Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4895/24
27.08.2024 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя Левко Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування Вилоцької селищної ради Берегівського району, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бровді І.А., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування Вилоцької селищної ради Берегівського району.
Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2022 року по справі № 299/2478/22, шлюб укладений 18 травня 2013 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено відповідний актовий запис у книзі реєстрації шлюбів за № 51 - розірвано. Також вказаним рішенням суду, визначено місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини разом із батьком, колишня дружина ОСОБА_4 не цікавиться зовсім долею сина, син ОСОБА_5 перебуває на повному майновому утриманні батька, який ним опікується та забезпечує його належне проживання та виховання. Крім того, малолітній син заявника ОСОБА_3 , досить часто хворіє, його батько заявник відвозить його до різних закладів із надання медичної допомоги. Крім того, до періоду 2022 року заявник відвозив свого сина за межі України, оскільки син потребує постійного обстеження в тому числі за кордоном в установах у яких є надання медичних та інших послуг які дозволяють його сину у більшій мірі відчувати та покращувати свій імунітет та систему імунну у цілому. Найбільше розміщені пансіонати та лікувальні заклади у яких наявні збагачувальні мінерали, а також повітря насичене йодом, це є країни Європи. Через військову агресію російської федерації на території України, для здійснення заходів щодо лікування та оздоровлення дитини, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, ОСОБА_1 необхідно встановити факт знаходження його сина на його повному самостійному вихованні та утриманні.
У зв'язку з наведеним, заявник просить в судовому порядку встановити факт, що має для нього юридичне значення - факт того, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Заявник та заінтересовані особи у підготовче засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заявник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про те, що вимоги заяви підтримує повністю, просить суд такі задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник заінтересованої особи Органу опіки і піклування Вилоцької селищної ради Берегівського району подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та надав суду висновок органу опіки та піклування щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини заявника.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Судом встановлено наступне.
З 18 травня 2013 року заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу у них народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження дитини.
Сімейне життя у них не склалося і рішенням Виноградівського районного суду від 03 червня 2022 року по справі № 299/2478/22 шлюб між ними розірвано.
Даним рішенням суду, визначено місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Дитина проживає разом з заявником, оскільки мати дитини не цікавиться зовсім долею сина, син ОСОБА_5 перебуває на повному майновому утриманні батька, який ним опікується та забезпечує його належне проживання та виховання.
Крім того, малолітній син заявника ОСОБА_3 , досить часто хворіє, його батько заявник відвозить його до різних закладів із надання медичної допомоги.
До періоду 2022 року заявник відвозив свого сина за межі України, оскільки син потребує постійного обстеження в тому числі за кордоном в установах у яких є надання медичних та інших послуг які дозволяють його сину у більшій мірі відчувати та покращувати свій імунітет та систему імунну у цілому. Мати не проявляє належної турботи про власну дитину, не приймає участь у вихованні сина.
Фактично ОСОБА_2 не виявляє заінтересованості в подальшій долі спільного з заявником сина, не цікавиться його успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток в необхідному обсязі.
За таким умов заявник як батько повинен повноцінно забезпечити добробут власного сина.
У відповідності до вимог ст. ст. 315, 319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, у випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно положень ч.1 ст.154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
Заявник має повну можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, дати освіту та добробут.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. У даній ситуації проживання дитини саме з батьком є для неї більш прийнятним, оскільки в батька більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти дитині увагу.
Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 р. (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться в ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне заявнику з метою захисту його прав та інтересів сина та прав як батька, у тому числі, переміщення його та дитини без нотаріальної згоди матері тощо.
Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов'язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.
У зв'язку із вищенаведеним заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 315, 316, 318-319 ЦПК України, Постановою ПВС України від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, суд, -
Заявлені вимоги задоволити.
Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , картка платника податків № НОМЕР_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. Ю. Левко