ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.08.2024Справа № 910/18330/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Антоненко Ірини Миколаївни
до Vegatech I.K.E
про стягнення 371302,05 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Літовка М.В.
Представники сторін:
Від позивача: Пивоварова Р.В.
Від відповідача: не з'явились
У судовому засіданні 22.08.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Антоненко Ірини Миколаївни до Vegatech I.K.E про стягнення 371302,05 євро.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № GR-UA-23BIO від 20.03.2023.
Ухвалою суду від 07.12.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.12.2023 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду з клопотанням про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/18330/23, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.06.2024. Зобов'язано позивача надати суду у строк до 19.02.2023: нотаріально засвідчений переклад на грецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 та копії судового доручення про вручення судових документів у справі №910/18330/23 (у трьох примірниках); докази сплати Hellenic Ministry of Justice Directorate of Special Legal Affairs Department of Private International Law (96 Mesogeion Av. Athens 11527 Greece) витрат на виконання послуг щодо вручення даної ухвали у розмірі та на реквізити, які розміщені на офіційному веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного права: www.hcch.net. Після надходження від позивача нотаріально засвідчених перекладів ухвали суду, судового доручення на грецьку мову та доказів оплати послуг з вручення судового доручення, звернутись до Hellenic Ministry of Justice Directorate of Special Legal Affairs Department of Private International Law (96 Mesogeion Av. Athens 11527 Greece) з судовим дорученням. Провадження у справі №910/18330/23 до надходження відповіді від Компетентного органу Греції (Hellenic Ministry of Justice Directorate of Special Legal Affairs Department of Private International Law (96 Mesogeion Av. Athens 11527 Greece) зупинено.
15.02.2024 від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали.
11.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на відсутність грошових коштів.
27.05.2024 від Міністерства юстиції України надійшов лист про повернення судового доручення.
Ухвалою суду 27.06.2024 судом поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 27.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 11.07.2024.
09.07.2024 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів, до якого долучено докази часткової оплати заборгованості на суму 5000,00 євро.
В судове засідання 11.07.2024 представники сторін не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Судом оголошено перерву в судовому засіданні 11.07.2024 до 22.08.2024.
В судове засідання 22.08.2024 представник відповідача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2024 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,
20.03.2023 між Фізичною особою-підприємцем Антоненко Іриною Миколаївною (продавець) та Vegatech I.K.E (покупець) укладено договір № № GR-UA-23BIO, згідно п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому - продукція) в кількості, за цінами і на умовах, викладених у специфікаціях чи рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 20.06.2023 загальна сума контракту складає 563000,00 євро і визначається шляхом додавання загальної вартості кожного рахунку-фактури.
Відповідно до п. 1.4 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 09.11.2023 продавець організує встановлення, монтаж, налагодження та введення в дію на місці експлуатації комплектного об'єкта: "Виробнича лінія для відтворення технологічного циклу виробничих процесів для синтезу мікроводоростей: біореактор B&H Tech модель ВІО.1000.5L/300КWТ/140М3. Продавець зобов'язується зробити це до 31.12.2023. Перелік робіт, які треба організувати: збірка та монтаж біореактору; приєднання біореактору до зовнішніх мереж; внутрішні оздоблювальні роботи та монтаж інженерних мереж; випробування системи та герметичність та пусконалагоджувальні роботи; встановлення сигналізації та підключення до виносного пульта до електричних мереж та щита управління; гарантійне обслуговування біореактору протягом гарантійного строку.
Як передбачено п. 2.1 договору продавець поставляє продукцію на умовах DAP м. Салоніки, Греція, що вказується у специфікаціях чи рахунках-фактурах, відповідно до Інкотермс-2020.
Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 09.11.2023 оплата продукції здійснюється наступним чином: - попередня оплата у розмірі 20000,00 євро після повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження; - оплата у розмірі 30 % суми контракту у розмірі 168900,00 євро, яку покупець сплачує не пізніше 180 днів з дати відвантаження продукції, але у будь-якому випадку до 10.11.2023 включно; - оплата 50 % суми контракту у розмірі 281500,00 євро протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту технічного приймання підпунктами 1-5 п. 1.4 цього контракту, але у будь-якому випадку не пізніше 09.05.2024; - остаточний розрахунок у розмірі 92600,00 євро після закінчення гарантійного періоду 1 календарний місяць з дати введення продукції в експлуатацію, але у будь-якому випадку не пізніше 09.05.2024. Дата ведення продукції в експлуатації визначається сторонами як дата підписання сторонами акту технічного приймання (випробування, установки, монтажу, налагодження), що підтверджує виконання робіт, визначених підпунктами 1-5 п. 1.4 цього контракту.
Всі платежі за цим договором здійснюються у євро (п. 3.2 договору).
Згідно розділу 7 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару перевізнику і підтверджується товарно-транспортною накладною.
В додатковій угоді № 4 від 20.10.2023 сторони визначили, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у судовому порядку Господарським судом міста Києва із застосуванням матеріального та процесуального права України. Ці положення застосовуються не залежно від того, яка саме сторона звернеться до суду (п. 9.1 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, за винятком зобов'язань, передбачених розділом 4 цього договору (п. 10.3 договору).
До матеріалів справи долучено специфікацію до договору № GR-UA-23BIO від 20.03.2023, в якій передбачено, що поставці підлягають наступні товари: комплектний об'єкт: Виробнича лінія для відтворення технологічного циклу виробничих процесів для синтезу мікроводоростей: біореактор B&H Tech модель ВІО.1000.5L/300КWТ/140М3 у кількості 1 штука, вартістю 497000,00 євро; світлодіодний драйвер у кількості 80 штук, загальною вартістю 17964,00 євро; вібраційне сито у кількості 2 штуки, загальною вартістю 13020,00 євро; вібраційне сито у кількості 1 штука, вартістю 12940,00 євро; частина комплектного об'єкту: Виробнича лінія для відтворення технологічного циклу виробничих процесів для синтезу мікроводоростей: біореактор B&H Tech модель ВІО.1000.5L/300КWТ/140М3 у кількості 1 штука, вартістю 21378,05 євро. Загальна вартість товару становить 562302,05 євро.
В підтвердження обставин виконання позивачем зобов'язань з передачі відповідачу товару за договором суду надано: акт технічного прийому продукції від 10.10.2023, яким сторони підтвердили, що продавець виконав, а покупець прийняв наступні роботи: збірка та монтаж біореактору; приєднання біореактору до зовнішніх мереж; внутрішні оздоблювальні роботи та монтаж інженерних мереж; випробування системи на герметичність та пусконалагоджувальні роботи; встановлення сигналізації та підключення до виносного пульта до електромереж та щита управління. До матеріалів справи долучено митну декларацію № 23UA50013001029U4, оформленою на відправлення позивачем відповідачу товару за договором № GR-UA-23BIO від 20.03.2023 на суму 497000,00 євро. Також позивач виставив відповідачу рахунок (інвойс) № 100922 від 20.03.2023 на суму 497000,00 євро.
Позивач долучив до матеріалів справи акти прийому-передачі комплектуючих до договору № GR-UA-23BIO від 20.03.2023 на суму 17964,00 євро від 20.03.2023 та щодо передачі вібраційних сит у кількості 3 штуки від 31.03.2023. Також долучено CMR № ВВ/2023 про відправку позивачем відповідачу товару вагою брутто - 3696,00 кг.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату (інвойси): № 100922/1 від 23.03.2023 на суму 25960,00 євро за вібросита у кількості 3 штуки; № 001/4 від 13.06.2023 на суму 21378,05 євро за частину комплектного об'єкту, вагою брутто 3650,73 кг.
З поданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором № GR-UA-23BIO від 20.03.2023 у повному обсязі на суму 562302,05 євро (497000,00+17964,00+25960,00+21378,05).
Відповідач у відзиві не заперечив та не спростував обставин щодо поставки йому товару та його прийняття.
Станом на день подання позову відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами: № F928ТО3005236020 від 08.05.2023 на суму 20000,00 євро, № F928ТО3005869623 від 23.05.2023 на суму 18000,00 євро, № F928ТО3006725235 від 08.06.2023 на суму 20000,00 євро, № F928ТО3007005691 від 14.06.2023 на суму 9000,00 євро, № F928ТО3007404304 від 23.06.2023 на суму 40000,00 євро, № F928ТО3013903801 від 24.10.2023 на суму 30000,00 євро, № F928ТО3014003587 від 26.10.2023 на суму 30000,00 євро, № F928ТО3014453877 від 01.11.2023 на суму 24000,00 євро. Загальна вартість товару, яка була оплачена відповідачем станом на день звернення з позовною заявою становить 191000,00 євро.
Вартість товару у сумі 371302,05 євро станом на день звернення до суду оплачена відповідачем не була.
В процесі розгляду справи відповідач оплатив частково наявну заборгованість у сумі 5000,00 євро, що підтверджується платіжним документом № F928ТО4002605004 від 09.02.2024.
Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 2) відсутній предмет спору.
Судом встановлено, що в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 євро спір у справі відсутній, в зв'язку з їх оплатою, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в договорі детально обумовили порядок та строки розрахунків за товар.
Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 09.11.2023 оплата продукції здійснюється наступним чином: - попередня оплата у розмірі 20000,00 євро після повідомлення продавця про готовність продукції до відвантаження; - оплата у розмірі 30 % суми контракту у розмірі 168900,00 євро, яку покупець сплачує не пізніше 180 днів з дати відвантаження продукції, але у будь-якому випадку до 10.11.2023 включно; - оплата 50 % суми контракту у розмірі 281500,00 євро протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту технічного приймання підпунктами 1-5 п. 1.4 цього контракту, але у будь-якому випадку не пізніше 09.05.2024; - остаточний розрахунок у розмірі 92600,00 євро після закінчення гарантійного періоду 1 календарний місяць з дати введення продукції в експлуатацію, але у будь-якому випадку не пізніше 09.05.2024. Дата ведення продукції в експлуатації визначається сторонами як дата підписання сторонами акту технічного приймання (випробування, установки, монтажу, налагодження), що підтверджує виконання робіт, визначених підпунктами 1-5 п. 1.4 цього контракту.
Отже, остаточний розрахунок за товар мав бути здійснений після закінчення гарантійного строку (1 місяць) з дати введення продукції в експлуатацію, але не пізніше 09.05.2024. З акту технічного приймання продукції вбачається, що позивачем поставлено товар та виконано роботи по його монтажу та введенню в експлуатацію 10.10.2023. Тобто товар мав бути повністю оплачений у строк до 10.11.2023. Тобто станом на день прийняття рішення у справі, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання по оплаті товару у сумі.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 562302,05 євро, який був частково оплачений на суму 196000,00 євро. Проте у визначені договором строки відповідач оплату отриманого товару у сумі 366302,05 євро не здійснив.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті придбаного у позивача товару, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач подав відзив до суду, в якому не заперечує проти наявності у нього заборгованості, проте з посиланням на відсутність коштів, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відсутність у відповідача коштів для оплати отриманого товару не є підставою для припинення зобов'язань та не скасовує обов'язок відповідача виконати взяті на себе за договором зобов'язання.
Заперечення відповідача не спростовують його обов'язок сплати заборгованість за отриманий товарі.
Суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд вважає, що спір у справі виник, в зв'язку з неправомірними діями відповідача, а тому покладає судовий збір саме на відповідача у повному обсязі, в тому числі і в частині позовних вимог, провадження за якими було закрито.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Антоненко Ірини Миколаївни до Vegatech I.K.E про стягнення 371302,05 євро в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 євро, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Vegatech I.K.E (Eth. Antistaseos 50, Kalamaria 551 33, Greece, код платника податків 801901860) на користь Фізичної особи-підприємця Антоненко Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 366302 (триста шістдесят шість тисяча триста два) євро 05 центів та судовий збір у розмірі 226077 (двісті двадцять шість тисяч сімдесят сім) грн 28 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 29.08.2024
Суддя І.В.Усатенко