28 серпня 2024 рокусправа №380/13622/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49044; код ЄДРПОУ 21910427) в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2024 р. №134650029446;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди:
- з 02.02.1993 р. по 31.08.1993 р. - керівник гуртків в Середній школі №96 м. Львова (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
- з 01.09.1993 р. по 01.09.1994 р. - викладач хорових та теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8 (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. - викладач хорових та музично-теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8 (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.09.1996 р. по 25.10.2012 р. - заступник директора з навчально-виховної роботи в Львівській дитячій музичній школі №8 (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 25.10.2012 р. по 28.01.2024 р. (день призначення пенсії по віку) - директор Львівської музичної школи №8 (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- вирішити питання про відшкодування ОСОБА_1 сплачений судовий збір при зверненні до суду в порядку передбаченому ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та інші підтверджені витрати
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 28.01.2024 року їй була призначена пенсія за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2024 р. №134650029446 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, у зв'язку оскільки посади музичної школи управління культури міської ради не передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року. Така відмова, на думку позивача, є протиправною, оскільки посада викладача в музичній школі у постанові №909 прямо не зазначена, але застосовуючи принцип верховенства права викладачі позашкільних навчальних закладів, мають право на грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій, бо являються педагогічними працівниками. Відтак, з рішенням відповідача позивач не погоджується та вважає, що відповідач умисно застосовує дискримінацію до викладачів позашкільних навчальних закладів, чим порушує їх права, у зв'язку із чим вимушена звернутись до суду із позовною заявою.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подав відзив на позовну заяву (вх. №56773 від 25.07.2024 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. З 28.01.2024 Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової; допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок; №1191) встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
До стажу роботи по вислузі років не зараховано періоди роботи згідно довідки №40 від 17.05.2024 оскільки посади музичної школи управління культури міської ради не передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
За результатом розгляду документів до стажу за вислугу років не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки з 01.09.1993 по даний час на посадах викладач хорових та теоретичних дисциплін, заступника директора з навчально-виховної роботі директора Львівської дитячої музичної школи № 8.
До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховано період з 02.02.1993 по 31.08.1993, що становить 0 років 07 місяців.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на позовну заяву (вх. №14539ел від 11.07.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. За результатом розгляду документів до стажу за вислугу років не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки з 01.09.1993 по даний час на посадах викладача хорових та теоретичних дисциплін, заступника директора з навчально-виховної роботи, директора Львівської дитячої музичної школи № 8.
До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховано період з 02.02.1993 по 31.08.1993, що становить 0 років 07 місяців.
Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяті місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 119 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 рою призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкові державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 зазначеного Закону працювали в закладах і установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. п. “е»-“ж» ст. 55 Закону Україні “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно з цим Порядком до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах і установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» ст. 55 Закону України “Пре пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 30 до 35 років за переліком що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України незалежно від віку.
Перелік закладів, установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - постанова № 909).
Переліком, визначеним постановою № 909 передбачено посади завідуючих та бібліотекарів бібліотек галузі освіти. Посада бібліотекаря входить до Переліку, проте стосується тільки бібліотек, які мають статус юридичної особи та є закладом освіти. Якщо бібліотеки є структурними підрозділами навчальних закладів або закладом культури, то їх працівники не мають права на пенсію за вислугу років.
Позивачка у період з 01.09.19993 по даний час працювала на посадах музичної школи Управління культури міської ради, що не передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету міністрів України.
Ця установа не відноситься до закладів і установ освіти, передбачених постановою №909 і тому період роботи в ньому не дає права на призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 одночасно при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та для ї виплати додаткова заява не подається.
Рішення органу Пенсійного фонду про призначення пенсії позивачкою не оскаржувалось.
Представник позивача подав відповідь на відзив в якій позовні вимоги підтримав повністю.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , отримує пенсію за віком з 28.01.2024 року відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку із неотримання одноразової допомоги у розмірі десяти пенсій, позивач звернулася до відповідача із зверненням.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №134650029446 від 24.05.2024 року надало відповідь про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, оскільки посади музичної школи управління культури міської ради не передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року.
Позивач вважає, що має право на призначення та виплату їй грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому відмова відповідача у призначенні такої, на її думку, є протиправною.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.
Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п.2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років";
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №134650029446 від 24.05.2024 року, підставою для невиплати грошової допомоги останнім визначено те, що посади музичної школи управління культури міської ради не передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року.
З наведеними висновками відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п."е" ст. 55 Закону №1788-XII (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою КМУ від 04.11.93 року №909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яким установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Разом з цим, згідно із преамбулою Закону України №2145-VIII "Про освіту" цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Відповідно до підпунктів 6, 21 пункту 1 статті 1 Закону №2145-VIII заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.
Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2145-VIII невід'ємними складниками системи освіти є, зокрема, позашкільна освіта.
Згідно із частинами 1,2 статті 14 Закону №2145-VIII метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Відповідно до статті 1 Закону України від 22.06.2000 року №1841-ІІІ "Про позашкільну освіту" система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб'єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.
Позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб'єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти.
Заклад позашкільної освіти - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.
Заклад спеціалізованої позашкільної освіти - заклад позашкільної освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування.
Мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту.
Статтею 4 Закону №1841-III визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 Закону №1841-III позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Позашкільні навчальні заклади можуть бути комплексними та профільними.
Комплексні позашкільні навчальні заклади організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних позашкільних навчальних закладів належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.
Профільні позашкільні навчальні заклади організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних позашкільних навчальних закладів належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.
Педагогічним працівником закладу позашкільної освіти повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладах позашкільної освіти.
Відповідно до ч.4 статті 21 Закону №1841-III педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Пунктом 5 статті 12 Закону №1841-III визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
Переліку типів позашкільних навчальних закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року №433.
Відповідно до пункту 6 Переліку №433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Згідно із частиною 2 статті 21 Закону №1841-III перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, директор позашкільного навчального закладу, заступники директора позашкільного навчального закладу, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, концертмейстер, акомпаніатор у позашкільних закладах; до посад науково-педагогічних працівників, в тому числі, викладачі та концертмейстери.
Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004).
Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
ЄСПЛ у п.52,56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.
На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі №876/5312/17, а також у постанові від 13 лютого 2019 року по справі №233/4308/17, встановила наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст.46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
З огляду на вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач школи мистецтв є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи на посаді викладача в школі мистецтв повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні п. "е" ст. 55 Закону №1788-XII навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
Суд враховує наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та не вбачає підстав для відступлення від зазначеної правової позиції.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач працювала у період:
- з 02.02.1993 р. по 31.08.1993 р. - на посаді керівника гуртків в Середній школі №96 м. Львова;
- з 01.09.1993 р. по 01.09.1994 р. - на посаді викладача хорових та теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8;
- з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. - на посаді викладача хорових та музично-теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8;
- з 01.09.1996 р. по 25.10.2012 р. - на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Львівській дитячій музичній школі №8;
- з 25.10.2012 р. по 28.01.2024 р. - на посаді директора Львівської музичної школи №8.
Відтак, стаж роботи позивача викладачем музичних дисциплін у закладі позашкільної роботи, до якого, зокрема, належить музична школа, має зараховуватись до педагогічного стажу, з огляду на викладені вище норми права та правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 30 січня 2019 року по справі №876/5312/17 та у постанові від 13 лютого 2019 року по справі №233/4308/17.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що періоди роботи позивача з 02.02.1993 р. по 31.08.1993 р. на посаді керівника гуртків в Середній школі №96 м. Львова; з 01.09.1993 р. по 01.09.1994 р. на посаді викладача хорових та теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. на посаді викладача хорових та музично-теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1996 р. по 25.10.2012 р. на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Львівській дитячій музичній школі №8; з 25.10.2012 р. по 28.01.2024 р. на посаді директора Львівської музичної школи №8 мають зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п."е" ст.55 Закону №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України питання щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювала у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і має страховий стаж більш ніж 30 років на таких посадах.
Отже, в силу приписів п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2024 р. №134650029446 щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 є протиправним.
З урахуванням викладеного, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 02.02.1993 р. по 31.08.1993 р. - на посаді керівника гуртків в Середній школі №96 м. Львова; з 01.09.1993 р. по 01.09.1994 р. - на посаді викладача хорових та теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. - на посаді викладача хорових та музично-теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1996 р. по 25.10.2012 р. - на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Львівській дитячій музичній школі №8; з 25.10.2012 р. по 28.01.2024 р. - на посаді директора Львівської музичної школи №8 до спеціального (педагогічного) стажу та зобов'язання відповідача призначити і виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн. Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 241 - 246, 262, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2024 р. №134650029446 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 02.02.1993 р. по 31.08.1993 р. - на посаді керівника гуртків в Середній школі №96 м. Львова; з 01.09.1993 р. по 01.09.1994 р. - на посаді викладача хорових та теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1994 р. по 01.09.1996 р. - на посаді викладача хорових та музично-теоретичних дисциплін в Львівській дитячій музичній школі №8; з 01.09.1996 р. по 25.10.2012 р. - на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Львівській дитячій музичній школі №8; з 25.10.2012 р. по 28.01.2024 р. - на посаді директора Львівської музичної школи №8 ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), на підставі п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49044; код ЄДРПОУ 21910427).
СуддяКухар Наталія Андріївна