28 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/495/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.
та представників учасників справи:
прокурора - не з'явився;
першого позивача - не з'явився;
другого позивача - не з'явився;
відповідача - С.О. Калитвянська (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх.№1689Д/1-43) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2024 (суддя О.В.Говорун) у справі №905/495/23
за позовом Заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі:
1. Східного офісу Держаудитслужби;
2. Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги";
про визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 960365,78 грн.,-
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі №905/495/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочку виконання рішення суду від 13.09.2023 у справі №905/495/23 на 1 рік відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу Господарського суд Донецької області від 19.06.2024 по справі №905/495/23 повністю та прийняти нове рішення яким розстрочити виконання рішення Господарського суд Донецької області від 13.09.2023 по справі № 905/495/23.
Крім того, апелянт звернувся із клопотанням, в якому просить поновити строк на подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначає, що отримав повний текст оскаржуваної ухвали 27.06.2024 в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обставини, викладені в заяві про розстрочку виконання рішення, істотно перешкоджають виконанню рішення, однак не виключають можливості самостійного виконання боржником рішення суду у цій справі. Примусове ж виконання рішення може покласти на відповідача додатковий фінансовий тягар, що може негативно вплинути на можливість здійснення ним статутної діяльності в умовах воєнного стану. Зазначає, що відповідач не відмовляється від сплати заборгованості, а шукає способи виконання рішення в повному обсязі.
09.07.2024 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/495/23 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на ухвалу Господарського суд Донецької області від 19.06.2024 по справі №905/495/23. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/495/23. Встановлено строк учасникам справи для подання відзивів на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на "28" серпня 2024 р. о 13:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.
22.07.2024 від Бахмутської окружної прокуратури Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9636), в якому він просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.06.2024 у справі № 905/495/23 залишити без задоволення, а ухвалу про відмову у розстроченні виконання рішення суду залишити без змін. Зазначає, що суд першої інстанції, розглядаючи клопотання, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно того, що доказів реальної можливості виконання рішення за умови надання розстрочення на рік ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду, згоди позивача на розстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано, як і не надано належних доказів неможливості виконати рішення суду. До того ж, відповідачем не надано доказів того, що у боржника протягом року з'являться грошові кошти щоб розрахуватися з позивачем. Крім того, скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.
23.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/495/23.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" Сабіни Олександрівни Калитвянської надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№11006 від 22.08.2024).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 27.08.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" Сабіни Олександрівни Калитвянської про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Інші учасники процесу не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
В судове засіданні з'явився представник відповідача, який підтримує свою апеляційну скарну та просить її задовольнити.
Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - відповідач) про визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 960365,78 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.09.2023, позов задоволено частково.
Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 24.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 25.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 26.02.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №6 від 23.09.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 27.09.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №9 від 18.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Визнано недійсною додаткову угоду №10 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії №87 від 15.02.2021, укладену між управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради безпідставно отримані кошти у розмірі 960365 (дев'ятсот шістдесят тисяч триста шістдесят п'ять) грн 51 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Донецької обласної прокуратури витрати з оплати судового збору у розмірі 38561 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн 48 коп.
24.10.2023 до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочку виконання судового рішення від 13.09.2023 у справі №905/495/23 щомісячними рівними платежами на 1 рік до повного їх виконання шляхом сплати з дня набрання рішення законної сили.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 року у справі №905/495/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 13.09.2023 року у справі №905/495/23 залишено без змін.
24.10.2023 до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про розстрочку виконання судового рішення від 13.09.2023 у справі №905/495/23 щомісячними рівними платежами на 1 рік до повного їх виконання шляхом сплати з дня набрання рішення законної сили.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач зазначає, що ступінь його вини є незначною та солідарною з позивачем 2. Військова агресія проти України має для господарської діяльності ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» насідки, які є об'єктивними, невідворотними, непереборними та такими, що негативно вплинули та продовжують впливати на виконання зобов'язань товариством. На відповідача, як на постачальника універсальної послуги, покладені додаткові обов'язки з постачання електричної енергії споживачам, які раніше не були і не мали бути споживачами товариства та є стабільними неплатниками за спожиту електричну енергію. Відповідач, на підставі Наказу Міністерства енергетики України від 09.03.2023 №84, визнаний критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Внаслідок військової агресії проти України, погіршився стан розрахунків та впали обсяги споживання електричної енергії. Крім того, товариством втрачено 5 приміщень енергоофісів, 2 приміщення енергоофісів були захоплені. Ці обставини суттєво вплинули на фінансовий стан товариства. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про неможливість своєчасно оплатити заборгованість за рішенням суду через тяжке фінансове становище відповідача. Надання розстрочки виконання рішення суду надасть можливість заробити кошти та виконати рішення суду у справі.
Відмовляючи в задоволенні заяві відповідача про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції вказав, що обставини, на які на переконання відповідача свідчать про неможливість ним виконання рішення суду, зокрема збитковість діяльності відповідача, не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише відображають поточний результат господарської діяльності.
Суд сказав, що заявником не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження можливості реального виконання рішення суду в разі задоволення заяви про розстрочку судового рішення.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відмову у розстрочення виконання рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із ч. 1, 2 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У відповідності до ч. 1статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.
При цьому, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
У відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також колегія суддів зазначає, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, “легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить “майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі “Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація “потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як “потерпілої сторони»;
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, в цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі “Жовнер проти України» (заява № 56848/00) зазначено, що стаття 1 Першого Протоколу вимагає, перш за все і особливо, щоб втручання державної влади у використання права на майно було законним. Суду належить з'ясувати, чи дотримується справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і вимогами основних прав громадян. Пошук подібної рівноваги повністю віддзеркалюється в структурі статті 1, отже, і в другому абзаці: повинно існувати пропорційно обґрунтоване співвідношення між зазначеною метою і засобами, що використовуються. Контролюючи виконання цієї вимоги, Суд визнає за державою певну свободу розсуду як для вибору способів впровадження, так і для вирішення, чи є їх наслідки виправданими та відповідають загальному інтересу у спробі досягти зазначеної мети закону.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" не було надано ані суду першої інстанції, ані в подальшому, при зверненні з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені останнім.
Крім того, судова колегія зауважує, що розстрочення виконання судового рішення має на меті забезпечити його реальне виконання з урахуванням інтересів сторін.
Однак, посилання відповідача лише на складний фінансовий стан без визначення реальної перспективи виконання судового рішення не може бути підставою для відстрочення такого виконання.
Крім того, безпідставними є доводи апелянта щодо його незначного ступеня вини у виникненні спору, оскільки відповідачем було укладено 10 додаткових угод до договору (визнаних судом недійсними), що мало наслідком безпідставне одержання відповідачем бюджетних коштів в розмірі 960365,51 грн.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суд Донецької області від 19.06.2024 по справі №905/495/23 постановлена при дотриманні норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суд Донецької області від 19.06.2024 по справі №905/495/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 29.08.2024.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко