29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" серпня 2024 р. Справа № 924/597/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"
до комунального підприємства "Міськтепловоденергія"
про стягнення 4064285,76 грн
за участю представників:
позивача: Савка О.Т.
відповідача: Остапчук О.О. - згідно з ордером від 22.08.2024
Рішення ухвалюється 22.08.2024, оскільки в судовому засіданні 25.07.2024 постановлено ухвалу про оголошення перерви.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" звернулось до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 4003981,08 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2024 року, 32079,90 грн інфляційного збільшення та 28224,78 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 26.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.07.2024, яке у подальшому відкладено на 18.07.2024.
Ухвалою суду від 18.07.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.07.2024, в якому у подальшому оголошено перерву на 22.08.2024. При цьому у засіданні 25.07.2024 судом постановлено ухвали про відмову у задоволенні клопотання відповідача (від 18.07.2024) про витребування доказів та клопотання позивача (від 18.07.2024) про долучення доказів.
В обґрунтування позову позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості електричної енергії, поставленої за договором на постачання електричної енергії №26-04/Вт від 26.04.2023. Як на правову підставу позовних вимог посилається на положення ст. ст. 530, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 180, 193, 222, 276 ГК України, ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 08.07.2024) не заперечив обставини укладення договору на постачання електричної енергії №26-04/Вт від 26.04.2023 та поширення його умов на спірні правовідносини, однак з огляду на умови п. п. 5.6, 5.7 договору зазначив, що обов'язок споживача зі сплати вартості отриманої електроенергії виникає виключно після спливу 60 банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника. Відсутність доказів направлення відповідачу рахунку виключає можливість визначення кінцевого строку його оплати, що також позбавляє можливості застосування положень ст. 625 ЦК України. Зауважив, що надані позивачем акт приймання-передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024 та акт звірки взаємних розрахунків №82 не відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, тому не можуть бути беззаперечними доказами постачання відображеного в них товару. За таких обставин робить висновок, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості є передчасною.
Позивач у клопотанні (від 17.07.2024), зокрема звернув увагу на п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким встановлено строк оплати рахунка за спожиту електричну енергію.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. При цьому подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку для ознайомлення з матеріалами справи (від 22.08.2024), мотивоване отриманням повноважень на представництво інтересів відповідача в суді лише 22.08.2024 та відсутністю об'єктивної можливості ознайомитися із матеріалами справи.
Подане представником відповідача клопотання залишене судом без задоволення, з огляду на положення ч. 3 ст. 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Також взято до уваги, що суд не визнавав явку представників сторін обов'язковою, не викликав у засідання суду конкретного представника відповідача, обізнаність відповідача з розглядом справи, в якому оголошувалась перерва ще 25.07.2024, та наявність у відповідача достатнього часу для забезпечення представництва його інтересів, а також висловлення у засіданні позиції відповідача іншим представником (адвокатом), закінчення строку розгляду справи по суті, визначеного ст. 195 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (Споживач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) 26.04.2023 укладено договір №26-04/Вт про постачання електричної енергії (далі - договір), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії (п. 1.1 договору).
Відповідно п. 2.1 договору на умовах цього договору Постачальник продає "електричну енергію" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, які приєднані до електричних мереж на території ліцензованої діяльності оператора систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається сторонами в договорі та складає 11640000 кВт/год (п. 2.5 договору).
У п. п. 2.6, 3.1 договору сторони узгодили, що строк постачання електричної енергії з дня підписання договору по 31.12.2023 (включно). Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.05.2023, якщо інше не буде визначено законом та/або за письмовою домовленістю сторін договору.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, окрім визначеної цим договором та додатками до нього (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 3.5 договору договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються Додатком №2, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за вартістю, що визначається відповідно до механізму визначення вартості електричної енергії, наведеного у Додатку №2. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення вартості електричної енергії. На момент укладення цього договору ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,403424 грн за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Сторони у п. 5.3 договору узгодили, що сума цього договору складає 51255855,36 гривні.
Відповідно до п. 5.4 договору ціна електричної енергії зазначається Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни, та фіксується Сторонами в актах прийняття - передавання товарної продукції.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).
Згідно з п. 5.7 договору оплата вартості фактично спожитих протягом розрахункового періоду обсягів електроенергії здійснюється Споживачем після закінчення відповідного розрахункового періоду шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання протягом 60 банківських днів з моменту отримання виданого Постачальником рахунку, який повинен бути виданий не пізніше 15-го числа (включно) після наступного місяця за розрахунковим.
Підпунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що Споживач вправі, зокрема отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі (пп. 2); вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 8); проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта (пп. 9) та зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору (пп. 1).
Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору Постачальник має право, серед іншого, отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (пп. 1); проводити разом із Споживачем звіряння фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта (пп. 5) та зобов'язаний, зокрема нараховувати і виставляти рахунки та акти прийняття-передавання товарної продукції Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
У п. 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Цей договір набирає чинності з 01.05.2023 і діє до 31.12.2023, а в частині здійснення розрахунків Споживачем за фактично спожиту електричну енергію - до повного виконання зобов'язань (п. 13.1 договору).
До договору сторонами узгоджено додатки: №1 "Точки розподілу електричної енергії", №2 "Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії"; №3 "Договірні обсяги споживання електричної енергії"; №4 "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі: електрична енергія".
У додатку №2 "Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії" сторони домовились, що зміна цін за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладення додаткових угод, підготовлених відповідно до п. 1 цього додатку. Зміна ціни на ринку "на добу наперед" підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку; зміна тарифів на послуги з передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора.
29.12.2023 сторонами договору укладено до нього додаткову угоду №4, якою домовились продовжити строк дії договору і виклали п. 13.1 договору в редакції: "Даний договір набирає чинності з дати його укладення Сторонами та діє по 29 лютого 2024 року, а в частині здійснення розрахунків Споживачем за фактично спожиту електричну енергію - до повного виконання зобов'язань".
Договір з додатками та додаткова угода містять підписи представників та відтиски печаток сторін.
На запит від 17.05.2024 № 8-29/24 АТ "Хмельницькобленерго" листом від 22.05.2024 надало позивачу інформацію щодо обсягів спожитої електричної енергії споживача - комунального підприємства "Міськтепловоденергія", які були покладені на постачальника ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 в розрізі ЕІС-кодів, зокрема, у лютому 2024 - в обсязі 895874 кВт/год.
Позивачем складено акт прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024 щодо поставки електричної енергії відповідачу в обсязі 895874 кВт/год на суму 5255104,14 гривні та виставлено рахунок №1957 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на оплату спожитої електроенергії обсягом 895874 кВт/год на загальну суму 5255104,14 грн (з ПДВ) (з яких 4686865,55 грн - вартість електричної енергії та 568238,59 грн - тариф на послуги передачі електроенергії ПРАТ "НЕК "Укренерго"), в якому зазначено про загальне дебетове сальдо за активну електричну енергію на 29.02.2024 в сумі 13003981,08 грн.
У підтвердження направлення вищезазначених рахунку та акту позивачем надано копію листування електронною поштою за 08.03.2024, копії списку згрупованих відправлень від 12.03.2024 з відомостями сайту АТ "Укрпошта" про отримання відправлення 21.03.2024.
Позивачем складено акт звірки взаємних розрахунків №82 по договору про постачання електричної енергії за період 01.03.2024 по 14.06.2024, в якому зафіксовано дебетове сальдо на 01.03.2024 -13003981,08 грн та на 14.06.2024 - 4003981,08 грн з відображенням оплат, здійснених відповідачем.
Згідно з описом вкладення у цінний лист від 20.05.2024, накладною відділення поштового зв'язку від 20.05.2024 позивач направив відповідачу, зокрема рахунок №1957 від 29.02.2024, акт прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024, акт звірки взаємних розрахунків.
При цьому позивачем у матеріали справи надано копію підписаного та скріпленого відтисками печаток сторін акту прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024.
Відповідачем на підставі договору від 26.04.2023 №26-04/Вт здійснювалась оплата за активну електроенергію згідно з наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями від 29.06.2023 №2088 на суму 2164586,90 грн, від 25.05.2023 №2306 на суму 4800000,00 грн, від 30.08.2023 №2674 на суму 2000000,00 грн, від 30.08.2023 №2706 на суму 93428,03 грн, 22.09.2023 №2913 на суму 2000000,00 грн, від 28.09.2023 №2980 на суму 2000000,00 грн, від 26.10.2023 №3245 на суму 3361311,00 грн, від 14.11.2023 №3403 на суму 3700000,00 грн, від 24.11.2023 №3546 на суму 1600000,00 грн, від 14.12.2023 №3802 на суму 3885969,00 грн, від 28.12.2023 №3970 на суму 2500000,00 грн, від 23.01.2024 №143 на суму 3935967,57 грн, від 26.01.2024 №258 на суму 2000000,00 грн, від 22.02.2024 №559 на суму 5000000,00 грн, від 29.02.2024 №717 на суму 1800000,00 грн, від 14.03.2024 №839 на суму 2000000,00 грн, від 21.03.2024 №883 на суму 2000000,00 грн, від 28.03.2024 №1004 на суму 2000000,00 грн, від 18.04.2024 №1229 на суму 1000000,00 грн, від 23.04.2024 №1309 на суму 500000,00 грн, від 28.05.2024 №1640 на суму 1500000,00 гривні.
Здійснені відповідачем у 2024 році оплати також відображені в наданих позивачем сальдових оборотах по споживачу станом на 10.07.2024.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії від 26.04.2023 №26-04/Вт, відповідно до п. 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, які приєднані до електричних мереж на території ліцензованої діяльності оператора систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У статті 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. п. 26, 68, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону).
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Як зазначено у ст. 72 Закону України "Про ринок електричної енергії", роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов'язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1).
За приписами п. 1.1.2 ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої/переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
У п. 1.2.15 ПРРЕЕ зазначено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 ПРРЕЕ).
За змістом п. 3.1.9 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
З матеріалів справи слідує, що у п. п. 2.5, 5.3, 2.6, 13.1 договору сторони погодили очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії - 11640000 кВт/год, суму договору - 51255855,36 грн, строк постачання електричної енергії - з дня підписання договору по 31.12.2023 (включно), дію договору до 31.12.2023.
Додатковою угодою від 29.12.2023 №4 строк дії договору сторонами продовжено до 29.02.2024.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору постачання електроенергії від 26.04.2023 №26-04/Вт в лютому 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію в обсязі 895874 кВт/год на суму 5255104,14 грн, про що сторонами підписано акт прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024 та що відображено в листі АТ "Хмельницькобленерго" від 22.05.2024 щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії.
Доводи відповідача щодо невідповідності вищезазначеного акта вимогам до первинних документів, зокрема щодо відсутності підпису з боку відповідача, спростовуються змістом самого акту, засвідчена копія якого наявна у матеріалах справи. Крім того, відповідачем не спростовано споживання електричної енергії за договором в лютому 2024 року, не доведено споживання електричної енергії у вказаний період в іншому обсязі, ніж той, що зазначений в акті, а також не спростовано обсягів спожитої електричної енергії, про які позивача повідомив визначений договором оператор системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" у листі від 22.05.2024.
Зокрема, згідно зі ст. 74 Закону України "Про ринок електричної енергії" комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
У п. 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Таким чином, доказів на спростування споживання відповідачем електричної енергії в лютому 2024 року в обсязі 895874 кВт/год, що підтверджується підписаним сторонами актом прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024, листом оператора системи розподілу АТ "Хмельницькобленерго" від 22.05.2024, суду не подано.
Крім того, звертається увага на положення п. 6.1 укладеного між сторонами договору, згідно з якими відповідач вправі, зокрема вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 8); проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта.
Однак доказів звернення до позивача із висловленням незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою, зазначеною в акті прийняття - передавання товарної продукції - електричної енергії від 29.02.2024 та відповідному рахунку на оплату, ініціювання звіряння розрахунків з метою підтвердження своїх заперечень відповідачем не надано.
Статтею 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право, з-поміж іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (ст. 72 Закону України "Про ринок електричної енергії").
У п. 6.2 укладеного сторонами договору зазначено, що споживач зобов'язується, серед іншого, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору; відповідно до п. 7.1 договору постачальник має право, зокрема отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.
Пунктом 4.13 Правил визначено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п. 5.4 укладеного між сторонами договору ціна електричної енергії зазначається Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни, та фіксується Сторонами в актах прийняття - передавання товарної продукції.
Згідно з п. 4.14 Правил платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур'єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв'язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв'язку, на території обслуговування якого розташований об'єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом).
Позивачем виставлено рахунок №1957 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на оплату відповідачем спожитої електроенергії обсягом 895874 кВт/год на загальну суму 5255104,14 грн (з ПДВ) з відображенням загального дебетового сальдо за електричну енергію на 29.02.2024 в сумі 13003981,08 грн, у підтвердження направлення якого відповідачу позивач посилається, зокрема на копії списку згрупованих відправлень від 12.03.2024 з відомостями сайту АТ "Укрпошта" про отримання відправлення 21.03.2024, листування електронною поштою за 08.03.2024.
Однак наданий позивачем список згрупованих відправлень від 12.03.2024 за відсутності опису вкладення до листа, що направлений відповідачу, не дає можливості встановити, яка саме кореспонденція була направлена відповідачу.
Крім того, беручи до уваги вищенаведені положення п. п. 4.13, 4.14 Правил та відсутність узгодження сторонами у договорі можливості отримання споживачем електронного платіжного документа або інших способів надання споживачу платіжного документа з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу тощо, суд критично оцінює доводи позивача про направлення відповідачу рахунку №1957 від 29.02.2024 за лютий 2024 року електронною поштою 08.03.2024.
Разом з тим, направлення відповідачу рахунку №1957 від 29.02.2024 за лютий 2024 року підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.05.2024 та накладною відділення поштового зв'язку від 20.05.2024, отримання вказаної кореспонденції відповідачем відбулось 22.05.2024 згідно з відомостями сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового пересилання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 Правил).
Відповідно до п. 4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. У п. 5.7 договору сторони погодили, що оплата вартості фактично спожитих протягом розрахункового періоду обсягів електроенергії здійснюється Споживачем після закінчення відповідного розрахункового періоду шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання протягом 60 банківських днів з моменту отримання виданого Постачальником рахунку, який повинен бути виданий не пізніше 15-го числа (включно) після наступного місяця за розрахунковим. Таким чином, з огляду на підтверджені обставини отримання відповідачем рахунку позивача №1957 від 29.02.2024 на оплату спожитої у лютому 2024 року електричної енергії на суму 5255104,14 грн саме 22.05.2024, встановлений п. 5.7 договору 60-денний строк (у банківських днях) закінчився 14.08.2024.
При цьому з приводу аргументів позивача щодо настання строку оплати рахунку згідно із п. 4.12 Правил, яким визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, суд звертає увагу на положення цього ж пункту Правил, якими також визначено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
За наведеного правового регулювання та одночасно погодженого у п. 5.7 договору порядку оплати рахунку за спожиту електричну енергію, враховуючи положення ч. 9 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача, суд доходить висновку про правомірність застосування умов п. 5.7 договору до спірних правовідносин в частині визначення строку виконання відповідачем обов'язку з оплати вартості електричної енергії.
За приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи слідує, що вартість отриманої електричної енергії в лютому 2024 року відповідачем оплачена частково, залишок неоплаченої заборгованості становить 4003981,08 гривні.
Доказів оплати вказаної заборгованості, як і доказів, яки би спростовували підстави її виникнення та розмір, матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, вимоги в частині стягнення 4003981,08 грн заборгованості за поставлену електричну енергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вважаючи, що відповідачем прострочено виконання обов'язку з оплати вартості електричної енергії, спожитої у лютому 2024 року, позивач просить стягнути з відповідача 32079,90 грн інфляційного збільшення (за період з квітня по травень 2024 року) та 28224,78 грн 3% річних (за період з 21.03.2024 по 14.06.2024).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат і 3% річних, зазначає, що позивачем не враховано обставин щодо початку та закінчення строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати електричної енергії за лютий 2024 року, наведених у рішенні вище.
Таким чином, з огляду на викладене, нарахування інфляційних втрат і 3% річних в заявлених розмірах та за визначені позивачем періоди є необгрунтованим, відповідно, у позові в частині їх стягнення необхідно відмовити.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 4003981,08 грн заборгованості. У позові в частині стягнення 32079,90 грн інфляційного збільшення, 28224,78 грн 3% річних потрібно відмовити.
Судом зауважується на таких загальних засадах цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).
Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).
Також судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" до комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про стягнення 4064285,76 грн, з яких 4003981,08 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 32079,90 грн інфляційного збільшення та 28224,78 грн 3% річних, задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Міськтепловоденергія", Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, буд. 123 (код 36588183) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", м. Чернівці, вул. Целана Пауля, буд. 6 (код 42102122) 4003981,08 грн (чотири мільйони три тисячі дев'ятсот вісімдесят одну гривню 08 коп.) заборгованості, 48047,77 грн (сорок вісім тисяч сорок сім гривень 77 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 28.08.2024.
Суддя В.В. Виноградова