308/13906/24
27.08.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне порушення за протоколом інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний номер платника податку в матеріалах справи відсутні, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №246306 від 12.08.2024 слідує, що 12.08.2024 року, близько 20 год. 10 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки, по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши останню вдома без нагляду.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала. Показала, що жодних порушень не вчиняла. Доньку, якій 12 років, виховує належним чином. Зазначила, що донька не хотіла їхати з нею на прогулянку, а тому залишилася вдома. З донькою весь час була на телефоні. Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, що визначено ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За частиною 1 статті 184 КУпАП особа несе відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 184 КУпАП, полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №246306 від 12.08.2024 слідує, що 12.08.2024 року, близько 20 год. 10 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки, по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши останню вдома без нагляду.
Так, фабула запровадженого відносно ОСОБА_1 протоколу, не містить опис обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять жодних достовірних даних та належних доказів, які б вказували на факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.
Не містять матеріали справи також і жодного доказу на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Беручи до уваги вищенаведене, виходячи з фактичних обставин справи та вимог п. 1 ст. 247 КпАП України, приходжу до висновку, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в діях останньої ознак складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 247 п.1, ст.ст.283-284,287,291,294 КУпАП України, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М.Малюк