Справа: № 2-а-10592/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року в справі за позовом Петрушівського сільського споживчого товариства до державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання рішення недійсним,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання рішення від 09 квітня 2009 року №0000232330 недійсним.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись із прийняти рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки від 03.04.2009 року № 229/23-104/01776990 встановлено, зокрема, порушення підпункту 2.11 пункту 2 пункту Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та статті 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»у зв'язку із не підтвердженням документально використання виданих в підзвіт коштів, тобто відсутністю розрахункового документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 16 564,97 грн.
На підставі виявленого порушення податковим органом винесено рішення про застосування штрафної санкції в розмірі 16 565,00 грн.
Правовою підставою для винесення вказаного рішення став абзац шостий пункт 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки».
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному та судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу шостого пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.
Актом перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду Петрушівське ССТ своїм працівникам -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, надавались кошти в підзвіт для закупівлі товарів у населення (фруктів та овочів, меблів та побутової техніки).
Однак, звітуючись перед бухгалтерією підприємства про використання наданих в підзвіт коштів вказаними працівниками до авансових звітів додавались бухгалтерські накладні в яких зазначалось найменування та кількість товару, його ціна та сума, а в рядку, де зазначається назва суб'єкта господарювання з його реквізитами, вказувалось лише прізвище та ініціали. Печатки чи штампи постачальника на зазначених накладних відсутні, також відсутні торгівельно -закупівельні акти чи будь -які інші документи, що підтверджують факти купівлі товару та використання видних в підзвіт коштів.
Таким чином, в зазначеному періоді вказаними працівниками в порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»здано, а бухгалтерією прийнято авансові звіти без документів підтверджуючих використання виданих в підзвіт коштів, тобто відсутністю розрахункового документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 16 564,97 грн.
В іншій частині акту перевірки встановлено, що підзвітною особою ОСОБА_4 надано авансовий звіт від 13.09.2007 року про використання коштів, виданих із каси підприємства на придбання у ОСОБА_5 дивану вартістю 860,00 грн., при цьому підтверджуючих документів, про сплату готівкових коштів на перевірку не надано (крім товарного чеку від 13.09.2007 року, виданого ОСОБА_5), будь -які реквізити про продавця товару -дивану в товарному чеку відсутні, таким чином перевіркою немає можливості ідентифікувати продавця.
Також підзвітною особою ОСОБА_6 згідно авансового звіту від 06.03.2008 року про використання коштів, видних із каси підприємства видатковим касовим ордером № 120 від 06.03.2008 року на придбання умивальників у ОСОБА_7 згідно внутрішньої накладної Петрушівського ССТ в кількості 5 штук на загальну суму 1400,00 грн., при цьому будь -яких підтверджуючих документів, про отримання готівкових коштів фізичною особою ОСОБА_7 на перевірку не надано.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно ст. 241 цього ж Кодексу встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушення правил здійснення готівки відбувались у вересні 2007 року та у березні 2008 року, що встановлено актом перевірки (а.с.27).
Рішення про застосування штрафної санкції відповідачем винесено у квітні 2009 року, тобто поза межами річного строку встановлено ст. 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно -господарських санкцій.
В акті перевірки (а.с.43) наведена таблиця порушень, а саме суми коштів, що не підтверджена бухгалтерськими документами про використання та дата авансового звіту.
Поза межами річного строку застосування штрафної санкції за порушення обігу готівки відповідачем розраховано штрафну санкцію за такими операціями:
Дата авансового звіту та сума коштів, що не підтверджена бухгалтерськими документами від 15.02.2008 року на суму 1042,72 грн., від 05.07.2007 року на суму 301,00 грн., від 20.08.2007 року на суму 142,40 грн., від 18.04.2007 року на суму 770,75 грн., від 21.02.2008 року на суму 380,00 грн., від 13.09.2007 року на суму 860,00 грн., від 18.06.2007 року на суму 1080,00 грн., від 24.10.2007 року на суму 908,00 грн., від 11.10.2007 року на суму 459,80 грн., від 06.03.2008 року на суму 1400,00 грн., від 22.11.2007 року на суму 412,00 грн.
Загальна сума штрафної санкції, яка застосована поза межами річного строку становить 7756,67 грн.
Щодо іншої суми штрафних санкції, які застосовані в межах річного строку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік»бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 ст. 3 цього Закону встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Згідно ч.1 ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав необхідні документи (накладні), які стверджують, що кошти продавці за проданий товар отримані, оскільки накладні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім цього, позивачем вказано, що сільськогосподарська продукція оприбуткована підприємством, а відповідачем вказане посилання не спростоване.
Тобто, вищевказане вказує на реальність здійснення господарських операцій, сплату коштів, а також отримання позивачем товару.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, підстав для винесення рішення про застосування штрафних санкцій від 09 квітня 2009 року №0000232330 у податкового органу не було, оскільки порушення, які виявлені під час перевірки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та такі, що спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ДПІ у Ріпкинському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 08 листопада 2010 року.