Справа: № 2а-1655/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Ковзель П.О.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
Іменем України
"20" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді -Цвіркуна Ю.І.;
суддів - Зайця В.С.,
Петрика І.Й.,
при секретарі судового засідання - Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської»до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа -Кабінет Міністрів України, про зобов'язання вчинити певні дії,
Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2009 року позов задоволено частково, зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надати Відкритому акціонерному товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської»спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою геологічного вивчення Заводського-2 родовища будівельних руслових пісків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2009 року, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської»подало до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України заяву № 285 від 14.05.2008 року на отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення Заводського-2 родовища будівельних руслових пісків.
Вказана заява була прийнята відповідачем до розгляду та 15 грудня 2008 року передана разом з пакетом документів до Кабінету Міністрів України для погодження, проте останнім рішення по даному питанню прийнято не було, що підтверджується листом Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №29/08-720 від 06.02.2009 року.
Згідно із ст. 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1524 від 02.11.2006 року (надалі - Положення №1524), Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.
Статтею 14 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та видобування корисних копалин.
У відповідності до ч. 2, 3, 6 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби, спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 15 п. 4 Положення №1524 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України відповідно до покладених на нього завдань видає в встановленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, проводить ліцензування відповідних видів господарської діяльності.
Як регламентовано п. 2 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №273 від 27.02.2008 року (надалі - Порядок №273), дозволи надаються Мінприроди переможцям аукціонів з продажу, а також надрокористувачам у випадках, передбачених у пункті 7 цього Порядку.
Відповідно до пп. 7 п. 7 Порядку №273 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, а також геологічного вивчення, якщо відповідно до законодавства заявник є власником зазначеного цілісного майнового комплексу або майновий комплекс надано надрокористувачу в довгострокову оренду.
Згідно п.3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року цілісний майновий комплекс (ЦМК) - це об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність; ЦМК є підприємства, а також їхні структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право власності від 08.09.2006, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що посвідчує право приватної власності позивача на цілісний майновий комплекс, цільове призначення якого -вироблення залізобетонних конструкцій.
На підставі встановленого, суд дійшов висновку про наявність законних підстав на отримання позивачем спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення Заводського-2 родовища будівельних руслових пісків без проведення аукціону.
Відповідно до приписів п. 7 Порядку №273 заявники, які мають право на отримання дозволів без проведення аукціонів, подають Мінприроди в установленому порядку заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1 та обов'язково погоджують питання надання дозволів з відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення. Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 70 днів після надходження заяви разом з документами у повному обсязі.
Як вбачається з доказів наявних у матеріалах справи, позивач у відповідності до вищенаведеної норми узгодив отримання спеціальних дозволів з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївською районною у місті Києві радою, Дніпровським басейновим управлінням та Північним державним регіональним підприємством «Північгеологія».
Матеріалами справи, також, підтверджується, що позивач подав відповідачу документи, що передбачені у додатку 1 до Порядку №273.
Отже, викладене свідчить про дотримання позивачем вимог правових норм.
Приймаючи до уваги, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 70 днів після надходження заяви разом з документами у повному обсязі, відповідач повинен був прийняти таке рішення до 05.08.2008 року, однак останнім не було прийнято відповідного рішення навіть на момент звернення позивача до суду.
Стосовно доводів відповідача щодо необхідності отримання відповідного погодження Кабінету Міністрів України для видачі дозволів на користування надрами зазначається, що в силу пп. 15 Положення №1524 видання в встановленому порядку спеціальних дозволів на користування надрами покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке в свою чергу впродовж 70 днів після надходження заяви разом з документами у повному обсязі від заявника зобов'язане забезпечити вирішення питання щодо надання заявникові спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі і отримання відповідних погоджень від Кабінету Міністрів України (п. 7 Порядку №273).
Також не можуть прийматися до уваги твердження відповідача про неможливість вирішення питання про надання дозволу позивачу на користування надрами через обмеження дії в часі Порядку №273 та невизначення Кабінетом Міністрів України порядку надання дозволів на користування надрами у 2009 році, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу дозволу 28.05.2008 року, а враховуючи той факт, що встановлений п. 7 Порядку №273 строк прийняття рішення щодо видачі дозволу позивачу закінчився 05.08.2008 року, то протягом строку, встановленого нормою права, для розгляду питання щодо видачі спеціального дозволу Порядок №273 діяв і саме у 2008 році. Отже, суд не вбачає наявності жодних перешкод для відповідача забезпечити реалізацію законних прав позивача на отримання спеціальних дозволів на право користування надрами з метою геологічного вивчення Заводського-2 родовища будівельних руслових пісків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України N 1-рп/99 від 09.02.1999 р. «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)»за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Даний принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за змістом якої дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до певної події фактично застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце.
З огляду на викладені обставини, неприйняття відповідачем рішення згідно із поданими позивачем документів щодо надання спеціальних дозволів з причин відсутності (на час розгляду даної справи в суді) нормативно-правового акту, який регулює таку процедуру, не може бути належним обґрунтуванням такої позиції, оскільки така процедура передбачалась, зокрема Кодексом України про надра (стаття 16), Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Порядком №273, які повинні бути застосовані до спірних правовідносин.
У ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із критеріями, що визначені в ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідач у суді не довів правомірність своєї позиції.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: І.Й. Петрик
Складено у повному обсязі 25.10.2010р.