Справа № 464/1522/24
пр.№ 1-кс/464/1123/24
28 серпня 2024 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,
Слідчий СВ Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У судове засідання слідчий та представник особи, у володінні якого знаходяться документи не з'явилися, слідчий просить розгляд клопотання здійснювати у її відсутності.
Фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась у відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Виходячи із положень ст.ст.131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.ч.4, 5 ст.132 КПК України).
Відділом поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410000176, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 23 лютого 2024 близько 18:40 год, невідома особа за допомогою електронно-обчислювальної техніки, зламала акаунт в месенджері «Телеграм» ОСОБА_5 , в подальшому шляхом обману заволоділа грошовими коштами в сумі 11 440 грн, які ОСОБА_6 перерахував на банківську картку НОМЕР_1 , чим спричинила останньому матеріальних битків на вказану суму.
Підстави, зазначені у клопотанні слідчого, погодженого із прокурором, є формальними та недостатньо обґрунтованими, без врахування фактичних підстав, передбачених КПК України, зокрема не доведено, що інформація оператора телекомунікацій, яка становить охоронювану законом таємницю (п.7 ч.1 ст.162 КПК України), має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні за ч.4 ст.190 КК України. Враховуючи межі розслідування, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що у даному кримінальному провадженні можливо використати як докази відомості, що містяться у цих документах.
З урахуванням наведеного, стороною кримінального провадження не доведено, доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити необхідність застосування такого заходу, а тому у задоволенні такого слід відмовити за передчасністю. Слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та прокурора, перебираючи на себе функцію органу досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання дізнавача про тимчасовий доступ до речей та документів відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1