29.08.2024
Справа № 331/5205/24
Провадження № 1-кп/331/628/2024
підготовчого судового засідання
29 серпня 2024 р. м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя обвинувальний
акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000001297 від 19.08.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, 305 ч.3, ст.307 ч.3 КК України,
До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, 305 ч.3, ст.307 ч.3 КК України.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про направлення кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності справи, але при цьому висловила думку про бажання обвинуваченого про розгляд справи в Жовтневому районному суді.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Прокурор покладається на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до змісту обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, 305 ч.3, ст.307 ч.3 КК України, перебуваючи на території міста Києва, після чого 05.03.2024 р. у м.Одеса, вул.Колонтаївська, буд.58 ОСОБА_6 добровільно видала співробітникам Управління СБУ в Запорізькій області куртку-пуховик чорного кольору, в порожнинах якої виявлено 7 полімерних пакетів із кристалічною речовиною білого кольору, в складі яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 1050 грам в перерахунку на основу.
Частина 1 статті 32 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
З огляду на зміст обвинувального акту, а саме викладення обвинувачення, більш тяжке кримінальне правопорушення (ст.15 ч.2, 305 ч.3 КК України) та останнє за часом кримінальне правопорушення, вчинено на території м.Одеси.
Відповідно до положень п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Частиною 3 ст.34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до ст.314 ч.3 п.4 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання щодо внесення подання до Верховного Суду про передачу кримінального провадження на розгляд
відповідному суду.
З огляду на те, що обвинувальний акт підлягає направленню до Запорізького апеляційного суду для вирішення підсудності кримінального провадження, суд не вирішує питання можливості затвердження укладеної угоди, питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, в тому числі щодо складу суду відповідно до ч.2 ст.31 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора не заперечували, оскільки умовами укладеної угоди передбачено призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, що віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою, в умовах воєнного стану, а тому суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
На думку суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_5 , він може вдатись до спроб переховуватися від суду, та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р. зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Санкціями статтей обвинувачення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності в обвинуваченого стабільного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, що свідчить про значну вірогідність ризику продовження злочинної діяльності з метою власного збагачення.
Також, суд зазначає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості щодо протипоказань для перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах СІЗО.
За таких обставин, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, наявність ризиків, зазначених вище, дає всі підстави для продовження відносно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32, 34, 314 КПК України, суд
Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 22024080000001297 від 19.08.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, 305 ч.3, ст.307 ч.3 КК України Запорізькому апеляційному суду для вирішення питання щодо внесення подання до Верховного Суду про передачу кримінального провадження на розгляд відповідному суду.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 27 жовтня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та надіслати до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченої.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченою, її захисником, прокурором безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1