Постанова
Іменем України
04 жовтня 2010 року Справа № 2-22/6043-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_1);
позивача: не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_2);
відповідача: не з'явився (виконавчий комітет Алуштинської міської ради);
відповідача: не з'явився (Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації");
прокурора: не з'явився (прокуратура міста Алушти);
розглянувши апеляційне подання прокуратури міста Алушти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 02 грудня 2009 року у справі №2-22/6043-2009
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
до виконавчого комітету Алуштинської міської ради
(пл. Радянська, 1, місто Алушта, 98500)
та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації"
(вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
за участю (заявник апеляційного подання) - прокуратури міста Алушти (вул. Леніна, 44, місто Алушта, 98500)
для відома -прокуратурі міста Севастополя (вул. Павлюченко, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 грудня 2009 року у справі № 2-22/6043-2009 задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Алуштинської міської ради та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про визнання права власності.
Припинено право приватної спільної сумісної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на нежитлове вбудоване приміщення № 104 на першому поверсі, загальною площею 264,0 м2, та нежитлове вбудоване приміщення санвузла № 105 на першому поверсі, загальною площею 7,3 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Визнано право спільної сумісної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на: трикімнатну квартиру № 14, загальною площею 103,8 м2, в тому числі житловою площею 41,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, однокімнатну квартиру № 15, загальною площею 44,4 м2, в тому числі житловою площею 13,5 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, однокімнатну квартиру № 16, загальною площею 25,4 м2, в тому числі житловою площею 9,2 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, хол № 104, загальною площею 9,0 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, коридор № 116, загальною площею 15,9 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, хол № 105, загальною площею 10,4 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зобов'язано зареєструвати право спільної сумісної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на зазначені об'єкти власності.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, прокуратура міста Алушти звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційне подання мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також воно прийнято при неповному та всебічному встановленню усіх обставин, які мають значення для розгляду справи.
06 вересня 2010 року від Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі їх представника, згідно з нормами діючого законодавства.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2010 року, у зв'язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Черткову І.В.
У судове засідання, призначене на 04 жовтня 2010 року, сторони по справі явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі володіють, користуються та розпоряджаються на праві приватної власності нерухомим майном, а саме, нежитловим вбудованим приміщенням № 104 на першому поверсі загальною площею 264,0 м2 (далі - нежитлове вбудоване приміщення № 104) та нежитловим вбудованим приміщенням санвузла № 105 на першому поверсі, загальною площею 7,3 м2 (далі - санвузол № 105), яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_3.
Вказані нежитлові вбудовані приміщення № 104 та санвузол № 105 належать позивачам на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 липня 2009 року по справі № 2-10/2799-2009 та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2009 року по справі № 2-10/2799-2009, зареєстровані Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»15 жовтня 2009 року за реєстраційним № НОМЕР_3, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_2, серія НОМЕР_1 (а.с. 4-26).
Протягом першої половини 2009 року, позивачі, як власники нежитлових вбудованих приміщень № 104 та санвузлу № 105, здійснили їх перепланування та переобладнання в об'єкти житлового фонду - квартири, та нежитлового фонду - холи та коридор.
Нежитлове вбудоване приміщення № 104 загальною площею 264,0 м2 було переобладнано в трикімнатну квартиру № 14, загальною площею 103,8 м2, в тому числі житловою площею 41,2 м2, однокімнатну квартиру № 15, загальною площею 44,4 м2, в тому числі житловою площею 13,5 м2, однокімнатну квартиру № 16, загальною площею 25,4 м2, в тому числі житловою площею 9,2 м2, хол № 104, загальною площею 9,0 м2, коридор № 116, загальною площею 15,9 м2, а санвузол № 105, загальною площею 7,3 м2, було переобладнано в хол № 105, загальною площею 10,4 м2.
Вказаний переобладнання підтверджується висновком від 30 жовтня 2009 року по результатах обстеження конструкцій квартири № 14, квартири № 15, квартири № 16, холу № 104, коридору № 116, холу №1 05 в будівлі № 10 по вул. Леніна, в місті Алушті (наданий Придніпровською державною академією будівництва та архітектури, комплексним відділом проблем будівництва в важких умовах) (а.с. 27-34).
У зв'язку з вищезазначеним, використанням зазначених нежитлового вбудованого приміщення № 104 та санвузлу № 105 у якості об'єктів житлового фонду - квартир, та нежитлового фонду - холів та коридору, позивачі звернулися до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" з заявою про реєстрацію права власності на належні позивачам нежитлові вбудовані приміщення № 104 та санвузол № 105, як на відповідні об'єкти житлового фонду - квартири, та об'єкти нежитлового фонду - холи та коридор.
Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" у здійсненні реєстрації права власності на належні позивачам нежитлові вбудовані приміщення № 104 та санвузол № 105, як на відповідні об'єкти житлового фонду - квартири, та об'єкти нежитлового фонду - холи та коридор відмовлено (а.с. 41).
Відмова відповідача мотивована тим, що позивачами не надано рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради про затвердження здійсненого переобладнання по вищезазначеним квартирам.
Вказані обставини стали підставою для звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Правовідносини у сфері житлового фонду регулюються відповідним спеціальним законодавством, зокрема, Житловим кодексом Української РСР та іншими підзаконними нормативними актами.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове вбудоване приміщення № 104 та нежитлове вбудоване приміщення санвузла № 105 знаходяться у п'яти поверховому житловому будинку, які знаходиться за адресою: вул. Леніна, 10, місто Алушта.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу Української РСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Отже, позивачі до початку виконання робіт щодо переобладнання вбудованих приміщень № 104 та № 105, які знаходяться у п'яти поверховому житловому будинку повинні були отримати дозвіл виконавчого комітету відповідної ради, а саме, виконавчого комітету Алуштинської міської ради.
Також, слід зазначити, що роботи з перепланування чи реконструкції повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації").
Дозвіл на виконання робіт з переобладнання та перепланування приміщення надається за рішенням органів місцевого самоврядування та за погодженням органів містобудування та архітектури, санітарних і протипожежних служб. Проектна документація обов'язково повинна погоджуватись з місцевими органами державного нагляду.
Враховуючи викладене, на проведення перепланування у житловому будинку необхідно отримати від органу місцевого самоврядування дозвіл на реконструкцію (перепланування, переобладнання) будинку, виготовити відповідний проект, отримати дозвіл від інспекції архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких
господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивачі у порушення зазначених норм процесуального права не надали належних та допустимих доказів, а саме, дозволу виконавчого комітету Алуштинської міської ради на переобладнання приміщень в житловому будинку, відповідного проекту та дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт, які б свідчили про правомірність проведення переобладнання вбудованих приміщень № 104 та № 105.
Також, слід зазначити, що такі дії позивачів порушують права та законні інтереси держави в сфері містобудування та перешкоджає виконанню органам виконавчої влади покладених на них повноважень щодо здійснення контролю за плануванням та забудовою територій, додержання встановленого порядку будівництва та прийняття їх до експлуатації.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання права спільної сумісної власності позивачів на спірні приміщення не підлягають задоволенню, оскільки виконане позивачами переобладнання вбудованих приміщень № 104 та № 105, які знаходяться у п'яти поверховому житловому будинку, розташованому по вул. Леніна, 10, місто Алушта є незаконним (відсутність належних дозволів), а тому відсутні підстави для виникнення такого права.
Позовні вимоги в частині спонукання Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право спільної сумісної власності позивачів на спірні приміщення також не підлягають задоволенню, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про визнання права власності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, апеляційне подання підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 103 (пункт 2 частина 1), 104 (пункт 4 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційне подання прокуратури міста Алушти задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 грудня 2009 року у справі № 2-22/6043-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
«У задоволені позовних вимог відмовити».
Головуючий суддя
Судді