Справа № 308/8128/24
3/308/4517/24
27 серпня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,
працюючої оператором АЗС ВОГ, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 25.04.2024 року о 12 год. 40 хв. в с. Лінці, вул Центральна, 107, керуючи транспортним засобом марки «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат 1.98% проміле, тест №3, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні 11.06.2024 ОСОБА_1 свою вину за ч.1 ст. 130 КУпАП заперечила, пояснила, що дійсно 25.04.2024 року в с. Лінці, вул Центральна, 107, керувала транспортним засобом марки «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 . Зазначила, що після зміни їхала додому, заїхала до знайомої, з якою посиділи, півтори - дві години, спілкувалися, пили чай, ніяких алкогольних напоїв вона не вживала. Після цього, сіла за кермо і їхала додому, однак не впоралася з керуванням та здійснила зіткнення з парканом. На місце ДТП було викликано працівників поліції, на вимогу працівника поліції вона надала документи та погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Побачивши результат приладу, вона не погоджувалась з результатом, говорила працівникам поліції що це неможливо, бо не вживала алкоголю. Вказує, що через ці обставини була в шоковому стані. Працівники поліції не пропонували їй проходити огляд в медичному закладі.
За клопотанням захисника в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.30 год. 22.07.2024.
22.07.2024 за клопотанням захисника розгляд справи було відкладено.
30.07.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрейчук О.М. подав до суду письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи, у яких серед іншого зазначено, що із складеним відносно ОСОБА_1 протоколом ні вона, ні її захисник не згідні, вважають такий безпідставним, у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також вказано, що на адвокатські запити захисника не отримано відповіді від ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області НП України.
Крім того, 02.08.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрейчук О.М. подав до суду письмові пояснення (додаткові) до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №658580, які долучено до матеріалів справи, у яких серед іншого зазначено, що із складеним відносно ОСОБА_1 протоколом ні вона, ні її захисник не згідні, вважають такий безпідставним, у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначено, що 29.05.2024 року, захисником було подано адвокатські запити №1-29/05/24 від 29.05.2024 року, та №2-29/05/24 від 29.05.2024 року, до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області НІП України, в яких захисник просив надати Сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювального приладу Драгер, який був застосований щодо ОСОБА_1 , а також інструкцію з використання цього технічного засобу, а в адвокатському запиті №2-29/05/24 від 29.05.2024 року, просив надати копію безперервного відеозапису, з нагрудної камери поліцейського СРПП №1 Ужгородського РУП ГУНІ в Закарпатській області, сержанта поліції Роман Миколи Анатолійовича який складав адміністративні матеріали (протокол ААД N?658580) 25.04.2024 року, відносно ОСОБА_1 . Як зазначалось в попередніх поясненнях, в протоколі про адміністративне правопорушення ААД N?658580, вказано, що огляд проводився зі згоди водія та на місці події із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат огляду вказав, що в ОСОБА_1 було виявлено 1.98 проміле, хоча переглядаючи відеоматеріали з матеріалів справи вбачається, що поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала результату огляду працівниками поліції на стан алкогольного сп?яніння, у поведінці ОСОБА_1 не було візуальних ознак алкогольного сп?яніння. Згідно чеку драгера (результат тестування на вміст алкоголю), який є додатком до протоколу, зазначено, що спеціальним вимірювальним приладом був Драгер «Alcotest 6810», прилад №0183, також зазначено, що останнє калібрування приладу здійснювалося 12.04.2024р. У доданих до відповіді №7748/106/25/1-2024 на адвокатський запит матеріалах, а саме в інструкції з експлуатації зазначено, що інтервал калібрування рекомендований - 6 місяців, максимальний - 12 місяців. Звернуто увагу, що у графі «Відомості про калібрування» відсутні будь які відомості щодо даного приладу (докази додаються). Виходячи з вище наведеного, можемо дійти висновку, що спеціальний технічний прилад Драгер «Alcotest 6810» за допомогою якого було здійснено огляд працівниками поліції на стан алкогольного сп?яніння, був у несправному стані, оскільки не було здійснено його калібрування у передбачений інструкцією термін. Вказане підтверджується і поведінкою ОСОБА_1 , яка явно не відповідала результату огляду працівниками поліції на стан алкогольного сп?яніння.
За наведеного вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Обставини, які можливо встановити на основі адміністративних матеріалів не підтверджують правильність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення. Інспектором поліції при складенні протоколу не взято до уваги фізичний та моральний стан ОСОБА_1 , а результат огляду за допомогою приладу ДРАГЕР викликає сумніви. Враховуючи відсутність з моменту продажу приладу 20.12.2010 будь-яких даних щодо проведення обов'язкового калібрування пристрою. На підставі наведеного вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
За клопотанням захисника в судовому засіданні декілька разів продовжувалась перерва.
В судове засідання 27.08.2024 ОСОБА_1 повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення SMS-повідомлення від 08.08.2024, причин неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Окрім того, не з'явився в судове засідання і захисник ОСОБА_2 - Андрейчук О.М., причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення до суду від нього не надходило.
Враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП, підстав для відкладення розгляду справи немає, тому вважаю за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та її захисника.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я, наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).
Відповідно до п.п.2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За правилами частини 2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 25.04.2024 року о 12 год. 40 хв. в с. Лінці, вул Центральна, 107, керуючи транспортним засобом марки «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат 1.98% проміле, тест №3, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вказані обставини правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №658580 від 25.04.20224 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 25.04.2024р., в якій зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортного засобу, інших об'єктів, зображених на схемі, пошкодження;
-рапортом поліцейського від 25.04.2024, в якому зазначено про те, що близько 12.46 год. було отримано повідомлення про ДТП за адресою с. Лінці, вул.. Центральна, 107. Прибувши на місце події було встановлено, що водій ОСОБА_1 не дотримала безпечної швидкості та здійснила з'їзд в кювет. Під час спілкування з водієм в неї були виявленв ознаки алкогольного сп'яніння;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння від 25.04.2024 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 ;
-результатом тестування на алкоголь з результатом 1.98 ‰, проведеного за допомогою приладу "DRAGER" ALCOTEST 6810, тест №3 від 25.04.2024,
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено виявлені ознаки, результати огляду та підпис ОСОБА_1 у графі: «З результатом згоден»;
-відеозаписом, що міститься на DVD диску, який додано до матеріалів протоколу, та на якому чітко зафіксовано, що працівник поліції 25.04.2024 о 13.00 год. при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 виявив в останньої ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), вказав на цю ознаку та пред'явив водію вимогу щодо проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Водій погодилася пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Перед оглядом працівник поліції роз'яснив водію порядок проходження огляду на стан сп'яніння, було розпаковано трубку алкотестера і водій. ОСОБА_1 пройшла огляд, результат огляду показав 1,98 проміле. Після огляду ОСОБА_1 її запитали чи згідна вона з результатом огляду, вона сказала «я нічого не вживала». Працівник поліції роз'яснив, що в такому разі вона повинна буде пройти огляд в медичному закладі. Після вказаних роз'яснень працівник поліції, запитав водія чи згідна з результатом Драгера, на що в 13.05 год. ОСОБА_1 відповіла «ок, згідна». Після чого, працівник поліції повідомив, що відносно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП та перейшов до оформлення протоколу. Також, на відео чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 підписала акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів і жодних зауважень не висловлювала.
Крім того, до протоколу додано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №658579 від 25.04.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, довідки т.в.о. заступника начальника з превентивної діяльності ОСОБА_3 , з яких слідує, що згідно інформаційної підсистеми «ГСЦ МВС Посвідчення водія» інформаційно-комунікаційної системи ІПНП відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області гр. ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 від 12.09.2020; за відомостями ГСЦ МВС дані про належність транспортного засобу «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1 відсутні.
Відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі отримані з дотриманням встановленого порядку та передбаченими способами.
При цьому, твердження сторони захисту та пояснення ОСОБА_1 про те, що вона 25.04.2024 керуючи транспортним засобом не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, не приймаються суддею до уваги, оскільки такі не підтверджені жодними фактичними даними, суперечать встановленим обставинам справи та спростовуються даними дослідженого відеозапису, на якому чітко зафіксовано як працівник поліції пред'явив вимогу водію пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки виявив ознаки такого стану (запах алкоголю з порожнини рота), водій ОСОБА_1 погодилась пройти огляд і після повідомлення результату огляду, який був 1,98 проміле не заперечувала такий результат, та підписала без застережень акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Оцінюючи доводи захисника про те, що показники технічного приладу не можуть прийматись до уваги, оскільки огляд проведено на пристрій який був у несправному стані, оскільки не було здійснено його калібрування у передбачений інструкцією термін, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатор «Drager Alcotest», в тому числі 6810, включений до вказаного переліку.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Стороною захисту не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу Драгер 6810, або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідної повірки.
При цьому, з роздруківки результату технічного приладу «Drager Alcotest 6810», застосованого працівниками поліції для перевірки стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вбачається, що вказаний технічний засіб пройшов повірку калібрування 12.04.2024.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за № 1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
За наведених обставин, поліцейським правомірно був застосований 25.04.2024 під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» та його показники є належним доказом, тому жодних порушень Інструкцій, поліцейським допущено не було.
Інші доводи сторони захисту жодним чином не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені під час судового розгляду.
Під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами.
Істотних порушень співробітниками патрульної поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не встановлено.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортними засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, ухвалюючи дане судове рішення, суд керується також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд наголошує, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило