Справа: № 2-а-1613/09 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О. В.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,
при секретарі: Кравченко Д.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом та, уточнивши позовні вимоги, в якому, просила стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 р., як передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми, тобто у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки відповідачем було виплачено допомогу у розмірі меншому, ніж це визначено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року вимоги позивачки задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на сина, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом про державний бюджет на відповідний рік для дітей віком до шести років, за період з січня 2008 року по грудень 2008 року включно, з врахуванням вже виплачених за цей період коштів.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду -слід скасувати з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки позивач є незастрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (а.с.16).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Матеріалами справи встановлено, що позивач як незастрахована (а.с.16) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа здійснює догляд за малолітньою дитиною, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11) до досягнення нею трирічного віку.
Щодо позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.7 ст.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину першу статті 15 викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, а тому частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI є чинною, а дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році в розмірі більше 130 грн. є правомірними.
Таким чином, відповідач, здійснивши у зазначений період виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції закону від 28.12.2007 року, правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений діючим законодавством України.
Таким чином позовні вимоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2009 року -скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2010 року