смт Новомиколаївка
Іменем України
29 серпня 2024 рокуСправа № 322/1439/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Подріз В.О.,
за участю:
представника позивача - адвоката Шиша А.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1
до:Департаменту патрульної поліції; поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області капрала поліції Пянтковського Романа Олександровича
про:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
07.08.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:
- скасувати винесену 02.08.2024 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капралом поліції Пянтковським Романом Олександровичем постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2740142, відносно ОСОБА_1 ;
- провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив таке.
Позивач вважає, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.
Виходячи з наведеного позивач вважає, що оскільки зупинка його транспортного засобу була безпідставною, а відтак незаконною, як і вимога поліцейського про пред'явлення документів, всі здобуті докази під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача є недопустимими, а отже оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 08.08.2024 було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
27.08.2024 судом отримано відзив Департаменту патрульної поліції на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість.
До відзиву відповідачем додано, зокрема роздруківку з веб-сайту МТСБУ щодо відсутності станом на 02.08.2024 страхового полісу на ТЗ № НОМЕР_1 , та відеозапис, зроблений на нагрудну камеру № 474369.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов з вищенаведених підстав, а також просив не брати до уваги відзив відповідача та надані ним докази, оскільки їх подано з порушенням встановленого судом строку.
Водночас зазначене клопотання представника позивача стосовно відзиву та доказів суд визнає необґрунтованим, з огляду на положення ч. 4 ст. 9, ч. 5 ст. 121 КАС України, а відтак бере до уваги відзив та надані відповідачем докази з метою з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву та будь-яких заяв до суду не подав.
Представник відповідача та відповідач, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
02.08.2024 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капралом поліції Пянтковським Р.О. було винесено постанову, серії ЕНА № 2740142, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача визнано винним в тому, що він 02.08.2024, о 16:11, на 191 км. автодороги М-30, керував автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пп. «ґ» 2.1 ПДР України - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Додатком до постанови серії ЕНА № 2740142 зазначено: «Н.К. 474369».
Судом під судового розгляду було досліджено наданий відповідачем відеозапис з нагрудної камери поліцейського № 474369, з якого вбачається, що поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капрал поліції ОСОБА_2 належним чином встановив обставини вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема застосувавши відкритий доступ до бази даних МТСБУ, та опитавши позивача.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частина перша ст. 126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами; передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування; керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Суб'єктами правопорушень, є особи, які здійснюють керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2019 по справі № 675/1207/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 80979679) та зазначає таке.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно підпунктом «ґ» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII.
Згідно зі статтею 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 по справі № 686/15383/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 80458117), від 18.04.2018 по справі № 682/2232/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 73486801).
Разом з тим, факт відсутності у позивача на момент складання оскаржуваної постанови полісу (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності також не спростовано ним та підтверджується витягом з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України, наданим відповідачем, що є належним та допустимим доказом відповідно до Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 30.05.2022 № 108.
Решта доводів позивача має формальний характер та зводиться до незгоди з наведеними висновками Верховного Суду щодо застосування вищезазначених норм права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам статті 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є необґрунтованим, а відтак в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Отже, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області капрала поліції Пянтковського Романа Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити повністю.
2. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2740142 від 02 серпня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.
Суддя С.С. Гасанбеков