ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" серпня 2024 р. справа № 300/4999/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.07.2024 мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії з 21.12.2023 з врахуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення розміру пенсії 4,17676. Як наслідок, слід зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії з 21.12.2023 та при обрахунку пенсії застосувати індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії у розмірі 4,17676.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.12.2009 отримував пенсію за віком відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, а з 05.12.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.01.2017 по справі №345/4045/16-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 4,17676, починаючи з 05.12.2014. Надалі, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.05.2022 постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 у цій справі скасовано, а провадження у справі 345/4045/16-а закрито. Як наслідок, відповідачем знову протиправно застосовано при розрахунку пенсії за віком індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії у розмірі 3,16841 а не 4,17676. Згідно з ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Однак, на його заяву від 16.04.2024 про перерахунок і виплату йому пенсії із врахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676, відповідач відмовив у застосуванні такого коефіцієнту. Отже, слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 21.12.2023 та при обрахунку пенсії застосувати вказаний індивідуальний коефіцієнт для обчислення його пенсії.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що при призначенні пенсії середньомісячний заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 враховано за періоди роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 07.11.2000 по 28.02.2010, за коефіцієнтом заробітної плати для обчислення 4,17676. З 01.10.2012 позивачу проведено перерахунок пенсії шляхом донарахування двох років стажу роботи після призначення пенсії. Надалі, 14.01.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про донарахування стажу роботи в період з 01.10.2012 по 30.11.2014. Позивачу проведено перерахунок пенсії, донараховано стаж роботи та заробітну плату за період з 01.10.2012 по 30.11.2014. Тобто, після перерахунку пенсії кількість місяців заробітку зросла з 165 місяців до 215 місяців, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати відповідно зменшився. Зазначив, що відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, відповідач обчислив індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 4,17676 за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року та з 07 листопада 2000 по 28 лютого 2010, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,16841 за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року та з 07 листопада 2000 по 30 листопада 2014. Крім цього вважає, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2015 по справі №345/1010/15-а, а спір виник з у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням вказаного судового рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Тому, при розгляді даної справи відповідь на відзив позивача суд не бере до уваги.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.12.2009 отримував пенсію за віком відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 (а.с.93 на звороті).
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.06.2014 по справі №345/2136/14-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні періоди роботи ОСОБА_1 з 18.01.1981 по 09.10.1992, з 09.10.1992 по 04.06.1998, з 07.11.2000 по 31.12.2001, з 03.03.2003 по 31.12.2008, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу з листопада 2009 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2014 року у справі №345/2136/14-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні періоди роботи ОСОБА_1 з 18 січня 1981 року по 09 жовтня 1992 року, з 09 жовтня 1992 року по 04 червня 1998 року, з 07 листопада 2000 року по 31 грудня 2001 року, з 03 березня 2003 року по 31 грудня 2008 року, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 01 грудня 2013 року.
Надалі, постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2014 по справі №345/2721/14-а зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок про заробітну плату від 09.04.2010 №01/5-23/15646, виданої ОАО "Газпромнєфть-ННГ" та від 31.12.2008, виданої ООО "Спец УБР Уват" та врахувати при її обчисленні відповідні суми. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі включити в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 суми виплат за районними коефіцієнтами та північною надбавкою відповідно до довідок про заробітну плату від 09.04.2010 №01/5-23/15646, виданої ОАО "Газпромнєфть-ННГ" та від 31.12.2008 виданої ООО "Спец УБР Уват". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі провести обчислення пенсії ОСОБА_1 без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про заробітну плату від 09.04.2010 №01/5-23/15646, виданої ОАО "Газпромнєфть-ННГ" для розрахунку пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі здійснити перерахунок і виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 згідно з позовними вимогами, та у відповідності із законодавством України і чинними міжнародними Угодами.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2014 у справі № 345/2721/14-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі провести з 01.01.2014 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок про заробітну плату від 09.04.2010 № 01/5-23/15646, виданої ОАО «Газпромнєфть-ННГ». В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 виправлено описку в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Абзац четвертий резолютивної частини постанови викладено у наступній редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі провести з 01.01.2014 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок про заробітну плату від 09.04.2010 № 01/5-23/15646, виданої ОАО «Газпромнєфть-ННГ», та від 31.12.2008, виданої ООО «Спец УБР Уват».
Як вбачається з розпорядження Калуського об'єднаного управління ПФУ від 01.09.2015 та розрахунку зарплати №5 розмір пенсії позивача становив 5305,12 грн., врахована зарплата з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 21.01.2002 по 28.02.2010. При цьому враховано індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 4,17676 (а.с.25-30).
Надалі, постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2015 по справі №345/1010/15-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявними документами, що містяться в пенсійній справі з 05.12.2014 та при обрахунку розміру пенсії застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2700,98 грн.
Розпорядженням Калуського об'єднаного управління ПФУ від 01.06.2016 №139596 здійснено перерахунок пенсії позивача та при обрахунку розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати - 2700,98 грн., а також зменшено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії з 4,17676 до 3,16841 (а.с.194 на звороті - 199).
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.01.2017 по справі №345/4045/16-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 4,17676, починаючи з 05.12.2014. Надалі, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.05.2022 постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 у цій справі скасовано, а провадження у справі 345/4045/16-а закрито.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 11.05.2022 із врахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676 (а.с.21-22).
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 15.05.2024 №5069-3708/Р-02/8-0900/24 повідомив, що за результатами виконання постанови Калуського міськрайонного суду від 15.04.2015 у справі №345/1010/15-а, страховий стаж позивача склав 51 рік 7 місяців 19 днів (коефіцієнт страхового стажу, із врахуванням кратності 1,35 =. 0,69638), заробітна плата взята до підрахунку середньомісячного заробітку за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 07.11.2000 по 30.11.2014 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав - 3,16841). На підставі постанови Калуського міськрайонного суду від 05.01.2017 у справі №345/4045/16-а, позивачу проведено перерахунок та виплату пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 4,17676 з 05.12.2014 (заробітна плата взята до підрахунку з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 07.11.2000 по 28.02.2010). Проте, враховуючи постанову Верховного Суду від 11.05.2022 у відповідача немає підстав для виплати пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 4,17676 починаючи з 05.12.2014 (а.с.23-24).
Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку та виплаті пенсії з 21.12.2023 з врахуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення розміру його пенсії 4,17676, позивач звернувся із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
З системного аналізу наведеної норми слідує, що виключення періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, здійснюється виключно за вибором особи - пенсіонера.
При цьому, обчислення страхового стажу в місяцях згідно з вимогами статті 24 Закону №1058-IV, не є перешкодою для реалізації пенсіонером права на вибір та виключення заробітної плати за певні періоди страхового стажу згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV.
Суд зазначає, що після перерахунків пенсії позивача на виконання рішень судів з 01.09.2015 врахована зарплата з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 21.01.2002 по 28.02.2010. При цьому враховано індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 4,17676.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем починаючи з 01.06.2016 заробітна плата за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 та з 07.11.2000 по 30.11.2014 була врахована для обчислення пенсії позивача, що в свою призвело до зменшення індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії позивача з 4,17676 до 3,16841, хоча як вбачається із матеріалів пенсійної справи позивача, останній із заявою про врахування додаткової заробітної плати до відповідача не звертався.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідач протиправно відмовив на заяву позивача від 16.04.2024 у перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676.
Одночасно, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2015 по справі №345/1010/15-а, а спір виник з у зв'язку з неналежним виконанням вказаного судового рішення, оскільки спірні правовідносини, що є предметом дослідження судом у цій справі, стосуються відмови відповідача від 15.05.2024 у відповідь на заяву позивача від 16.04.2024 щодо застосування індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676 починаючи з 21.12.2023.
Як наслідок, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 21.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676 при обрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 21.12.2023 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії у розмірі 4,17676 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.