просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 серпня 2024 року м. Харків Справа № 913/769/21
Провадження №15/913/769/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133)
до Фермерського господарства «Криничне» (вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500)
про стягнення 3 474 609 грн 27 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача (стягувача): Гамей В.В. - адвокат на підставі ордеру від 01.08.2024 серії АВ №1145351 (у режимі відеоконференції);
від відповідача (боржника): адвокат Бардін І.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2024 серії АХ №1182751;
від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі - ТОВ «Сателлит») 13.10.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Криничне» (далі - ФГ «Криничне») про стягнення неустойки (штрафу) за договором поставки від 30.07.2020 №Р90028 у сумі 3 474 609 грн 27 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем на виконання умов договору поставки від 30.07.2020 №Р90028 товару - насіння соняшнику в обсязі 3 000 тон, було поставлено позивачеві насіння соняшника в обсязі 1 256,980 тон на загальну суму 12 520 596 грн 09 коп., який останнім оплачений повністю.
Недопоставка товару за договором складає 1 743,02 тони, з огляду на що ТОВ «Сателлит» у відповідності до умов п.8.2 договору нарахувало штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару в сумі 3 474 609 грн 27 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 3 474 609 грн 27 коп., судовий збір у сумі 52 119 грн 16 коп., витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 97 508 грн 02 коп.
Указане рішення набрало законної сили 10.01.2023 і на його виконання виданий відповідний наказ.
01.08.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Сателлит» надійшла скарга на дії державного виконавця від 01.08.2024, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 02.08.2024, у якій заявник просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.08.2024 скарга передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою від 05.08.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ТОВ «Сателлит» від 01.08.2024 про визнання протиправною та скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201 до повернення справи №913/769/21 до Господарського суду Луганської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 у справі №913/769/21 апеляційну скаргу ФГ «Криничне» на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 в частині стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» 1 737 304 грн 64 коп. штрафу та 39 709 грн 22 коп. витрат на правничу допомогу; прийнято в цій частині нове рішення, яким відмолено у задоволенні позовних вимог у сумі 1 737 304 грн 64 коп. та витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 39 709 грн 22 коп.; в іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 залишено без змін; викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:
« 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Криничне» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Криничне», вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 32064945, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985, штраф у сумі 1 737 304 грн 64 коп., судовий збір у сумі 52 119 грн 16 коп., витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 57 798 грн 80 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити».
15.08.2024 матеріали справи №913/769/21 повернулись до Господарського суду Луганської області.
Ухвалою від 19.08.2024 прийнято скаргу ТОВ «Сателлит» від 01.08.2024 про визнання протиправною та скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201 до провадження; розгляд скарги призначений у судовому засіданні на 27.08.2024.
У судове засідання 27.08.2024 представники боржника та відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином шляхом надсилання електронного примірника ухвали від 19.08.2024 до їх зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа від 19.08.2024.
26.08.2024 через систему «Електронний суд» від начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної М.В. надійшов відзив на скаргу від 26.08.2024, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 27.08.2024, яким вона вимоги скарги відхилила.
Зазначила, що на адресу відділу від ФГ «Криничне» надійшла заява, з якої встановлено, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 у справі №913/769/21 рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 скасовано.
Отже на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження ВП №71251201 було закінчено, про що винесено відповідну постанову від 23.07.2024.
Боржник у запропонований судом строк відзив на скаргу не подав.
27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника ФГ «Криничне» адвоката Колесніченка А.С. надійшла заява, у якій він просить суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, зробити фотокопії документів, для чого відкласти розгляд скарги на іншу дату.
Вирішуючи вказану заяву, суд у засіданні 27.08.2024 виходив із наступного.
Під час розгляду апеляційної скарги ФГ «Криничне» у Східному апеляційному господарському суді на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 інтереси ФГ «Криничне» представляв адвокат Колесніченко А.С. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 03.04.2024 серії АР №1170515.
Отже, указаний представник мав був обізнаний про стан розгляду справи №913/769/21.
Крім того, ФГ «Криничне» має зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС, до скарги ТОВ «Сателлит» додана квитанція №1470224 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ФГ «Криничне» в ЄСІТС 01.08.2024, тому останнє мало доступ до матеріалів скарги в електронному вигляді та можливість надати їх своєму представнику.
Суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, а також ураховує ту обставину, що в судовому засіданні з розгляду скарги стягувача інтереси ФГ «Криничне» представляв інший представник - адвокат Бардін І.С.
Ураховуючи вищезазначене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника ФГ «Криничне» адвоката Бардіна І.С. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
З посиланням на ст.79, пп.17.9 Перехідних положень ГПК України та лист Східного апеляційного Господарського суду від 20.08.2024 №13-48/007134 просив невідкладно передати до Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №913/769/21 та зупинити провадження у справі до розгляду судом апеляційної інстанції питання про ухвалення додаткового рішення у відповідності до п.17.12 Перехідних положень ГПК України.
Вирішуючи вказане клопотання, суд у засіданні 27.08.2024 виходив із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Указаними статтями не передбачено можливості зупинення розгляду судом першої інстанції скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до розгляду апеляційним судом питання про ухвалення додаткового рішення у справі.
Питання, пов'язані з розглядом скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення регулюється розділом VI ГПК України, яким взагалі не передбачено можливості зупинення розгляду справи за відповідною скаргою.
Щодо листа Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 №13-48/007134 із запитом про термінове надсилання справи №913/769/21 для розгляду заяви ФГ «Криничне» про ухвалення додаткового рішення у справі №913/769/21 Господарським судом Луганської області листом від 21.08.2024 №913/769/21 повідомлено, що матеріали справи №913/769/21 будуть направлені до суду апеляційної інстанції невідкладно після розгляду скарги ТОВ «Сателлит» від 01.08.2024 про визнання протиправною та скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Ураховуючи вищезазначене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника ФГ «Криничне» адвоката Бардіна І.С. надійшло клопотання про повернення скарги без розгляду, у якому він просить повернути без розгляду скаргу заявнику.
В обґрунтування клопотання відповідач з посиланням на приписи ст.16 Закону України «Про виконавче провадження», ст.244 Цивільного кодексу України зазначив, що скарга подана не уповноваженим представником ТОВ «Сателлит».
Вирішуючи вказане клопотання, суд у засіданні 27.08.2024 виходив із наступного.
Статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1 та 2 ст.58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру.
Як установлено судом, скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця від 01.08.2024 від імені ТОВ «Сателлит» підписана представником позивача адвокатом Гамеєм Валентином Володимировичем, на підтвердження повноважень якого надано ордер від 01.08.2024 серії АВ №1145351.
Відповідно до ордеру від 01.08.2024 серії АВ №1145351 адвоката Гамея В.В. уповноважено на надання правової допомоги ТОВ «Сателлит» на підставі договору про надання правової допомоги від 31.08.2023 №31/08-23 у Господарському суді Луганської області, Східному апеляційну господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Крім того в ордері зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в адвоката Гамея В.В. наявні повноваження представляти інтереси ТОВ «Сателлит» у Господарському суді Луганської області, зокрема подавати і підписувати відповідну скаргу від 01.08.2024.
Ураховуючи вищезазначене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника ФГ «Криничне» адвоката Бардіна І.С. надійшло клопотання, у якому він просив: урахувати, що заявником не було подано відповідних доказів та не було заявлено клопотання про витребування у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження ВП №71251201; у випадку надходження від заявника клопотання про витребування доказів прийняти відповідне рішення за таким клопотанням на розсуд суду або за відсутності такого клопотання від заявника вирішити питання стосовно збору доказів з власної ініціативи та витребування вказаних матеріалів виконавчого провадження; витребувати у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження ВП №71251201.
Суд зауважує, що вказане клопотання в цілому зводиться до витребування у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження ВП №71251201.
В обґрунтування клопотання зазначив, що не уповноваженим представником стягувача подано до суду скаргу, до якої додано фотографію якоїсь постанови виконавця без підпису та печатки, що в свою чергу підтверджує необґрунтованість скарги.
Вирішуючи вказане клопотання, суд у засіданні 27.08.2024 виходив із наступного.
До скарги від 01.08.2024 скаржником додано електронний примірник постанови від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
У свою чергу до відзиву на скаргу від 26.08.2024 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною М.В. також доданий електронний примірник вказаної постанови, який є ідентичним наданому скаржником.
Суд вважає, що для розгляду скарги ТОВ «Сателлит» не має необхідності витребувати всі матеріали виконавчого провадження ВП №71251201, оскільки стягувачем оскаржується правомірність винесення начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною М.В. постанови від 23.07.2024, електронний примірник якої є в матеріалах справи.
Частинами 1, 2 ст.81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Крім того, відповідачем не викладено обставин, які може підтвердити витребуваний доказ та не зазначено причин неможливості отримати такий доказ самостійно.
Ураховуючи вищезазначене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання у судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.
Вирішуючи скаргу стягувача по суті, господарський суд виходить із наступного.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття обов'язковості судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 3 ст.327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Суд зауважує, що рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 набрало законної сили 10.01.2023 і на його виконання виданий відповідний наказ про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 3 474 609 грн 27 коп., судового збору в сумі 52 119 грн 16 коп., витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 97 508 грн 02 коп.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 10.03.2023 відкрито виконавче провадження ВП №71251201.
Відносно висловлених у судовому засіданні 27.08.2024 представником боржника доводів про те, що суб'єктом відповідальності за скаргою стягувача має бути відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суд зазначає наступне.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 ВП №71251201 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 10.01.2023 №913/769/21 закінчено на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що оскільки оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 23.07.2024, винесена начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною Маргаритою Володимирівною при здійсненні нею відповідних повноважень щодо виконання рішення суду і така постанова, на думку скаржника, порушує його права, то саме вказана посадова особа органу примусового виконання рішень, а не сам орган, правомірно визначена стягувачем як суб'єкт, рішення якого оскаржене.
Ураховуючи викладене, вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як уже зазначалось, постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 у справі №913/769/21 апеляційну скаргу ФГ «Криничне» на рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 в частині стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» 1 737 304 грн 64 коп. штрафу та 39 709 грн 22 коп. витрат на правничу допомогу; прийнято в цій частині нове рішення, яким відмолено у задоволенні позовних вимог у сумі 1 737 304 грн 64 коп. та витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 39 709 грн 22 коп.; в іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 залишено без змін; викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:
« 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Фермерського господарства «Криничне» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Криничне», вул. Міловська, буд. 68-А, смт Мілове Луганської області, 92500, ідентифікаційний код 32064945, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», вул. Євгена Коновальця, буд.32-Б, офіс 1019, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 13501985, штраф у сумі 1 737 304 грн 64 коп., судовий збір у сумі 52 119 грн 16 коп., витрати на надання правничої допомоги адвоката в сумі 57 798 грн 80 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити».
Отже, рішення Господарського суду Луганської області скасоване не повністю, а частково, а саме в частині стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» 1 737 304 грн 64 коп. штрафу та 39 709 грн 22 коп. витрат на правничу допомогу.
У свою чергу, в іншій частині: про стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» штрафу в сумі 1 737 304 грн 64 коп., судового збору в сумі 52 119 грн 16 коп., витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 57 798 грн 80 коп. указане рішення залишено без змін, а тому у відповідності до приписів ст.1291 Конституції України та ст.326 ГПК України в зазначеній частині є обов'язковим для виконання.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що у начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни на момент винесення оскаржуваної постанови від 23.07.2024 були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Відносно висловлених у судовому засіданні 27.08.2024 представником боржника доводів про необхідність видачі Господарським судом Луганської області нового наказу у зв'язку із прийняттям Східним апеляційним господарським судом постанови від 08.07.2024 суд наголошує, що указаною постановою резолютивна частина рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 лише викладена у новій редакції, що як раз і обумовлене лише частковим скасуванням цього рішення, тобто суд апеляційної інстанції не приймав власного нового рішення по суті позовних вимог у справі. А тому відсутні підстави для видачі позивачу наказу на виконання постанови апеляційного суду. Крім того, в резолютивній частині постанови апеляційного суду від 08.07.2024 не зазначено про видачу наказу на її виконання або доручення Господарському суду Луганської області це зробити.
Суд наголошує, що рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 в частині, залишеній без змін апеляційним судом, має виконуватись саме на підставі виданого стягувачу наказу від 10.01.2023.
Відносно висловлених у судовому засіданні 27.08.2024 представником боржника доводів, що у разі продовження примусового виконання саме наказу від 10.01.2023 з нього безпідставно буде стягнутий виконавчий збір у розмірі, який не відповідатиме розміру сум, визначених постановою апеляційного суду від 08.07.2024, що підлягають стягненню на користь ТОВ «Сателлит», суд зауважує, що відповідно до приписів ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. У свою чергу ч.2 ст.328 ГПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, у даному випадку процесуальним законодавством передбачений ефективний механізм захисту боржника від стягнення з нього завищеного розміру виконавчого збору, з огляду на що вказаний аргумент відповідача судом відхиляється.
Суд наголошує, що приписи п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» не регулюють питання закінчення виконавчого провадження у разі скасування рішення суду першої інстанції в частині.
При цьому Законом України «Про виконавче провадження» не надано державному виконавцю повноважень щодо закінчення виконавчого провадження у частині, яка підлягає виконанню, у даному випадку в частині стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» штрафу в сумі 1 737 304 грн 64 коп., судового збору в сумі 52 119 грн 16 коп., витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 57 798 грн 80 коп.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.08.2018 у справі №910/15888/17 та від 04.05.2022 у справі №725/3052/21.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, винесена начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною М.В. оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201 унеможливлює повторне звернення ТОВ «Сателлит» до органів виконавчої служби з наказом Господарського суду Луганської області від 10.01.2023 №913/769/21 на примусове виконання, хоча рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2022 у справі №913/769/21 залишено без змін у частині стягнення з ФГ «Криничне» на користь ТОВ «Сателлит» штрафу в сумі 1 737 304 грн 64 коп., судового збору в сумі 52 119 грн 16 коп., витрат на надання правничої допомоги адвоката в сумі 57 798 грн 80 коп.
Відповідно до ст.18 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
З метою дотримання вимог ст.18 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений відповідними повноваження для здійснення повного обсягу виконавчих дій, оскільки рішення суду є обов'язковим до виконання. Невиконання рішення суду тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що при винесенні оскаржуваної постанови начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніна М.В. зазначеного вище не врахувала та дійшла хибного висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Частиною 1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 (п.п.8.33, 8.35): «Велика Палата Верховного Суду враховує, що за змістом частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII, не позбавляє стягувача можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, що передбачено частиною першою статті 74 зазначеного Закону та частиною першою статті 339 ГПК України. Такий захист має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного Судового рішення, є скасування Постанови, оскільки після її скасування виконавче провадження № 63537470 в силу частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення».
У п.10.2 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Застосовуючи викладене до правовідносин, що склалися в даній справі, суд бере до уваги, що в мотивувальній частині своєї скарги стягувач зазначив про наявність підстав для визнання оскаржуваної постанови неправомірною та її скасування, водночас прохальна частина скарга містить вимогу про визнання цієї постанови протиправною та її скасування, що за оцінкою суду є тотожнім, та приходить до висновку про необхідність задоволення скарги ТОВ «Сателлит», визнання неправомірною і скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Згідно зі ст.345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Керуючись ст.ст.232 - 234, 339-343, 345 ГПК України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» від 01.08.2024 на постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201 задовольнити.
2. Визнати неправомірною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №71251201.
Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення 27.08.2024 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 29.08.2024.
Суддя Сергій СМОЛА