Справа № 308/12696/24
1-кс/308/5074/24
29 серпня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000017, відомості про яке 29.01.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000017, відомості про яке 29.01.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 з корисливих мотивів, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі, віком від 18 до 60 років, організували незаконне переправлення через державний кордон громадянин України. Зокрема, організована група під керівництвом ОСОБА_5 , будучи обізнаною про явище нелегальної міграції на території України, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі, віком від 18 до 60 років, реалізуючи заздалегідь розроблений та схвалений злочинний план, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання коштів за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за невстановлених органом досудового розслідування обставинах, але не пізніше січня 2024 року та червня 2024 підшукав громадянин України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мали на меті незаконно, за грошову винагороду в сумі по 7000 доларів США з особи, у порушення вимог ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, перетнути державний кордон України.
З метою реалізації свого злочинного плану, а саме незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України поза пунктом пропуску, ОСОБА_5 за допомогою мобільного зв'язку проводив домовленості та інструктування останніх, щодо часу їх прибуття до м.Берегово, документів, які повинні бути при ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також поведінки під час перетину ними кордону до Угорщини.
Виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 09.08.2024 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли під контролем правоохоронних органів, прибули до м.Ужгород та у подальшому поїхали на автостанцію у АДРЕСА_1 , згідно обумовленого плану, на легковому автомобілі марки «Honda Civic» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , їх зустрів ОСОБА_5 , де у салоні вказаного транспортного засобу, ОСОБА_5 озвучив суму незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України до Угорщини, яка становила 14 000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 09.08.2024 становила 573896,40 гривень), на що останні погодились.
У подальшому ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, діючи за попередньою змовою групою осіб, та задля безпосереднього незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на транспортному засобі марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , з метою усунення перешкод відносно незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, привіз останніх до будинку, для паломників у ім. Ференца Пастора, за адресою: АДРЕСА_2 , де їх розмістив, для подальшого переправлення останніх через державний кордон України.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи з єдиним продовжуючим прямим умислом, продовжив організовувати незаконне переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, а тому, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з 09.08.2024 по 13.08.2024 у приміщенні будинку для паломників у ім. Ференца Пастора, за адресою: АДРЕСА_2 та його території, проводив неодноразові зустрічі із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли під контролем правоохоронних органів, де з метою недопущення викриття його злочинних дій, вигадав неправдиву легенду щодо перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у м.Берегово та проводив інструктування незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску, надавши при цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гарантії успішного переправлення їх через державний кордон України.
Після цього, ОСОБА_5 , не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний спільний злочинний умисел щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України до кінця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою усунення перешкод щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України підшукував службових осіб з числа прикордонного загону, щодо сприяння останніми у незаконному переправленні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України.
Однак, ОСОБА_5 довести свій злочинний намір щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України не зміг з обставин, які не залежали від його волі, оскільки 27 прикордонним загоном ім. Героїв Карпатської Січі, було посилено варіант несення служби державного кордону службовими особами, у тому числі Берегівського району Закарпатської області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
У ході досудового розслідування, 27.08.2024 на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Крім цього, 27.08.2024 СУ ГУНП в Закарпатській області за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 проведено санкціонований обшук, у ході якого виявлено та вилучено речі та предмети, які перебувають у власності та користування ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти у сумі 2000 гривень номіналом дві купюри по «1000» гривень, серії та номер № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; внутрішній паспорт громадянина Угорщини на прізвище HAJDU ARPAD 1960 oktober 08, серії та номер НОМЕР_4 ТА від 2015.03.04; картка реєстрації місця прописки місця проживання HAJDU ARPAD на території Угорщини за адресою АДРЕСА_4 , особовий ідентифікаціний номер НОМЕР_5 , серії та № НОМЕР_6 ; закордонний паспорт для виїзду за кордон громадянина Угорщини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та № НОМЕР_7 ; три банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; два мобільні телефони марки «Samsung SM-A022 ds» імей 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 , « НОКІА ТА - 1569» імей НОМЕР_13 ; легковий автомобіль марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 .
Враховуючи те, що вище вказане майно вилучене під час санкціонованого обшуку у підозрюваного ОСОБА_5 є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст.98 КПК України, визнані речовими доказами, у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном вилученим під час обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: грошові кошти у сумі 2000 гривень номіналом дві купюри по «1000» гривень, серії та номер № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; внутрішній паспорт громадянина Угорщини на прізвище HAJDU ARPAD 1960 oktober 08, серії та номер НОМЕР_4 ТА від 2015.03.04; картка реєстрації місця прописки місця проживання HAJDU ARPAD на території Угорщини за адресою АДРЕСА_4 , особовий ідентифікаціний номер НОМЕР_5 , серії та № НОМЕР_6 ; закордонний паспорт для виїзду за кордон громадянина Угорщини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та № НОМЕР_7 ; три банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; два мобільні телефони марки «Samsung SM-A022 ds» імей 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 , « НОКІА ТА - 1569» імей НОМЕР_13 ; легковий автомобіль марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, просив задовольнити клопотання повністю.
Власник майна, його захисник у судове засідання не з'явилися, подали письмову заяву про розгляд без їх участь, просили відмовити у задоволенні такого.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42024070000000017, сформованим станом на 27.08.2024, підтверджується, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Згідно з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначеному у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 29.01.2024 до Закарпатської обласної прокуратури надійшли матеріали про те, що громадянин ОСОБА_10 організував канал незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.08.2024 надано слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №42024070000000017 від 29.01.2024 дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , а також на дворогосподарстві будинку, прилеглих до будинку приміщеннях, спорудах, сховищах, з метою відшукання та вилучення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, мобільних телефонів, цифрових носіїв, на яких може зберігатись інформація, яка має значення для кримінального провадження.
Згідно протоколу обшуку від 27.08.2024, проведеного за адресою: за адресою: АДРЕСА_3 слідчим було виявлено та вилучено речі та предмети, які перебувають у власності та користуванні ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти у сумі 2000 гривень номіналом дві купюри по «1000» гривень, серії та номер № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; внутрішній паспорт громадянина Угорщини на прізвище HAJDU ARPAD 1960 oktober 08, серії та номер НОМЕР_4 ТА від 2015.03.04; картка реєстрації місця прописки місця проживання HAJDU ARPAD на території Угорщини за адресою АДРЕСА_4 , особовий ідентифікаціний номер НОМЕР_5 , серії та № НОМЕР_6 ; закордонний паспорт для виїзду за кордон громадянина Угорщини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та № НОМЕР_7 ; три банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; два мобільні телефони марки «Samsung SM-A022 ds» імей 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 , « НОКІА ТА - 1569» імей НОМЕР_13 ; легковий автомобіль марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 .
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 від 27.08.2024 вищевказані вилучені речі - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
27.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
До клопотання також додано протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.07.2024, протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 05.08.2024, 13.08.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.08.2024.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на два мобільні телефони марки «Samsung SM-A022 ds» імей 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 , « НОКІА ТА - 1569» імей НОМЕР_13 . За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна в цій частині. Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні кримінального правопорушення особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.
Разом із тим, слідчий суддя вважає необґрунтованим клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 2000 гривень номіналом дві купюри по «1000» гривень, серії та номер № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; внутрішній паспорт громадянина Угорщини на прізвище HAJDU ARPAD 1960 oktober 08, серії та номер НОМЕР_4 ТА від 2015.03.04; картка реєстрації місця прописки місця проживання HAJDU ARPAD на території Угорщини за адресою АДРЕСА_4 , особовий ідентифікаціний номер НОМЕР_5 , серії та № НОМЕР_6 ; закордонний паспорт для виїзду за кордон громадянина Угорщини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та № НОМЕР_7 ; три банківські картки «Приватбанк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 . Слідчим суддею, встановлено, що зазначене майно, належить ОСОБА_5 , слідчому судді не доведено зв'язок такого з кримінальним провадженням.
Окрім цього, слідчий суддя вважає, що матеріалами доданими до клопотання не встановлено достатніх підстав для накладення арешту на легковий автомобіль марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 , яким фактично користується ОСОБА_5 . Окрім цього, слідчим до клопотання не надано доказів про зареєстроване право власності на вказаний автомобіль.
В цій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ні з клопотання, ні з матеріалів, які обґрунтовують клопотання, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не вбачається підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність. Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з'ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.
Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт такого майна, а саме: грошових коштів у сумі 2000 гривень номіналом дві купюри по «1000» гривень, серії та номер № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; внутрішнього паспорту громадянина Угорщини на прізвище HAJDU ARPAD 1960 oktober 08, серії та номер НОМЕР_4 ТА від 2015.03.04; картки реєстрації місця прописки місця проживання HAJDU ARPAD на території Угорщини за адресою АДРЕСА_4 , особовий ідентифікаціний номер НОМЕР_5 , серії та № НОМЕР_6 ; закордонного паспорту для виїзду за кордон громадянина Угорщини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та № НОМЕР_7 ; трьох банківських карток «Приватбанк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; легковий автомобіль марки «Honda Civic», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_9 , яким фактично користується ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024070000000017, відомості про яке 29.01.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме на: два мобільні телефони марки «Samsung SM-A022 ds» імей 1) НОМЕР_11 , 2) НОМЕР_12 , « НОКІА ТА - 1569» імей НОМЕР_13 .
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1