Справа №443/1326/24
Провадження №3/443/635/24
іменем України
28 серпня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
тимчасово непрацюючого,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103240 від 22.07.2024, ОСОБА_1 21.07.2024 о 23 год 30 хв в м. Жидачів по вул. Січових Срільців, 28А, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Audi 80» , д.н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження боржника в праві керування транспортними засобами Долинським відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області, номер 46196945 від 04.12.2023, чим порушив А15100000, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду не з'явився, хоч про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив. При цього останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103222 від 21.07.2024. Згідно трекінгу зв'язку «Укрпошта» конверт з рекомендованим повідомленням повертається до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі №443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі №800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.
Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП, датою та часом розгляду справи. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, та в даному випадку - на органи Національної поліції.
Втім матеріали справи про адміністративне правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом та відеозапису, не містять доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП
Диспозиція ч.3 ст.126 КУпАП є бланкетною, тобто не називаючи конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, то при складанні протоколу в ньому необхідно зазначати, які саме дії або бездіяльність особи спричинили вчинення адміністративного правопорушення, а також, яку саме норму нормативного акта було порушено і за порушення якої настає відповідальність за вказаною статтею. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103240 від 22.07.2024 стосовно ОСОБА_1 вказані вимоги працівниками поліції не були дотримані. Так, в протоколі не зазначено які саме вимоги ПДР чи іншого нормативно-правового акту порушив ОСОБА_1 .
Водночас, наявна в матеріалах справи копія постанови серії ВП №46196945 від 04.12.2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, не містить відомостей про набрання нею законної сили та будь-яких відміток про те, що ОСОБА_1 отримав копію вказаної постанови або був ознайомлений з її змістом в інший спосіб.
В матеріалах справи не міститься доказів вручення ОСОБА_1 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника серії ВП №46196945 від 04.12.2023 року або отримання ним поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Так само відсутні відомості щодо звернення вказаної постанови до виконання у встановленому законом порядку.
Як вбачається із відеозапису, працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 що відносно нього є постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника серії ВП №46196945 від 04.12.2023 року та не отримано пояснень останнього щодо обізнаності про таку.
Інших належних, допустимих та достатніх доказів вчинення особою правопорушення повторно - матеріали справи не містять.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену, уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби, копію документу, яким відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особи, щодо якої винесено постанову, про застосування відносно неї відповідного обмеження.
Згідно зі ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки у суду відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановлених щодо нього обмежень у праві керування транспортними засобами, а також в протоколі не зазначено який пункт ПДР чи нормативно-правовий акт порушив ОСОБА_1 , а суд позбавлений можливості самостійно змінювати фабулу протоколу, суд приходить до висновку, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 126 КУпАП.
У зв'язку з наведеним суд вважає за необхідне закрити щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП.
У зв'язку із закриттям провадження в справі без накладення адміністративного стягнення, враховуючи положення статті 40-1 КУпАП, не підлягає сплаті судовий збір.
Керуючись ст.40-1, ч.3 ст.126, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко