Справа № 438/1396/24
Провадження № 3/438/658/2024
іменем України
28 серпня 2024 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., розглянувши матеріали, що надійшли до суду з Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, працюючої ФОП, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.163-4 ч.1 КУпАП,
До суду з Головного управління ДПС у Львівській області надійшов 09.08.2024р. адміністративний протокол, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-4 ч.1 КУпАП.
В протоколі серії ГУ ЛВ №663 № 010240 від 29.07.2024р. вказано, що ОСОБА_1 вчинила порушення утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, а саме: п.п.б п.176.2 ст.176 ПКУ від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями в частині подання не в повному обсязі у податковій звітності суми виплаченого доходу на користь платника податків, нарахування та утримання податку за перевірений період з 01.01.2018 р. по 31.12.2023р. за що відповідальність передбачена ст.163-4 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, враховуючи те, що неявка останньої не перешкоджає розгляду справи, суд розглянув справу за її відсутності.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.163-4 ч.1 КУпАП, виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.163-4 КУпАП передбачена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Однак, зазначена в протоколі серії ГУ ЛВ №663 № 010240 від 29.07.2024р. складеного відносно ОСОБА_1 за ст.163-4 ч.1 КУпАП суть правопорушення, не відповідає диспозиції статті 163-4 ч.1 КУпАП, оскільки не зазначено в який саме термін ОСОБА_1 мала подати звітність про суми виплаченого доходу, не зазначено конкретні періоди неподання звітності нею звітності, як і не зазначені суми.
До протоколу наданий Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 26.07.2024 р. №31505/13-01-24-08-03/2769112221, однак вказаний акт не містить всі сторінки, а доданий до протоколу частково, а саме сторінки 1,2,17,18,19,40,41, що також позбавляє суд можливості встановити суть правопорушення.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст.245, 247,251,265, 280 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.163-4 ч.1 КУпАП-закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ