вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2372/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "ЮАС", 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вербова, б.11А, код ЄДРПОУ 38334026
до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", 50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023
про стягнення заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Попков Олег Олександрович
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство "ЮАС" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", в якій просить суд стягнути 3 % за користування чужими грошовими коштами у розмірі 12454,64грн., інфляційні втрати у розмірі 67041,91грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., витрати на нотаріально посвідчений переклад договору у розмірі 3 498,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.06.2024р.
19.06.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити заявлені до стягнення 3% річних за користування чужими грошовими коштами з 12 454,64грн. на 90%, що становить 1 245,46грн.; зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем до 2 000,00грн. та відмовити у стягненні витрат на нотаріально посвідчений переклад договору у розмірі 3 498,00грн.
Ухвалою суду від 25.07.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2024р.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засідання прийнято рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.06.2021 між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Приватним підприємством "ЮАС" (Підрядник) укладено Договір підряду (на поточний ремонт) № 626 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах Договору роботи з поточного ремонту (заміни) будівельних конструкцій вхідної групи від воріт № 3 до воріт № 8; поточного ремонту бетонної підлоги корпуса збагачення РОФ-1 (інв. № 000014) ПрАТ "ПівнГЗК".
У п. 1.2 Договору передбачено, що роботи виконуються на території РОФ-1 ПрАТ "ПівнГЗК".
За умовами п. 1.3 Договору Замовник зобов'язується надати Підряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку і строки, передбачені Договором.
Згідно з п. 2.3 Договору фактичний строк закінчення робіт за окремими об'єктами (обсягами, етапами, видами робіт) визначається датою підписання Замовником акта приймання виконаних підрядних робіт ф. № КБ-2в з додатками (форма 01 "Акт на передання основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядної організації", форма 02 "Акт на оприбуткування ТМЦ, отриманих при розробленні (демонтажі) деталей, вузлів, агрегатів і т.ін. під час ремонту (надання послуг)", форма 03 "Акт на витрачені при ремонті матеріали" (далі - додатки до Акту КБ-2в), підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3 (далі - акт КБ-2в і довідка КБ-3). На підставі згоди сторін у письмовій формі може бути визначений інший склад документів, які підтверджують фактичний строк закінчення робіт.
Відповідно до п. 3.1 Договору ціна робіт відповідає рівню звичайних цін, виходячи зі специфіки та способу виконання робіт, визначається на підставі узгоджених сторонами кошторисів (калькуляцій).
3.1.1 вартість робіт за Договором на дату його підписання складає 993 766,80 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ (20%) - 165 627,80 грн.
Вартість робіт Підрядника включає у себе відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням робіт за Договором і плату за виконання робіт Підрядником, за вирахуванням витрат Замовника, понесених у зв'язку із наданням Підряднику енергоносіїв, машин та механізмів для забезпечення виконання Підрядником зобов'язань за Договором.
Згідно з п. 4.1 Договору оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісяця), протягом 15 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, які підтверджені довідками КБ-3, або інших документів, узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору, на підставі наданих Підрядником рахунків в облік та податкових накладних - відповідно до діючого законодавства України, або в інші строки, вказані у відповідних додаткових угодах.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що Замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. У цьому випадку вся відповідальність за можливе порушення строків виконання робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов'язані з подальшим порушення сторонами своїх зобов'язань і обов'язків за Договором, покладається на Підрядника.
За умовами п. 4.10 Договору у випадку необхідності сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків з подальшим оформленням акту.
Відповідно до п. 5.1 Договору склад робіт, а також їх окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів), визначаються на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей та вказується у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
За умовами пп. 7.1.10 п. 7.1 Договору Підрядник зобов'язується надавати Замовнику рахунки-фактури, акти КБ-2в, довідки КБ-3 (або інші документи, узгоджені сторонами у відповідності з п. 2.3 Договору), протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (документи передаються із "рук в руки", про що здійснюється відповідна відмітка в реєстрі передання документів; висилаються листом із замовленням або іншим узгодженим сторонами способом). Останній строк надання документів - 25 робочий день звітного місяця.
Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 Договору Підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах і у строки, обумовлені у Договорі та додатках до нього.
У п. 15.5 Договору передбачено, що Договір діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (у т.ч. гарантійних) за Договором.
Специфікацією № 1 (на поточний ремонт) від 22.06.2021 до Договору сторони визначили склад робіт, строк виконання, вартість тощо.
Так, загальна вартість робіт складає 993 766,80 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ (20%) - 165 627,80 грн.
Позивач виконав роботи на загальну суму 197 342,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 678 від 29.12.2021 на суму 159 603,60 грн. (з урахуванням ПДВ), № 705 від 29.12.2021 на суму 37 738,80 грн. (з урахуванням ПДВ), які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень, а також зареєстрував податкові накладні.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2023р. по справі № 904/2016/23 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191023) на користь Приватного підприємства "ЮАС" (50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Вербова, 11А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38334026) заборгованість у розмірі 197 342,40 грн., судовий збір у розмірі 2 960,14грн.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3 % за користування чужими грошовими коштами у розмірі 12454,64грн. та інфляційні втрати у розмірі 67041,91грн., у зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за виконані роботи.
Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 598 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 ЦК визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).
Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Позивач початок періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних зазначає з 14.01.2022р. включно, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2016/23 встановлено, що «Враховуючи умови п. 4.1 Договору, кінцевий строк оплати виконаних робіт за актами № 678 від 29.12.2021, № 705 від 29.12.2021 настав 13.01.2022.», а завершення періоду нарахування позивач зазначає 20.02.2024 року, оскільки 21.02.2024 року відповідачем було здійснено перерахування позивачу суми заборгованості за договором.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % з 12 454,64грн. на 90%, що становить 1 245,46 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).
Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оскільки проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, тому відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру 3 % на 90 %.
Щодо витрат на нотаріально посвідчений переклад договору з додатками у розмірі 3 498,00 грн., суд зазначає наступне.
У статті 10 Конституції України закріплено, що державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 127 ГПК до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, також належать витрати, пов'язані, зокрема із залученням перекладачів.
Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви, через систему "Електронний суд" позивач додав нотаріально засвідчений договір підряду № 626 (на поточний ремонт) від 22.06.2021р. з додатками.
На підтвердження обґрунтованості витрат до матеріалів справи надано перекладені українською мовою перекладачем ТОВ "Формат послуга" з засвідченням нотаріально підпису перекладача ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою Олбгою Валеріївною наступні документи:
- договір підряду № 626 (на поточний ремонт) від 22.06.2021 року;
- перелік видів порушень та матеріальної відповідальності ПІДРЯДНИКА (Субпідрядника);
- специфікація № 1 (на поточний ремонт) від 22.06.2021р.
Також позивачем в підтвердження оплати послуг з перекладу з російської на українську мову вищевказаних документів та оформлення документів позивачем додано акт наданих послуг № 310 від 28.03.2024р., платіжну інструкцію № 4335 від 28.03.2024 на суму 3 498,00грн. (а.с.42-43)
Суд звертає увагу на те, що в платіжній інструкції № 4335 від 28.03.2024 в призначення платежу зазначено "оплата послуг перекладу з російської та українську, та оформлення документів (дог.626) згідно рахунку № 310 від 28.03.2024р. без ПДВ".
З врахуванням вищевикладеного вбачається, що позивач здійснив переклад, саме, договору № 626 від 22.06.2021р.
Суд приходить до висновку про те, що витрати, які були сплачені позивачем за послуги перекладача, що додані до позову, є доведеними, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на нотаріально посвідчений переклад договору з додатками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 3 498,00 грн.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % за користування чужими грошовими коштами у розмірі 12454,64грн., інфляційні втрати у розмірі 67041,91грн., витрати на нотаріально посвідчений переклад договору у розмірі 3 498,00 грн.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру, то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028,00грн., про що свідчить платіжна інструкції 4325 від 21.03.2024.
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 605,60грн.
Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача в розмірі 2 422,40грн.
Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Приватного підприємства "ЮАС" (50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вербова, б.11А, код ЄДРПОУ 38334026) 3 % за користування чужими грошовими коштами у розмірі 12454,64грн., інфляційні втрати у розмірі 67041,91грн., витрати на нотаріально посвідчений переклад договору у розмірі 3 498,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.08.2024
Суддя С.П. Панна