28 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 5019/592/12(918/717/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Коломис В.В., Крейбух О.Г., Саврій В.А.)
у справі №5019/592/12(918/717/23)
за позовом фізичної особи-підприємця Ніколаєва Давида Борисовича
до 1). Приватного підприємства "Кольортех"; 2) Приватного підприємства "Даві Буд"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головного управління Державної податкової служби України в Рівненській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: ліквідатора у справі про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех" арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича
про визнання права власності на 62,23% цілісного майнового комплексу
у межах справи №5019/592/12
про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" 08.08.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі № 5019/592/12(918/717/23) разом із клопотанням про зупинення дії оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко", звертаючись з касаційною скаргою посилається на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, як підставу касаційного оскарження зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи не було враховано висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 12.08.2021 у справі № 5019/5929/12, від 25.10.2022 у справі № 914/2804/20 щодо застосування приписів ст.ст. 16, 328, 392 ЦК України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівмолоко", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.
Також, скаржником подано до Верховного Суду клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивач може у будь-який час до остаточного вирішення вказаного спору на підставі оскаржуваної ним постанови зареєструвати за собою 62,23% цілісного майнового комплексу, який на законних підставах, на думку скаржника, належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко", що може призвести до складності повернення вказаного майна та відновлення прав скаржника.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушення прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи) на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.
Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 до закінчення її перегляду у касаційному порядку не містить доказів щодо необхідності такого зупинення, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі № 5019/592/12(918/717/23).
2. Призначити розгляд справи № 5019/592/12(918/717/23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" у відкритому судовому засіданні на 26 вересня 2024 року о 11:15 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16 вересня 2024 року.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" в задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
5. Витребувати з Господарського суду Рівненської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №5019/592/12(918/717/23).
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв'язку з чим:
-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".
Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.
Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:
м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;
м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;
м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.
Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".
Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п'ятої - дев'ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду