Справа №306/1243/24
Провадження № 2/306/591/24
29 серпня 2024 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Хараїн Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку відсутній) про визнання права власності.
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно. В обгрунтування доводів зазначає, що у відповідності до розписки від 10.07.2023 року ОСОБА_2 (відповідачем) було отримано в борг 12000 доларів США. Вказує, що додатково між позивачем та відповідачем було укладено угоду, що відповідач у разі неповернення суми боргу передає позивачу у власність швейний цех. В позовінй заяві позивач посилається на те, що відповідно до розписки ОСОБА_2 взяв на себе зобов?язання повернути дану суму коштів в строк до10.01.2024 року, а у разі неможливості повернення коштів позивачу, відповідач зобов'язався передати ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу швейний цех в АДРЕСА_3 . Вимоги позивач мотивує тим, що на даний час пройшли строки повернення коштів, однак відповідач взяті на себе зобов?язання не виконує, на телефонні дзвінки не відповідає, кошти не повертає. Зобов'язання щодо передачі у власність швейного цеху, як це було передбачено в домовленості між позивачем та відповідачем, не виконує, ухиляється від зустрічей. Просить суд в рахунок погашення боргу відповідно до розписки від 10.07.2023 року визнати за ОСОБА_1 право власності на швейний цех, що розташований в АДРЕСА_3 .
Суд своєю ухвалою від 27.06.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Розгляд справи призначено на 14:30 годину 29.08.2024 року.
Представник позивача-адвокат Козар М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1116564 від 15.02.2024 року) подав до суду заяву (вх.№5707) про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення боргу відповідно до розписки від 10.07.2023 року підтримує, просить задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№4690).
ОСОБА_2 подав до суду заяву (вх.№6826) про розгляд справи у відсутності відповідачаза наявними в матеріалах справи документами. Відзив щодо позову не подано, заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги не надано, проти задоволення позову не заперечує.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами та матеріалами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Договір позики - це один з видів зобов'язань, спрямованих на передачу майна. Враховуючи, що договір - це взаємна угода сторін, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов'язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору.
Судом встановлено, що відповідно до розписки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 12000 доларів США із зобов'язанням повернення в строк до 10 січня 2024 року. У разі неповернення суми боргу ОСОБА_2 зобов'язується передати ОСОБА_1 у власність швейний цех за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 на праві власності".
За змістом статей 525, 526, 599 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; п.5 ч.1 ст.1046 ЦК України - договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.; ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. А тому письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.10.2019 року, справа №723/304/16-ц: «за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.»).
Відповідно до ст. 99 Конституції України - грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України - при визначенні ціни у договорі сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
В судовому засіданні встановлено, що станом на день звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за договором позики від 10.07.2023 року у встановлений договором строк не виконав, позику в строк до 10.01.2024 року не повернув,умови договору у встановлений строк (не пізніше 10.01.2024 року) не виконав, майно у власність позивача не передав, а тому оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, враховуючи обставини справи, на які позивач послався як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та підставними.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» - державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що позивачем доведені обставини на які він посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами, що відповідач заперечень, що спростовують заявлені вимоги не подав та немає заперечень щодо задоволення позову, суд доходить висновку, що позовну вимогу про визнання права власності необхідно задовольнити, шляхом визнання за позивачем права власності на швейний цех за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст.264 ЦПК України-під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст.89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України - якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 ЦПК України (у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову).
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити у повному обсязі.
Статтею 129-1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 15, 16, 182, 202, 207, 328, 509, 524, 525, 526, 599, 1046, 1047 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку відсутній) про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на швейний цех за адресою: АДРЕСА_3 в рахунок погашення боргу за розпискою від 10 липня 2023 року.
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 29.08.2024 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА