ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11363/24
провадження № 2/753/7095/24
29 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою, в якій просила, з урахуванням поданих зменшень позовних вимог, про стягнення з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 70 559,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 23.12.2013 Дарницьким районним судом м. Києва було винесено рішення у справі № 753/19225/13 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , 2009 р.н., та сина ОСОБА_5 , 2011 р.н., в розмірі 1/3 частин від його заробітку щомісячно, починаючи з 21.01.2014 і до повноліття сина ОСОБА_6 , а потім 1/4 до повноліття сина ОСОБА_7 . 15.01.2014 видано виконавчий лист у вказаній цивільній справі. 27.02.2014 додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/2455/14 було вирішено після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_4 на дошлюбне « ОСОБА_8 ». 23.09.2016 державним виконавцем Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 про примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів. Згідно довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 17.01.2024 у відповідача станом на 17.01.2024 була наявна заборгованість у розмірі 169 165,61 грн. Розмір пені станом на 31.01.2024 у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення становить 635 689,13 грн. З урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100% заборгованості, позивач просить стягнути пеню у розмірі, що дорівнює розміру заборгованості по аліментам.
Ухвалою від 10.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
05.08.2024 представник відповідача через систему «Електронний суд подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимоги, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність. Зазначив про те, що станом на січень 2024 року у відповідача була наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 78 296,60 грн., а станом на 30.04.2024 заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Посилався на те, що відповідач у період з грудня 2018 року по березень 2020 мав офіційне працевлаштування і тому здійсненний виконавцем розрахунок за цей період на підставі середнього заробітку є некоректним. Також зазначив про те, що позивач три роки ігнорувала накопичення заборгованості і жодним чином не повідомляла боржника про її наявність. Так само державний виконавець не повідомляв відповідача про наявну у нього заборгованість.
Разом з відзивом, 05.08.2024 представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в суді з викликом сторін.
07.08.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач був присутнім під час винесення рішення про стягнення з нього аліментів, а тому був обізнаний про свій обов'язок. Законодавством не передбачено щоб стягував нагадував боржникові про сплату аліментів. Відповідач нічого не робив для того, щоб уникнути виникнення заборгованості зі сплати аліментів.
Також 07.08.2024 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки у позовній заяві під час зазначення суми до стягнення позивачем було допущено арифметичну описку, у зв'язку з розбіжностями сум заборгованості, зазначених у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 21.05.2024.
14.08.2024 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з проведеним державним виконавцем остаточного перерахунку заборгованості відповідача по сплаті аліментів, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на грудень 2023 року складала 70 559,88 грн.
Заява відповідача про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання задоволенню не підлягає, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, під час відкриття провадження дана справа визнана суддею малозначною.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що у сторін є спільні діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.12.2013 у справі № 753/19225/13 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та сина ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини від його заробітку щомісячно, починаючи з 21.01.2014, й до повноліття ОСОБА_6 , а потім в розмірі від його заробітку до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення про стягнення аліментів виконується у примусовому порядку Бахмацьким ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області, виконавче провадження № НОМЕР_4.
Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 07.08.2024 Бахмацького ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області по ВП НОМЕР_5 у ОСОБА_2 станом на січень 2024 була наявна заборгованість по сплаті аліментів, яка становить 70 559,88 грн.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно із ч.3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач сплачує аліменти нерегулярно, мав заборгованість, дитина перебуває на утриманні матері, відповідачем наданий розрахунок заборгованості не спростовано, а отже вимоги щодо стягнення пені за прострочення аліментів являються обґрунтованими.
Що стосується розміру пені, яку позивач просить стягнути з відповідача, то суд дійшов наступного висновку.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати та помножити на відсоток.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Визначаючи загальний розмір пені, необхідно виходити із заборгованості ОСОБА_2 по аліментам за кожний місяць, кількості днів заборгованості, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вони мали бути сплачені, але частково сплачувались, і до 01.01.2024 року включно.
Однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, якою передбачено, що розмір пені не може становити більше 100 відсотків заборгованості, суд вважає що розмір пені, який може бути стягнутий з відповідача дорівнює розміру заборгованості за вказаний період, а саме з листопада 2020 по січень 2024 у розмірі 70 559,88 грн.
У порядку ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову до суду, ураховуючи задоволення позову, що має майновий характер, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 196 СК України ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів у розмірі 70 559,88 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , відома адреса - АДРЕСА_3 , номер телефону невідомий, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_6
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 29.08.2024.