Ухвала
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 308/1147/24
провадження № 61-11888ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу виконувача обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь моральне відшкодування в 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 921 580 грн.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 22 лютого 2024 року позов задовольнив частково. Стягнув з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральне відшкодування в 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 204 800,00 грн. В решті позову відмовив.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури залишив без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року - без змін.
14 серпня 2024 року виконувач обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року (повний текст якої складено 18 липня 2024 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, від 20 вересня 12018 року у справі № 686/23731/15-ц та постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 15 серпня 2023 року у справі № 569/20230/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 306/701/20.
Разом із цим, посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, не заслуговують на увагу, оскільки висновок, на який посилається скаржник, не є висновком Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Разом із цим, в касаційній скарзі виконувач обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури заявив клопотання про зупинення виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року з посиланням на забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню фінансових інтересів держави у зв'язку із можливим подальшим скасуванням оскаржуваних судових рішень.
Клопотання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року підлягає примусовому виконанню, а з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого її скасування, суд вважає за необхідне зупинити виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Разом цим, постанова Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, якою залишено без змін рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року, не підлягає примусовому виконанню, тому підстави для зупинення її виконання відсутні.
Крім цього, виконувач обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури в касаційній скарзі заявив клопотання про розгляд касаційної скарги за участю представника прокуратури.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, підстав для задоволення клопотання про розгляд касаційної скарги за участю представника прокуратури немає.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою виконувача обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.
Витребувати з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу № 308/1147/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду.
Клопотання виконувача обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Відмовити в задоволенні клопотання виконувача обов'язків керівника Закарпатської обласної прокуратури про розгляд касаційної скарги за участю представника прокуратури.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов