Справа: № 2а-10657/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області, третя особа -Семенівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Також просив скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009, якою відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення постанови від 07 жовтня 2009 року та направити справу до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 06.07.2005 року проходив службу на посаді заступника начальника відділу -начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.
Співробітниками слідчого управління УМВС в Чернігівській області 10 червня 2009 року здійснено перевірку стану організації роботи слідчого відділу Семенівський РВ УМВС в Чернігівській області. За результатами перевірки 11.06.2009 року складено довідку, в якій зазначено, що перевіркою виявлені факти неналежного виконання своїх службових обов'язків слідчими працівниками зазначеного райвідділу, що призвело до тяганини та порушення вимог кримінально -процесуального законодавства при розслідуванні кримінальних справ.
Першим заступником начальника слідчого управління УМВС в Чернігівській області вподальшому була здійснена повторно перевірка слідчого відділу Семенівський РВ УМВС в Чернігівській області, про що 16.06.2009 року складено відповідну довідку, де викладені аналогічні недоліки та виявлені порушення, які зазначені в довідці від 10.06.2009 року.
За фактами неналежного виконання працівниками слідчого відділення Семенівського РВ УМВС в Чернігівській області своїх функціональних обов'язків, виявленими під час перевірок зазначеного слідчого підрозділу проведено службове розслідування та складено висновок, який 30.06.2009 року затверджений начальником УМВС в Чернігівській області та визнано стан організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС області рахувати незадовільним і зазначено, що за безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, низький рівень стану організації роботи підпорядкованого слідчого відділення, грубі порушення вимог ст. 114-1 КПК України і невиконання письмових вказівок прокуратури та слідчого управління УМВС області, заступник начальника Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області - начальник слідчого відділення майор міліції ОСОБА_2 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 09.07.2009 року № 449 за порушення службової дисципліни, неналежне виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог чинного кримінально -процесуального законодавства України під час досудового слідства у кримінальних справах і невиконання вказівок прокуратури та слідчого управління УМВС України в Чернігівській області, заступника начальника Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області - начальника слідчого відділення майора міліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення з посади.
На підставі вимог ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України, дисциплінарне стягнення реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу № 138 від 06.08.2009 року, яким ОСОБА_2 увільнено з займаної посади, залишивши його в розпорядженні начальника УМВС України в Чернігівській області.
Недоліки та порушення, які містяться у висновку службового розслідування від 30.06.2009 року, зазначені у ньому з посиланням на конкретні факти та обставини, а саме: з зазначенням конкретної кримінальної справи та порушення при її розслідування; дати та найменування слідчих дій; порушення при складанні конкретних процесуальних документів; з застосуванням статистичних та аналітичних даних з урахуванням пояснень слідчих.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що необґрунтованим є посилання позивача на те, що порушення кримінально -процесуального законодавства під час досудового слідства ним особисто не допускались, а тому відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, також не правильним є твердження позивача про те, що відносно справ, які знаходяться в його провадженні, прокуратурою району жодних вказівок про відновлення справ та виконання у них окремих слідчих дій не надходило, так як відповідно до ч.5 ст. 114 КПК України вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для начальника слідчого відділу, таким чином обов'язок контролю за виконанням вказівок прокурора покладено на начальника слідчого відділу незалежно від того, чи знаходиться кримінальна справа в його провадженні.
Також є помилковим посилання позивача на порушення відповідачем вимог п. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України РСР від 29.07.91 року № 114, оскільки дана норма зобов'язує проводити атестацію лише при переміщенні на посадах та звільнені з органів внутрішніх справ, але ОСОБА_2 оскаржуваними наказами не переміщували на іншу посаду та не звільняли з органів внутрішніх справ, а до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, що не передбачає проведення атестації вищевказаним Положенням та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
В наданих відповідачем матеріалів службового розслідування відсутні письмові пояснення ОСОБА_2 відносно перевірок стану організації роботи слідчого відділу Семенівський РВ УМВС в Чернігівській області, якими виявлені факти неналежного виконання своїх службових обов'язків слідчими працівниками зазначеного райвідділу, що призвело до тяганини та порушення вимог кримінально -процесуального законодавства при розслідуванні кримінальних справ та які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Документу, який би свідчив про відмову позивача надати пояснення в межах вищевказаних перевірок, відповідачем суду не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не приймання до увагу посилання відповідача про те, що позивачем письмові пояснення стосовно виявлених порушень надавались 15.06.2009 року, оскільки за змістом пояснень вони надані в межах службового розслідування, проведеного за фактом зникнення документів з матеріалів кримінальної справи № 19/03099. Дані пояснення викладені у висновку вказаного службового розслідування від 07.07.2009 року. Враховуючи, що зникнення документів не було підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, вказані пояснення не мають відношення до обставин викладених у висновку від 30.06.2009 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що аналіз обставин справи та вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дає суду підстави вважати, що відповідачем при перевірці стану організації роботи слідчого відділу Семенівський РВ УМВС в Чернігівській області виявлено факти неналежного виконання своїх службових обов'язків слідчими працівниками зазначеного райвідділу, що призвело до тяганини та порушення вимог кримінально -процесуального законодавства при розслідуванні кримінальних справ, але порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення в частині не витребування у ОСОБА_2 письмових пояснень, а тому стягнення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Крім того відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України -при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суровим ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З послужного списку ОСОБА_2.(особистий номер НОМЕР_1) вбачається, що останньому дійсно була оголошена догана наказом № 136 від 26.02.2008 року за низькі показники в роботі та неналежне виконання службових обов'язків. Проте, вказане стягнення в силу ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України знято і тому не має юридичної сили.
При таких обставинах справи, відповідачем при накладенні адміністративного стягнення у вигляді звільнення позивача не враховувалась тяжкість проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяна шкода позивачем, поведінка позивача, визнання ним свої вини та його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації позивача, а також крайня міра стягнення у вигляді звільнення застосована до позивача без врахування того, що позивач не мав діючого дисциплінарного стягнення у виді догани на момент його звільнення.
За змістом ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Тобто, приймаючи оспорювані накази відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не в межах та не у спосіб визначений законодавством України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та поновлення на посаді ОСОБА_2
Також, колегія суддів прийшла до висновку про те, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року є правильною, ухваленою з дотриманням норм процесуального права, оскільки рішення є чітким за змістом, ясним та зрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, таким, що прийнято на підставі наявних у справі доказах та в межах предмету спору.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, то колегія суддів вважає, що підстав окремо вирішувати це питання немає, оскільки відповідач даний процесуальний строк не пропустив.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справи України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 08 листопада 2010 року.