29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 334/2843/22
провадження № 51-3731 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (далі - законний представник) на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,
встановив:
У касаційній скарзі законний представник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Проте наведених положень процесуального закону скаржником не дотримано.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник посилаючись на неповноту судового розгляду, невірну оцінку доказів судом першої інстанції заперечує законність вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 , однак, як убачається копії ухвали суду апеляційної інстанції, цей суд скасував оскаржуваний вирок та постановив ухвалу, якою ОСОБА_6 звільнив від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК, а кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК закрив. Також цей суд залишив без розгляду цивільний позов законного представника в інтересах малолітньої потерпілої, роз'яснивши право звернутись із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
Оскаржуючи ухвалу апеляційного суду, законний представник не обґрунтовує істотних порушень норм матеріального та процесуального закону під час розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, з огляду на положення статей 47 КК, 284, 370, 404, 405, 412, 413, 417, 419 КПК в їх взаємозв'язку та повноваження суду.
За змістом касаційної скарги, законний представник стверджує, що апеляційний суд безпідставно погодився з оцінкою доказів, наданою місцевим судом, що призвело до виправдання обвинуваченого, вказує на неправильне застосування положень ст. 69 КК, що не узгоджується зі змістом прийнятих судами рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак касаційна скарга законного представника участині вимоги до суду касаційної інстанції не відповідає ч. 1 ст. 436 КПК, оскільки у прохальній частині касаційної скарги скаржниця просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а кримінальне провадження направити до суду першої інстанції.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги, змін чи доповнень до неї, особою, якій скаргу залишено без руху.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання нею ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3