.05.2022);
- 01.08.2023 переведений на посаду майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті (наказ №1635/2к від 01.08.2023).
Також міститься запис про роботу на теперішній час.
На підтвердження пільгового періоду роботи позивачем надані уточнюючі довідки підприємств від 12.12.2023 № 01/11-289/1, № 01/11-289/2, № 01/11-289/3, № 01/11-289/4, № 01/11-289/5, № 01/11-289/6, № 01/11-289/7, № 01/11-289/8, № 01/11-289/9, № 01/11-289/10 видані ДП «ВК «Краснолиманська», від 30.10.2023 №90, №91 видані ТОВ «КОРУМ ШАХТОСПЕЦБУД», №02/384 від 26.07.2019, №02/591 від 19.03.2019 видані ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з цим позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до п. “а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № І-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Приписами статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Аналогічні положення зазначені й у ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Отже, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону № 1788 та ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України 31.03.1994 прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років», яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Наказ № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Наказу № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до п. 10. Наказу № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на час внесення до трудової книжки позивача відомостей про роботу в спірні періоди, надалі - КЗППУ), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.
Згідно з п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Виходячи з наведених норм Порядку № 637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17.
Слід зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів, які не мають дефектів їх вчинення.
При цьому позивач зазначає, що спірні періоди роботи не зараховані до пільгового стажу згідно з Постановою № 202 відповідно до даних розрахунку стажу Форми РС-право.
Дослідивши розрахунок стажу позивача (форма ПС-право), судами з'ясовано, що за постановою №202 не зараховано жодного періоду роботи позивача. Отже, суд вважає за необхідне, дослідити кожний період роботи позивача та надати оцінку щодо правомірності його зарахування/не зарахування за Постановою №202 від 31.03.1994.
Як встановлено судом вище, згідно з трудовою книжкою, позивач за період трудової діяльності працював, зокрема у ДП «ВК «Краснолиманська»: з 05.07.1999 по 24.09.1999 учнем гірничого робітника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею; з 26.07.2000 по 28.08.2000 гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на період практики; з 20.08.2001 по 29.04.2002 гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; з 26.05.2003 по 02.08.2004 гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; з 03.08.2004 по 17.05.2005 помічником змінним начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті; з 18.05.2005 по 03.09.2007 гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, з 04.09.2007 по 13.08.2008 начальником зміни зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу; з 14.08.2008 по 17.03.2009 начальником дільниці підземним з повним робочим днем у шахті; з 02.11.2009 по 26.02.2013 гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті; з 27.02.2013 по 27.05.2014 помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті; з 28.05.2014 по 16.06.2014 учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті; з 17.06.2014 по 02.01.2017 помічником начальника дільниці з повним підземним робочим днем у шахті; з 03.01.2017 по 05.02.2017 гірничим майстром підземним з повним підземним робочим днем у шахті.
Довідкою від 12.12.2023 № 01/11-289/1 підтверджується, що позивач у період з 05.07.1999 по 24.09.1999 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника з ремонту гірничих виробок підземного з оплатою праці згідно тарифної ставки підземного робочого, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1а,б професії та відносяться до Постанови № 202; з 26.07.2000 по 28.08.2000 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б та відносяться до Постанови № 202; з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 20.08.2001 по 29.04.2002 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б та відносяться до Постанови № 202.
Згідно з додатковими відомостями: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, у страйках участі не приймав. Попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 4 дні з 05.07.1999, спуски учнем: 1999: 07-5 вих., 08 -18 вих., 09 - 17 вих., 8 днів уч. Пункту з 20.08.2001.
Довідкою від 12.12.2023 № 01/11-289/2 підтверджується, що позивач у період з 26.05.2003 по 02.08.2004 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б професії; з 03.08.2004 по 17.05.2005 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою помічник начальника дільниці підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б професії; з 18.05.2003 по 03.09.2007 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б професії.
Згідно з додатковими відомостями: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, у страйках участі не приймав. Попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 4 дні з 26.05.2003, 1 день уч.пункт з 18.05.2005.
Згідно з довідкою від 12.12.2023 № 01/11-289/3 позивач у період з 04.09.2007 по 13.08.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою начальник зміни, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1г; з 14.08.2008 по 17.03.2009 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою начальник дільниці підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б; з 02.11.2009 по 26.02.2013 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б.
Згідно з додатковими відомостями: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, у страйках участі не приймав. Попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 1 день з 04.09.2007, 1 день уч.пункт з 14.08.2008, 8 днів уч. Пункту з 02.11.2009.
Згідно з довідкою від 12.12.2023 № 01/11-289/4 позивач у період з 27.02.2013 по 27.05.2014 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою помічник начальника дільниці підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б; з 28.05.2014 по 16.06.2014 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника підземного з оплатою праці згідно тарифної ставки підземного робочого, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1а; з 17.06.2014 по 02.01.2017 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою помічник начальника дільниці підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б.
Згідно з додатковими відомостями: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, у страйках участі не приймав. Попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого - 2 дні з 28.05.2014, 2014-06 - 2 дні уч. Пункт; спуски учнем 2014 - 06 - 8 вих.
Довідкою від 12.12.2023 № 01/11-289/5 підтверджується, що позивач у період з 03.01.2017 по 05.02.2017 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою майстер гірничий підземний, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1б професії.
Згідно з додатковими відомостями: безоплатними відпустками користувався, роботи на поверхні не виконував, у страйках участі не приймав.
Вказані довідки містять посилання на Додаток №1.
При цьому, відповідно до Постанови № 202 від 31.03.1994 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років відносяться такі професії як: гірничий робітник по ремонту гірничих виробок підземний, гірничий майстер підземний та начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники.
Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що періоди роботи на ДП «ВК «Краснолиманська» з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 20.08.2001 по 29.04.2002, 26.05.2003 по 02.08.2004, з 03.08.2004 по 17.05.2005, з 18.05.2003 по 03.09.2007, з 14.08.2008 по 17.03.2009, з 02.11.2009 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 27.05.2014, з 28.05.2014 по 16.06.2014, з 17.06.2014 по 02.01.2017, з 03.01.2017 по 05.02.2017 повинні бути зараховані до пільгового стажу як підземні роботи відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в.
Проте, як вже зазначалось вище, вказані періоди не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача як підземні роботи відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
У відзиві на адміністративний позов, відповідач вказував про зарахування усіх періодів роботи як до страхового стажу так і до пільгового з урахуванням відволікань.
Стосовно відволікань слід зазначити наступне.
Так, згідно з Додатком №1 (довідка про відсутність на роботі від 12.12.2023 № 01/11-289/7) позивач у липні 1999 року 10 днів перебував у безоплатній відпустці, у серпні 1999 року - 1 день ДГК (допоміжна гірничорятувальна команда), у жовтні 2001 року - 2 дні д/о (державний обов'язок), у квітні 2002 - 3 дні д/о (державний обов'язок), у липні 2003 року - 6 днів учбова відпустка, у липні 2004 року 3 дні безоплатна відпустка, у серпні 2004 року - 2 дні безоплатна відпустка, у лютому 2005 року - 11 днів учбової відпустки + 1 день д/о (державний обов'язок), у квітні 2005 року - 4 дні учбова відпустка, у червні 2005 року - 4 дні безоплатна відпустка, у липні 2005 року - 1 день відрядження, у серпні 2005 року - 16 днів учбова відпустка, у вересні 2005 року - 1 день відрядження, у лютому 2006 року - 11 днів учбова відпустка, у серпні 2006 року - 14 днів учбова відпустка, у вересні 2006 року - 3 дні учбової відпустки, у грудні 2006 року - 9 днів учбової відпустки, у лютому 2007 року - 28 днів учбової відпустки, у жовтні 2008 року - 13 днів відрядження, у січні 2009 року - 2 дні відрядження, у лютому 2009 року - 2 дні відрядження, у липні 2010 року - 3 дні безоплатна відпустка, у серпні 2010 року - 1 день безоплатна відпустка, у січні 2011 року - 1 день д/о, у лютому 2011 року - 1 день д/о, у січні 2012 - 1 день відрядження, у лютому 2012 року - 1 день відрядження, у липні 2012 року - 1 день відрядження, у серпні 2012 року - 1 день відрядження, у жовтні 2012 року - 1 день відрядження, у листопаді 2012 року - 2 дні відрядження, 1 день ДГК, у липні 2013 року - 2 дні б/в, у серпні 2013 року - 3 дні б/в, у грудні 2013 року - 1 день ДГК, у лютому 2014 року - 1 день ДГК, у березні 2014 року 1 б/в, у червні 2014 року - 1 б/в, у липні 2014 року- 3 дні б/в, у вересні 2014 року - 1 ДГК, у жовтні 2014 року- 2 б/в, у листопаді 2014 року - 1 ДГК, у лютому 2015 року - 1 ДГК, у квітні 2015 року - 1 б/в, у вересні 2015 року 1 ДГК, у березні 2016 року - 1 ДГК, у червні 2016 року - 6 б/в.
Стосовно правомірності дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягали у незарахуванні до пільгового стажу днів безоплатної відпустки.
Згідно зі ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як свідчить роз'яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08.02.2016 № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, днів відпустки без збереження заробітної плати за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.
Тривалість відпустки без збереження заробітної плати з 1999 по 2016 рік не перевищувала 1 місяця в календарному році.
Водночас, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки без збереження заробітної плати що мали місце з 1999 по 2016 рік були пов'язані з виробничою необхідністю, як пенсійному органу, так і суду, надані не були.
Апеляційний суд зауважує, що в даному випадку подання відомостей, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, покладаються на працівника та роботодавця.
З огляду на викладене, підстави для зарахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати (у липні 1999 року - 10 днів, у липні 2004 року - 3 дні, у серпні 2004 року - 2 дні, у червні 2005 року - 4 дні, у липні 2010 року - 3 дні, у серпні 2010 року - 1 день, у липні 2013 року - 2 дні, у серпні 2013 року - 3 дні, у березні 2014 року - 1 день, у червні 2014 року - 1 день, у липні 2014 року - 3 дні, у жовтні 2014 року- 2 дні, у квітні 2015 року - 1 день, у червні 2016 року - 6 днів) немає.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що пенсійні органи мають право проводити відповідні перевірки, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем бути взяті відомості, надані роботодавцем, проведення ж перевірки є дискреційними повноваженнями Управління.
Стосовно ДГК (добровільні гірничорятувальні команди).
Відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, […] власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. […]
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерного та транспортного забезпечення, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, пожежно-рятувальні, охорони публічного (громадського) порядку, зв'язку та оповіщення та інші) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення: об'єктові - на суб'єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб'єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) - керівником суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.п.5, 6 Розділу 3 “Протиаварійний захист» Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 № 62, на шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.
Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК (добровільні гірничорятувальні команди) у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА (план ліквідації аварій).
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що залучення позивача до добровільної гірничорятувальної команди не свідчить про те, що позивач не здійснював в цей день спусків під землю та не проводив там роботи відповідно до своїх безпосередніх робочих функцій або завдань ДГК, водночас і уточнюючі довідки за спірний період роботи не містить відомостей про відсторонення позивача від роботи в означені дні, тому суд дійшов висновку необхідність зарахування періоду роботи позивача в ДГК до пільгового стажу відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в.
При цьому, оскільки довідками від 12.12.2023 № 01/11-289/8, № 01/11-289/9, № 01/11-289/10 підтверджується, що дні перебування в учбових відпустках, у відрядженні, учбовий пункт, ДГК (держобов'язку) позивачу нараховувалась оплата виходячи з його середньої заробітної плати (підземного окладу), періоди перебування в учбових відпустках, у відрядженні, учбовий пункт, ДГК (держобов'язку) повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в.
Таким чином, окружний суд правильно вважав за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача на ДП «ВК «Краснолиманська» до пільгового стажу як підземні роботи відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 20.08.2001 по 29.04.2002, 26.05.2003 по 02.08.2004, з 03.08.2004 по 17.05.2005, з 18.05.2003 по 03.09.2007, з 14.08.2008 по 17.03.2009, з 02.11.2009 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 27.05.2014, з 28.05.2014 по 16.06.2014, з 17.06.2014 по 02.01.2017, з 03.01.2017 по 05.02.2017 без урахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати: у липні 1999 року - 10 днів, у липні 2004 року - 3 дні, у серпні 2004 року - 2 дні, у червні 2005 року - 4 дні, у липні 2010 року - 3 дні, у серпні 2010 року - 1 день, у липні 2013 року - 2 дні, у серпні 2013 року - 3 дні, у березні 2014 року - 1 день, у червні 2014 року - 1 день, у липні 2014 року - 3 дні, у жовтні 2014 року - 2 дні, у квітні 2015 року - 1 день, у червні 2016 року - 6 днів.
Разом з тим, стосовно періоду роботи з 04.09.2007 по 13.08.2008 за посадою начальник зміни, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу, слід зазначити, що вказана посада не передбачена Постановою № 202, отже не відносяться до робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Варто звернути увагу на те, що посада (професія), за якою позивач працював у період з 04.09.2007 по 13.08.2008 (передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, код КП 1.1г), відноситься до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та дають право на призначення пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Окрім цього, матеріалами справи підтверджено, що у вищезазначені період позивач був зайнятий на підземних роботах 50 відсотків та більше робочого часу в рік, при цьому законодавець визначає, що до підземних робіт відносяться роботи зайнятість на яких становить 80% робочого часу на день в шахті.
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що відповідач правомірно зарахував період роботи з 05.09.2007 по 13.08.2008 до Списку № 1, а не до підземних робіт відповідно до Постанови № 202.
При цьому, період навчання позивача з ТБ - 04.09.2007 протиправно не ураховано до пільгового стажу за Списком №1.
Так, в уточнюючих довідках ДП ВК «Краснолиманське», наданих відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, зазначено, що в дні навчання в учбовому пункті позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом, крім того, трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують роботу позивача на посаді, передбаченій Списком №1.
Отже, записи трудової книжки в повній мірі підтверджують шкідливі умови праці та характер робіт позивача під час навчання в учбовому пункті, тому період 04.09.2007 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1.
Стосовно періодів роботи ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Так, згідно із записами трудової книжки, позивач працював: з 25.10.2017 по 20.12.2017 майстром гірничим з повним робочим днем на підземних роботах, з 21.12.2017 по 19.03.2018 помічником начальника дільниці підземного, з 20.03.2018 по 21.05.2018 заступником начальника дільниці підземного, з 22.05.2018 по 09.10.2018 помічником начальника дільниці підземного гірничопрохідницької дільниці, з 10.10.2018 по 05.03.2019 заступником начальника дільниці буро вибухових робіт, вентиляції та техніки безпеки.
Згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 02/384 від 26.02.2019, позивач працював повний робочий день в ТОВ «Шахтобудівельна компанія» і виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами праці на підземних роботах на ПАТ «ШУ «Покровське», яке веде видобуток вугілля підземним способом: з 25.10.2017 по 20.12.2017 майстром гірничим, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, з 21.12.2017 по 19.03.2018 помічником начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, з 20.03.2018 по 21.05.2018 заступником начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, з 22.05.2018 по 09.10.2018 помічником начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, з 10.10.2018 по теперішній час (на дату видачі довідки) заступником начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, постанови КМУ від 24.06.2016 № 461.
Згідно з приміткою: у відпустці без збереження заробітної плати не знаходився, прогулів немає.
Довідкою про спуски-виїзди в шахту підтверджується зайнятість позивача в підземних роботах не менше 80 % робочих днів. Крім того, цей факт підтверджено даними атестації робочих місць, проведеною підприємством (наказ від 26 квітня 2016 року № 12).
Як вже зазначалось вище, відповідно до Постанови № 202 від 31.03.1994 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років відносяться такі професії як: гірничий майстер підземний та начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники.
Отже, періоди роботи у ТОВ «Шахтобудівельна компанія» з 25.10.2017 по 20.12.2017, з 21.12.2017 по 19.03.2018, з 20.03.2018 по 21.05.2018, з 22.05.2018 по 09.10.2018, з 10.10.2018 по 05.03.2019 повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в, що відповідачем протиправно не здійснено.
Стосовно періодів роботи на ТОВ «Корум шахтспецбуд» (ТОВ «Шахтспецстрой») позивач, згідно із записами трудової книжки, працював з 26.03.2019 по 31.07.2019 майстром гірничим дільниці на дільницю гірничопрохідницьких робіт №2 Департаменту будівельних і гірничих робіт.
Згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 90 від 30.10.2023 позивач працював повний робочий день на ТОВ «Корум шахтспецбуд» з 26.03.2019 по 31.07.2019 виконував гірничі роботи з повним робочим днем за професією майстер гірничий дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, постанови №202 від 31.03.1994.
Згідно з додатковими відомостями позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати (за угодою сторін): згідно з наказом №278-О від 03.06.2019 -3 дні; згідно з наказом №281-О від 06.06.2019 - 2 дні, згідно з наказом №287-О від 10.06.2019 - 3 дні, згідно з наказом №343-О від 15.07.2019 - 3дні, згідно з наказом №353-О від 23.07.2019 - 1 день.
Згідно з довідкою №91 від 30.10.2023 про спуски в підземні гірничі виробки (шахту) ОСОБА_1 в червні 2019 року мав 8 днів безоплатної відпустки, в липні 2019 року 4 дні безоплатної відпустки.
Відповідно до Постанови № 202 від 31.03.1994 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років відносяться такі професії як: гірничі майстри підземних дільниць.
Отже, періоди роботи у ТОВ «Корум шахтспецбуд» з 26.03.2019 по 31.07.2019 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в, за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, а саме: 8 днів у червня 2019 року та 4 дні у липні 2019 року (що визначені у довідках № 90, №91 від 30.10.2023), що відповідачем протиправно не здійснено.
Стосовно періоду роботи у ТОВ «Шахтопроходчиське управління ГІРНИК».
Згідно із записами трудової книжки, позивач з 28.01.2022 по 21.03.2022 працював майстром гірничим підземної дільниці з повним робочим днем в шахті.
Отже, записи трудової книжки позивача свідчать про повний робочий день в шахті, при цьому, як вже зазначалось судом, професія гірничий майстер підземних дільниць відноситься до Постанови № 202 від 31.03.1994.
Тобто, період роботи з 28.01.2022 по 21.03.2022 повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в.
Стосовно періоду роботи у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Відповідно до записів трудової книжки, позивач з 06.05.2022 по 31.07.2023 працював помічником начальника відділу підземним з повним робочим днем в шахті, з 01.08.2023 по 07.01.2024 (по день звернення із заявою про призначення пенсії) майстром гірничим підземним з повним робочим днем у шахті.
Згідно з розрахунком стажу, період роботи позивача у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» зарахований до страхового стажу з 06.05.2022 по 30.09.2023, до пільгового стажу не зарахований.
При цьому, згідно форми ОК-5, відомості про нарахування заробітної плати та сплати внесків за період з жовтня 2023 року відсутні.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до абз.2 пункту 4.3 Порядку № 22-1 після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Отже, на час розгляду заяви позивача від 07.01.2024 у відповідача були відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.10.2023 по 07.01.2024.
При цьому, відсутність станом на 07.01.2024 підстав для зарахування періоду роботи з 01.10.2023 по 07.01.2024 до страхового стажу унеможливлювало зарахування цього періоду до пільгового стажу, оскільки пільговий стаж є складовою страхового стажу.
Таким чином, місцевий суд правильно вважав, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а-в період роботи з 06.05.2022 по 30.09.2023.
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині покладання на пенсійний орган обов'язку зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до постанови №202 періоду роботи з 01.10.2023 по 07.01.2024.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1996 по 30.06.2001.
Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, вказана норма передбачає, що вказаний стаж навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Судами встановлено, що період навчання на денному відділені в Донецькому державному технічному університеті у період з 01.09.1996 у по 30.06.2001, підтверджено копією диплому з додатками серії НОМЕР_2 від 05.07.2001, а також записами у трудовій книжці позивача.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1996 по 30.06.2001 (саме 02.06.2001 рішенням Державної екзаменаційної комісії позивачу присвоєна кваліфікація гірничого інженера), при цьому під час навчання позивач проходив виробничу практику з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 26.07.2000 по 28.08.2000 за посадами, які віднесені до пільгових, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача. Крім того, протягом двох місяців після навчання позивач працевлаштувався на шахту за спеціальністю, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, з розрахунку стажу позивача вбачається, що відповідач зарахував період навчання лише до страхового стажу.
Отже, ураховуючи, що вище суд дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача періодів проходження виробничої практики під час навчання, зарахуванню до пільгового стажу підлягає період навчання за виключенням періодів проходження виробничої практики (як вже зарахованих періодів), а саме: з 01.09.1996 по 04.07.1999, з 25.09.1999 по 25.07.2000, з 29.08.2000 по 30.06.2001.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Виходячи із наведених норм законодавства, враховуючи те, що позивач проходив службу в Збройних силах України у період з 22.05.2002 по 21.04.2003, що підтверджується записами у військовому квитку і трудової книжки, та на момент призову працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, місцевий суд правильно вважав за необхідне зарахувати цей період до пільгового стажу.
Слід зазначити, що наведений у рішенні відповідача № 056650009698 від 15.01.2024 розрахунок пільгового стажу є помилковим, у зв'язку з чим рішення прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів, наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, отже, спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Отже, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Стосовно позовних вимог в частині призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку за Списком №1 відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788 (з врахуванням пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Згідно зі ст. 26 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
З аналізу наведених норм вбачається, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки після досягнення 50 років, за умови наявного стажу роботи 20 років, з них не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (Список №1). При цьому, після досягнення 50 років при наявному пільговому стажі більше 5 років, мають право на пенсію зі зниженням віку передбаченого статтею 26 (тобто 60 років).
Отже, право на пенсію відповідно до пункту «а» частини першої ст. 13 Закону № 1788 (з врахуванням пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають, зокрема чоловіки після досягнення 50 років.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що як згідно редакції пункту а) частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, так і відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах чоловіки мають після досягнення 50 років.
Також при розгляді заяви позивача про призначення пенсії слід враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 квітня 2021 року в зразковій справі №360/3611/20, відповідно до яких має право на призначення пенсії особа, яка:
звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;
набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
Отже, право на призначення пенсії особа має, якщо відповідає одночасно всім переліченим вище в Законі № 1788 умовам.
При цьому застосування законодавцем терміну «після досягнення 50 років» свідчить про встановлення мінімального віку в 50 років для призначення пенсії на пільгових умовах за п. «а» ч.1 ст. 13 Закону № 1788, що є обов'язковою умовою.
Положення абзацу четвертого п. «а» ч.1 ст. 13 Закону № 1788 про те, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам, - є додатковою можливістю вийти на пенсію раніше 60-річного віку за певної умови, проте, не раніше 50 років. Приписи абзацу четвертого п. «а» ч.1 ст. 13 Закону № 1788 підлягають застосуванню у нерозривному взаємозв'язку з нормами попередніх абзаців цього ж пункту.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що вимога пільгового стажу містить вислів «не менше 10 років», тобто, при наявності більше 10 років такого стажу все одно право на призначення пенсії виникає після досягнення 50 років.
Доводи апеляційної скарги позивача не заслуговують на увагу, оскільки його логіка не відповідає волі законодавця: інакше пункт «а» частини першої ст. 13 Закону № 1788 містив би єдину норму - абзац четвертий цього пункту.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що є безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788 (з врахуванням пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020), отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, слід вказати, що звертаючись із заявою про призначення пенсії позивач не зазначав підстави призначення пенсії, при цьому пенсійним органом відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пп.1 п. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, питання щодо визначення права на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV відповідачем не розглядалося.
В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено право працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Отже, ураховуючи, що суд в цьому рішенні дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періодів роботи позивача відповідно до статті 14, пост. 202, сп.1, р. 1, п-р. 1, п. а, відтак є підстави для вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
При цьому, стосовно вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах суд зазначає, що обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, п. 4 ч. 1 ст.5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Ураховуючи викладене вище, правовідносини щодо розрахунку стажу, призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу, відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Відтак, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги слід задовольнити у спосіб зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.01.2024 із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 05.07.1999 по 24.09.1999, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 26.07.2000 по 28.08.2000, з 20.08.2001 по 29.04.2002, 26.05.2003 по 02.08.2004, з 03.08.2004 по 17.05.2005, з 18.05.2003 по 03.09.2007, з 14.08.2008 по 17.03.2009, з 02.11.2009 по 26.02.2013, з 27.02.2013 по 27.05.2014, з 28.05.2014 по 16.06.2014, з 17.06.2014 по 02.01.2017, з 03.01.2017 по 05.02.2017 без урахування днів знаходження у відпустках без збереження заробітної плати: у липні 1999 року - 10 днів, у липні 2004 року - 3 дні, у серпні 2004 року - 2 дні, у червні 2005 року - 4 дні, у липні 2010 року - 3 дні, у серпні 2010 року - 1 день, у липні 2013 року - 2 дні, у серпні 2013 року - 3 дні, у березні 2014 року - 1 день, у червні 2014 року - 1 день, у липні 2014 року - 3 дні, у жовтні 2014 року- 2 дні, у квітні 2015 року - 1 день, у червні 2016 року - 6 днів; з 25.10.2017 по 20.12.2017, з 21.12.2017 по 19.03.2018, з 20.03.2018 по 21.05.2018, з 22.05.2018 по 09.10.2018, з 10.10.2018 по 05.03.2019; з 26.03.2019 по 31.07.2019 (за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, а саме: 8 днів у червня 2019 року та 4 дні у липні 2019 року); з 28.01.2022 по 21.03.2022, з 06.05.2022 по 30.09.2023, навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1996 по 04.07.1999, з 25.09.1999 по 25.07.2000, з 29.08.2000 по 30.06.2001, проходження військової служби з 22.05.2002 по 21.04.2003 до підземних робіт за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV та період роботи - 04.09.2007 за Списком № 1 згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
При цьому, суд звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області, що у разі наявності у позивача, після зарахування періодів роботи, пільгового стажу за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови № 202 від 31.03.1994 - 25 років та більше, управління зобов'язано призначити йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 200/565/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 29 серпня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук