14 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/32643/15 (369/13900/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ТОВ "Хот-Сток" - Яценка С.А.,
ОСОБА_1 - Гонди О.Ю,
АТ "Укрексімбанк" - Гижка О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хот-Сток»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023
у справі № 910/32643/15 (369/13900/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Cток"
до: 1. ОСОБА_1 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
про витребування земельної ділянки.
в межах справи № 910/32643/15
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп".
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/32643/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот-Cток" (далі - ТОВ "Хот-Сток", позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп" (далі - ТОВ "АВС Логістік Групп", відповідач-2) про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 1,9296 га, кадастровий номер: 3222487201:01:011:0088, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для розташування другої черги офісно-складського комплексу, яку купив ОСОБА_1 на аукціоні з продажу майна боржника ТОВ "АВС Логістік Групп".
Підставами позову було визначено: перехід до ТОВ «Хот-Сток» прав власника на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкти нерухомості в обсязі та на умовах для попереднього власника в силу закону; припинення прав на землю ТОВ «АВС Логістік Групп» в силу закону внаслідок переходу права власності на об'єкти нерухомості, що на ній розміщені; порушення права власності ТОВ «Хот-Сток» шляхом невизнання цього права та розпорядженням спірною земельною ділянкою ТОВ «АВС Логістік Групп» шляхом її реалізації на аукціоні в рамках процедури банкрутства. При цьому зазначав, що відповідний аукціон був проведений з порушенням законодавства.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2020 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №369/13900/20 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.03.2021 справу № 369/13900/20 за позовом ТОВ "Хот-Сток" до ОСОБА_1 , ТОВ "АВС Логістік Групп" про визнання права власності на земельну ділянку передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/32643/15 про банкрутство ТОВ "АВС Логістік Групп".
Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.04.2021 прийнято справу №369/13900/20 за позовом ТОВ "Хот-Сток" до ОСОБА_1 , ТОВ "АВС Логістік Групп" про визнання права власності на земельну ділянку до розгляду в межах справи № 910/32643/15 про банкрутство ТОВ "АВС Логістік Групп", призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ «Укрексімбанк») та відкладено підготовче засідання.
Позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 прийнята до розгляду.
Предметом змінених позовних вимог стала майнова вимога про витребування у відповідача-1 ОСОБА_1 на користь ТОВ "Хот-Сток" земельної ділянки, площею 1,9296 га, кадастровий номер: 3222487201:01:011:0088, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для розташування другої черги офісно-складського комплексу.
Відповідач-2 подав до Господарського суду міста Києва заяву про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 задоволено заяву відповідача-2 та закрито провадження у справі № 910/32643/15 (369/13900/20) за позовом ТОВ "Хот-Сток" до ОСОБА_1 , ТОВ "АВС Логістік Групп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання права власності на земельну ділянку в межах справи № 910/32643/15 про банкрутство ТОВ "АВС Логістік Групп".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022, справу передано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Судом першої інстанції розглянуто заяву ТОВ "Хот-Сток" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якій позивач просить витребувати у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Хот-Сток» земельну ділянку, площею 1,9296 га, кадастровий номер: 3222487201:01:011:0088, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для розташування другої черги офісно-складського комплексу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №910/32643/15(369/13900/20) у задоволенні заяви ТОВ "Хот-Сток" про витребування земельної ділянки в межах справи № 910/32643/15 відмовлено повністю.
Ухвала мотивована недоведеністю належними доказами того, що відповідачі порушили права позивача, позивач не доводить, у чому полягає його порушене право, викладені доводи позивача не вказують на зміст правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №910/32643/15(369/13900/20) скасовано. Прийнято нове рішення. Відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Хот-Сток" до ТОВ "АВС Логістік групп" про витребування земельної ділянки. Закрито провадження у справі № 910/32643/15 (369/13900/20) за позовом ТОВ "Хот-Сток" до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
Апеляційний суд виходив з того, що Боржник у справі про банкрутство (ТОВ "АВС Логістік Групп") не є учасником спірних правовідносин про витребування майна, оскільки спірна земельна ділянка не перебуває у його власності чи користуванні, а порушення законності при проведенні аукціону та результати такого аукціону, на якому відбулось відчуження земельної ділянки від Боржника на користь ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі.
Апеляційний суд зауважив, що оскільки законом встановлений відповідний спосіб захисту порушених прав - визнання недійними результатів аукціону, то посилання позивача на можливість встановлення таких обставин судом у цій справі (про витребування земельної ділянки у переможця аукціону) без пред'явлення відповідних позовних вимог (визнання недійсним результатів аукціону) є безпідставним. Саме за позовом про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна Боржник (ТОВ "АВС Логістік Групп") буде належним відповідачем у справі, а без пред'явлення таких вимог - неналежним.
Встановивши, що ТОВ "АВС Логістік Групп" є неналежним відповідачем у даній справі про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , якому вона належить на праві власності, апеляційній суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ "АВС Логістік групп".
Встановивши, що єдиним належним відповідачем у даній справі та до якого пред'явлено позовну вимогу є фізична особа ОСОБА_1 , який не має статусу підприємця, апеляційний суд дійшов висновку про помилковий розгляд судом першої інстанції спору, який не віднесений до юрисдикції господарського суду, та закрив провадження у справі № 910/32643/15 (369/13900/20) за позовом ТОВ "Хот-Сток" до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки у зв'язку з порушенням юрисдикції.
Апеляційний суд виходив з того, що за умов відсутності позовних вимог до боржника - юридичної особи, справа у спорі із позовними вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 про витребування у нього земельної ділянки не відноситься до юрисдикції господарського суду та не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство зважаючи на положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
ТОВ «Хот-Сток» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 повністю та направити справу №910/32643/15 (369/13900/20) до Північного апеляційного господарського суду.
Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом помилково встановлено, що ТОВ «АВС Логістік Групп» не є стороною цього спору, та по суті відокремлено розглянуто вимоги позивача до Боржника та ОСОБА_1 , що, як наслідок, призвело до закриття провадження в частині вимог до ОСОБА_1 та до відмови у вимогах до Боржника в силу неналежності його як відповідача, чим порушено право позивача на судовий захист належним судом.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає, що апеляційним судом за неповного з'ясування обставин справи було неправильно застосовано положення статті 7 КУзПБ без врахування правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), Верховного Суду від 30.01.2020у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі№334/5073/19.
Скаржник вважає висновок апеляційного суду щодо необхідності окремого оскарження аукціону, у ході якого було реалізовано земельну ділянку, помилковим, таким, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, обґрунтуванню позову та фактичним обставинам справи.
У клопотанні про поновлення касаційного провадження у справі, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, позивач додатково зазначає, що у спірних правовідносинах у цій справі особою, яка заявляє права на спірне майно є ТОВ «Хот-Сток», яке не є учасником провадження у справі про банкрутство (ні кредитором, ні заставним кредитором, ні боржником), а відтак від такої особи не вимагається оскарження аукціону з реалізації майна банкрута для захисту свого права власності на спірне майно.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
ТОВ «АВС Логістік Групп» надало пояснення на касаційну скаргу ТОВ «Хот-Сток», вважає постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 такою, що винесена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 просить залишити в силі.
ОСОБА_1 (відповідач-1) у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду, та частково не погоджується з касаційною скаргою, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 в силі.
AT «Укрексімбанк» у поясненнях на касаційну скаргу ТОВ «Хот-Сток» зазначає про її необґрунтованість, просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №910/32643/15(369/13900/20) залишити без змін як законну та обґрунтовану, прийняту за результатами повного і всебічного дослідження матеріалів справи.
AT «Укрексімбанк» з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, до закінчення розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі, надало додаткові пояснення, вказуючи, що позивач вибрав невірний та неефективний спосіб захисту, який не відповідає способу захисту, визначеному законом.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За частинами другою, третьою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
Згідно із частинами першою, третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Порядок проведення оцінки та продажу майна банкрута, визначено статтями 43, 44 Закону про банкрутство (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.
Згідно з частиною першою статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Разом із тим, майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.
Так, відповідно до абз. 1 частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Абзацом 2 частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому зазначеним Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Відповідно до положень статті 44 Закону про банкрутство вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Також слід зазначити, що порядок реалізації майна боржника регулюється, як загальними приписами Закону про банкрутство, а саме розділу ПІ Закону про банкрутство щодо продажу майна, що є предметом забезпечення та розділу IV Закону про банкрутство щодо продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, так і обмежувальними нормами статті 20 Закону про банкрутство, щодо визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника.
Згідно зі статтею 20 Закону про банкрутство в редакції що діяла на час проведення спірного аукціону, правочини (договори), які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо боржник здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів зауважує, що у правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред'явлення позову і з якими саме вимогами (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з'ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення.
У справі, що розглядається, суди встановили, що у зв'язку з порушенням провадження у справі № 910/32643/15 про банкрутство поручителя ТОВ «АВС Логістік Групп» та власника майна, що є предметом іпотеки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 грошові вимоги AT «Укрексімбанк» були визнанні та включені до реєстру вимог кредиторів, в т.ч і як такі, що забезпеченні заставою майна Боржника, зокрема, за Іпотечним договором №151312Z3 від 22.02.2012, де предметом іпотеки є, зокрема, земельна ділянка (кадастровий номер: 3222487201:01:011:0088, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).
Листом від 22.09.2017 № 176-00/4122 AT «Укрексімбанк» було надано згоду ліквідатору ТОВ «АВС Логістік Групп» щодо продажу частини предмету іпотеки за Іпотечним договором від 22.02.2012 №151312Z3, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 3222487201:01:011:0088, загальною площею 1,9296 га, розташованої у АДРЕСА_1 .
Також суди встановили, що перед проведенням аукціону ліквідатор ТОВ «АВС Логістік Групп» листом від 28.08.2017 повідомляв ТОВ «Хот-Сток» щодо можливості придбання земельної ділянки на тих самих умовах, на яких земельна ділянка була придбана ТОВ «АВС Логістік Групп». Однак, ТОВ «Хот-Сток» вказаною пропозицією не скористалося.
В ході ліквідаційної процедури у справі № 910/32643/15 про банкрутство Боржника відбувся аукціонів з продажу майна боржника, в т.ч. і майна, яке перебуває в іпотеці AT «Укрексімбанк», зокрема, частини предмету іпотеки за Іпотечним договором від 22.02.2012 №151312Z3 - земельної ділянки, кадастровий номер 3222487201:01:011:0088, загальною площею 1,9296 га, розташованої у АДРЕСА_1 , з урахуванням норм статей 42, 65, 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання ного банкрутом» та на підставі письмової згоди заставного кредитора AT «Укрексімбанк» (лист від 22.09.2017 №176-00/4122).
За результатами проведеного аукціону майно Боржника, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором та забезпечує виконання зобов'язань перед AT «Укрексімбанк», було реалізовано за ціною 13 268 032,00 грн, переможцем зазначеного аукціону став ОСОБА_1 .
Тобто, спірна земельна ділянка була реалізована власником цього майна - ТОВ «АВС Логістік Групи» у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», результати аукціону з продажу вищезазначеного майна не скасовані та не визнані недійсними в судовому порядку.
Позивач звернувшись з позовом у цій справі обрав способом захисту своїх прав, зокрема, вимогу про витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Хот-Сток» земельної ділянки (кадастровий номер: 3222487201:01:011:0088, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) , придбану ОСОБА_1 на аукціоні з продажу майна боржника ТОВ "АВС Логістік Групп". В обґрунтування вказував, що відповідний аукціон за результатами якого до ОСОБА_1 перейшло право власності на спірну земельну ділянку від відповідача-2 ТОВ "АВС Логістік групп", був проведений з порушенням законодавства.
Таким чином, вимога ТОВ «Хот-Сток» про витребування на свою користь нерухомого майна (що було предметом іпотеки) придбаного покупцем (відповідач-1) на аукціоні з продажу майна Боржника ТОВ «АВС Логістік Групп» (відповідач-2), заявлена без пред'явлення відповідних позовних вимог про визнання недійними результатів аукціону.
Апеляційний суд з'ясував, що станом на дату звернення з позовом ТОВ "АВС Логістік Групп" не було ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки, тобто не могло порушити права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Земельна ділянка, яка є предметом спору, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрована на праві власності за громадянином України ОСОБА_1 .
При заявлені первісних позовних вимог ТОВ «Хот-Сток» про визнання права власності на земельну ділянку), так і внаслідок зміни позовних вимог (про витребування на свою користь земельної ділянки у ОСОБА_1 ) до відповідача-2 ТОВ "АВС Логістік групп" (боржник у справі про банкрутство №910/32643/15) будь-які вимоги не заявлялись, тобто на час звернення з позовом ТОВ "АВС Логістік Групп" не є учасником спірних правовідносин.
За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що ТОВ "АВС Логістік групп" є неналежним відповідачем у даній справі за позовом про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , якому вона належить на праві власності, наслідком чого стало рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ "АВС Логістік групп".
Оскільки відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник (який відсутній у даному конкретному випадку), справа у спорі із позовними вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 про витребування у нього земельної ділянки за умов відсутності позовних вимог до боржника - юридичної особи не відноситься до юрисдикції господарського суду та не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство,
Щодо обставин, на які, в тому числі посилається позивач в обґрунтування позову про витребування земельної ділянки, а саме, на незаконність аукціону з продажу майна банкрута у справі про банкрутство № 910/32643/15, апеляційний суд їх відхилив, вказавши, що Законом про банкрутство встановлений відповідний спосіб захисту порушених прав - визнання недійними результатів аукціону, тому посилання позивача на можливість встановлення таких обставин судом у даній справі про витребування майна без пред'явлення відповідних вимог є безпідставним, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту.
Водночас позивач додатково зазначає, що у спірних правовідносинах у цій справі особою, яка заявляє права на спірне майно є ТОВ «Хот Сток», яке не є учасником провадження у справі про банкрутство (ні кредитором, ні заставним кредитором, ні боржником), а відтак від такої особи не вимагається оскарження аукціону з реалізації майна банкрута для захисту свого права власності на спірне майно.
Досліджуючи питання ефективності способів захисту прав та інтересів суб'єктивних цивільних прав (суб'єктів господарювання) і завдань суду під час розгляду справи колегія суддів зазначає.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту субєктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 ЦК України. Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання містить частина друга статті 20 ГК України, положення якої кореспондуються із частиною другою статті 16 ЦК України.
Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Подібне нормативне регулювання містить абзац дванадцятий частини другої статті 20 ГК України, відповідно до якого права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08, 09, 22.02.2022 у справах № 209/3085/20, у справі №910/6939/20, у справі №761/36873/18 та ін.)
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.
Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).
Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.
Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.
Враховуючи, що предметом касаційного розгляду у цій справі є, зокрема, й питання правомірності висновку апеляційного суду щодо неефективного способу захисту інтересу та права позивача шляхом заявлення позовних вимог про витребування земельної ділянки, придбаної ОСОБА_1 (відповідач-1) на аукціоні з продажу майна боржника ТОВ "АВС Логістік Групп" (відповідач-2), без пред'явлення відповідних позовних вимог про визнання недійними результатів аукціону, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, до закінчення розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з'ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.
Відступаючи від висновку Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 914/2618/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла, з поміж іншого, зокрема такого висновку: якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону).
Відтак, зважаючи на встановлені у цій справі обставини, а саме, спірна земельна ділянка придбана на аукціону з продажу майна боржника; за його наслідком з переможцем аукціону укладений договір купівлі-продажу; результати аукціону та договір не визнавались недійсними; спірне майно згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване на праві власності за переможцем аукціону - Чечоткіним В.В., колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимог про витребування земельної ділянки, яка перебуває у власності у переможця аукціону, без пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції, не відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права позивача.
При цьому позивач не вказує в чому саме полягає реалізація його прав у разі задоволення позовних вимог про витребування майна банкрута у переможця аукціону, так само як і не вказує у чому полягає його порушене право. Отже, позовні вимоги викладені в позовній заяві не відповідають змісту порушеного права, та наслідкам, які потягло за собою ймовірне порушення права позивача.
Аргументи скаржника про те, що від нього як особи, яка заявляє права на спірне майно, не вимагається оскарження аукціону з реалізації майна банкрута для захисту свого права власності на спірне майно, колегією суддів відхиляються в силу правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням особливостей процедури банкрутства та способів захисту учасників справи про банкрутство, відступила від висновків, сформульованих у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (на яку посилаються скаржник в касаційній сказі) щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.
З урахуванням наведеного апеляційним судом обґрунтування відмови у задоволенні позову з посиланням, зокрема, на не доведення позивачем порушення своїх прав відповідачем 2, неефективність обраного позивачем способу захисту, не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, а касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, якими би спростовувалися висновки суду апеляційної інстанції.
За наведених обставин, доводи скаржника, які стали підставами для відкриття касаційного провадження у цьому випадку не знайшли свого підтвердження.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до частин 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.
Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хот-Сток» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №910/32643/15(369/13900/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Пєсков В.Г.