справа №380/18055/24
з питань забезпечення позову
28 серпня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлено протоколом №10 від 26.07.2024 року засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 по оформленню військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- у випадку задоволення позову стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі-1211,20 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце проживання: АДРЕСА_4 ) на військову службу по мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Заява обґрунтовується тим, що позивач є багатодітним батьком та на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Отже, як зазначає заявник, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та, відповідно, має підставу для відстрочки від мобілізації.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/916 7/19, від 16.03.2020 у справі №640/4769/19.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як встановлено судом, представник позивача в поданій заяві про забезпечення позову просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу по мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суд зазначає, що 16.05.2024 року постановою Кабінету Міністрів України №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає:
механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до п.6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно п.81, 82, 88, 89 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання такої повістки або невиконання вимог щодо прибуття для відправлення до військової частини (установи) у визначений у повістці час та місце такі особи несуть відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження щодо здійснення відповідачем подальших дій щодо мобілізації заявника.
Також суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (див. постанову Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22).
Тому фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності прийняття спірного рішення, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
На цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваних дій та рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, встановлення ознак їх протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Водночас, у зв'язку із вищенаведеним, суд не може дійти до переконання про очевидну протиправність спірного рішення, як передбаченої законом підстави для забезпечення адміністративного позову, яка може полягати, наприклад, у прийнятті рішення не уповноваженим суб'єктом владних повноважень, тобто таким, який апріорі немає права на ухвалення подібних рішень відповідно до закону.
Отже, у контексті наведених обставин, судом не встановлено підстав для забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову (вх. №64462 від 26.08.2024 року) в адміністративній справі №380/18055/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кухар Н.А.