ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"28" серпня 2024 р. Справа № 300/6387/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 25.02.2022 по день фактичного розрахунку 31.07.2024; зобов'язати виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 25.02.2022 по 31.07.2024 в сумі 471908,60 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча дев'ятсот вісім гривень шістдесят коп.).
Позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина 1 статті 94 КЗпП України, частина 1 статті 1 Закону України “Про оплату праці»).
Статтею 2 Закону України “Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Структура заробітної плати відображена також у розробленій відповідно до Закону України “Про державну статистику» та Закону України “Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці і стандартів Системи національних рахунків Інструкції зі статистики заробітної плати (надалі також - Інструкція), затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за №5.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні це інші виплати, що не належать до фонду оплати праці (пункт 3.9 Інструкції).
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною винагородою, що входить до такої структури.
Відповідне відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, хоч і розраховується, виходячи із середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.
Відтак, на вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц та від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц, від 08.02.2022 в справі № 755/12623/19, в постанові Верховного Суду від 12.04.2024 в справі № 308/8023/18, від 29.01.2024 в справі №757/56163/19-ц, від 12.08.2024 в справі №520/15186/23.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 25.02.2022 по день фактичного розрахунку 31.07.2024 та зобов'язати виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 25.02.2022 по 31.07.2024 в сумі 471908,60 грн.
Таким чином, вимога про зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 471908,60 грн. має безпосереднім наслідком зміну складу майна позивача. Отже, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
В цьому випадку 1 відсоток розміру майнової вимоги складає 4719,08 грн. (471908,60 грн. х 0,01 = 4719,08 грн.).
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем вимогою майнового характеру складає 3775,26 грн. (4719,08 грн. х 0,8).
Проте, позивачем в порушення вимог КАС України та Закону України “Про судовий збір» вказаний судовий збір не сплачено.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі 3775,26 грн.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.