29 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 727/8921/23
провадження № 61-10431ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю., розглянувши питання про повернення клопотання про вступ у справу як представника, надісланого адвокатом Хованцем Андрієм Ігоровичем, в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
встановив:
15 липня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі - ТОВ «Гіпербуд») засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2024 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 березня 2024 року, постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 червня 2024 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 червня 2024 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Гіпербуд» та витребувано з Шевченківськогорайонного суду м. Чернівці цивільну справу № 727/8921/23.
27 серпня 2024 року на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання про вступ у справу як представника, надіслане адвокатом Хованцем А. І.
Подане клопотання підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.
Статтею 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина шоста статті 43 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку та вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.
Зазначено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Вказані підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Згідно з пунктом 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 Положення).
Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Клопотання про вступ у справу як представника надіслане адвокатом Хованцем А. І. на електронну адресу суду касаційної інстанції. До клопотання долучено роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Відповідно до пункту 10 Положення адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в Єдинійсудовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку.
Отже, адвокат Хованець А. І. мав можливість відповідно до закону подати клопотання про вступ у справу як представника: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік, вказаний у цій статті, та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Проте матеріали поданого клопотання не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду.
Оскільки клопотання про вступ у справу як представника було надіслано до Верховного Суду адвокатом Хованцем А. І. не у спосіб, передбачений ЦПК України, та не містить відомостей про його підписання електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку, воно підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 43, 183 ЦПК України,
ухвалив:
Клопотання про вступ у справу як представника (вх. № 28123/0/220-24 від 27 серпня 2024 року), надіслане адвокатом Хованцем Андрієм Ігоровичем, в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу повернути без розгляду адвокату Хованцю Андрію Ігоровичу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов