Справа: № 2-а-17/09 Головуючий у 1-й інстанції: Синецька Л. А.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,
при секретарі: КравченкоД.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прокурора Чорнобаївського району Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом прокурора Чорнобаївського району Черкаської області в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чонобаївської районної державної адміністрації Черкаської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, просила стягнути з відповідача виплатити на її користь різницю недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період за 2007-2008 роки та в подальшому, як передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми, тобто у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки відповідачем було виплачено допомогу у розмірі меншому, ніж це визначено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, прокурор Чорнобаївського району Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду -слід залишити без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Матеріалами справи встановлено, що позивач як незастрахована (а.с.6) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа здійснює догляд за малолітньою дитиною, що підтверджується свідоцтвом про народження до досягнення нею трирічного віку.
Щодо позовних вимог за 2007 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Доводи апелянта, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розміри державних соціальних гарантій, в тому числі одноразової допомоги при народженні дитини на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, а тому виплати згідно з Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»»проводились із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення ч. 2 с. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»визнані неконституційними.
Згідно з правилами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлений у таких розмірах: з 1 квітня -463 гривні, з 1 жовтня -470 гривень.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, а тому у період з 1 липня 2007 року по 9 липня 2007 року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення спірних виплат, не зобов'язаний був їх проводити у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року.
Враховуючи відповідне клопотання відповідача про застосування ст. ст. 99,100 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги за 2007 рік задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.7 ст.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину першу статті 15 викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»викладено в новій редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавались.
Отже, з 01.01.2008 року позивач не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у зв'язку із дією положень пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік була здійснена відповідачем у передбаченому чинним законодавством розмірі, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Прокурора Чорнобаївського району Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 02 листопада 2010 року