про повернення позовної заяви
29 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5348/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач 2), у якій просить суд:
- визнати протиправним рішення від 13.09.2023 року № 11680/03-16 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке полягає у відмові в призначенні пенсії за віком з 23.06.2023 року на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з не зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, усі періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу всі періоди трудової діяльності за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України згідно моєї трудової книжки серії НОМЕР_1 а саме: КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» на посаді лаборанта КДЛ з 15.11.2005 по 31.01.2023, (яка передбачена постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 Список № 2, розділ 23, п. 24в та постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 Список № 2, розділ 24: Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я); КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» на посаді сестри медичної в стаціонар загально психіатричний змішаний денного перебування (кризисний центр) з 01.02.2023 по 18.07.2023 (яка передбачена постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 Список № 2, розділ 24: Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я); КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» на посаді сестри медичної старшої в диспансерне психоневрологічне відділення на час відсутності основного працівника з 19.07.2023 року по сьогоднішній день (яка передбачена постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 Список № 2, розділ 24: Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини -молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри/молодші медичні брати, молодші медичні сестри/молодші медичні брати з догляду за хворими, сестри-господині/працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров'я); та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 починаючи з 06.09.2023;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати ОСОБА_1 до пенсії за віком страховий стажу для обчислення пенсії за період з 15.11.2005 по теперішній час в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; позовної заяви оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України (у двох примірниках).
26.08.2024 позивачем на виконання ухвали суду подано нову редакцію позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, який призначає та виплачує пенсію, адміністративний позов може бути подано без обмеження будь-яким строком. З посиланням на практику Верховного суду та Європейського суду з прав людини вказує на необхідність забезпечення судом її права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа має мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, заява № 23805/94, § 36).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.09.2023 щодо відмови в призначенні пенсії за віком з 23.06.2023.
Саме прийняття цього рішення є обставиною, з якою позивач пов'язує порушення його прав. Саме з моментом коли позивач дізнався про прийняття рішення, яке на його думку порушує його права та інтереси, процесуальний закон пов'язує початок обрахунку строку звернення до суду.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.
Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Натомість наведені у заяві аргументи позивача зводяться до незгоди з позицією суду щодо застосування строків звернення до суду у цій справі.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на постанови Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 646/6250/17 та від 24.11.2020 у справі №815/460/18 щодо незастосування шестимісячного строку звернення до суду у даній справі з огляду на те, що вказаним судовим рішенням врегульовано зовсім інші правовідносини, які не є аналогічними даним, адже вони стосуються позовних вимог щодо перерахунку та виплати позивачам уже призначеної пенсії.
Крім того, наведені у постанові 11.10.2019 висновки суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, що прийнята пізніше.
Суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі N 755/10947/17 під час вирішення тотожних спорів судом має враховуватись саме остання правова позиція.
Наведення позивачем окремих цитат з рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини не зумовлює достатніх підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, у разі не подання особою заяви у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 серпня 2024 року
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК