Справа № 759/11823/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4764/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
29 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
представника заявника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року, -
До Святошинського районного суду м. Києва 10.06.2024 р. надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах скаржника ОСОБА_7 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей за заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні поданої скарги.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необгрнутованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про злочин.
Вказує, що слідчим суддею проігноровано доводи поданої скарги на бездіяльність, зокрема щодо того, що в заяві про злочин наведено конкретні обставини скоєння злочину.
Також, звертає увагу на те, що уповноваженими особами Святошинського УП ГУНП у м. Києві порушено вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу . Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статтей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до Святошинського УП ГУНП у м.Києві із заявою про вчинення злочину, у якій повідомив, що в період часу з січня 2022 року по квітень 2024 р. дружина ОСОБА_7 без його дозволу здійснювала розпорядження його грошовими коштами, а саме, оплачувала товари та знімала готівкові кошти. Таким чином, дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Однак, відомості щодо кримінального правопорушення до Святошинським УП ГУНП у м.Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
Проаналізувавши зміст заяви слідчий суддя встановив, що хоча вона складена таким чином, що має назву, як заява про злочин, але сама по собі містить лише перелік фактичних обставин, пов'язаних із цивільно-правовими відносинами, які існують між заявником та його дружиною ОСОБА_9 , і таку заяву за своєю суттю не можна визнати як заяву про вчинене кримінальне правопорушення в розумінні положень ст.214 КПК України.
Крім того, місцевим судом встановлено, що хоча заявник вважає заяву від 29.05.2024 року повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, проте за своїм змістом та наведеними доводами не може в даному випадку слугувати підставами для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки в ній викладена суб'єктивна оцінка приватно-правових відносин, пов'язаних з використанням об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, а це в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просить заявник.
Посилання заявника на вимоги ч.4 ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчим суддею на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин провадження встановлено, що зміст вказаної заяви не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, у поданій скарзі не наведено жодних фактичних даних на підтвердження того, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не надано належної оцінки всім доводам скарги, повністю спростовуються ухвалою слідчого судді, з якої вбачається, що слідчим суддею повно, всебічно та об'єктивно перевірено доводи поданої скарги.
Всупереч тверджень апелянта, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про відсутність в діях уповноважених осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві ознак бездіяльності, є обгрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і відсутні підстави для її скасування, в зв'язку чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей за заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Головуючий :
Судді :