Справа № 298/819/24
Номер провадження 3/298/549/24
23 серпня 2024 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в особі судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Химинець О.О., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кричфалушій В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Великий Березний матеріали об"єднаної справи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, селищного голови Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Великоберезнянського селищного голови, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 4 категорії та суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28, частини другої статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме: дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями, головуючи на засіданні виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради 12.07.2022, при винесенні на обговорення листа ФОП ОСОБА_2 про надання згоди на продовження строків будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію до 11.08.2027, не повідомив колегіальний орган, а саме: виконавчий комітет Великоберезнянської селищної ради про наявний реальний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Великоберезнянського селищного голови, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 4 категорії та суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», частини другої статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме: дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями, головуючи на засіданні виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради 12.07.2022, при винесенні на обговорення листа ФОП ОСОБА_2 про надання згоди на продовження строків будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію до 11.08.2027, проголосував «ЗА» за надання згоди та підписав рішення виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12.07.2022 №30 «Про надання згоди на продовження строків будівництва», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.
Постановою судді від 26 квітня 2024 року справи про адміністративні правопорушення: №298/819/24 (провадження №3/298/549/24) та №298/820/24 (провадження №3/298/550/24) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП об'єднано в одне провадження, об'єднаній справі справі присвоєно номер №298/819/24 (провадження №3/298/549/24).
21 серпня 2024 року від захисника ОСОБА_3 на адресу суду надійшло письмове клопотання, у якому останній вказав на те, що закінчився, визначений ч.4 ст.38 КУпАП, термін притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки з дня вчинення проступку - дня проведення засідання виконкому 12 липня 2022 року минуло два роки, відтак справа підлягає закриттю у відповідності до пункту 7 частини першої 247 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що є селищним головою Великоберезнянської селищної ради, 12 липня 2022 року головував на засіданні виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради. Пояснив, що дійсно його дружина ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою до селищної ради, в якій порушувалось питання про надання згоди на продовження строку будівництва об'єкту незавершеного будівництва в смт.В.Березний, власником якого вона є. Коли вказана заява надійшла до селищної ради він не пам'ятає і на кого, як виконавця заяви, він поклав резолюцію також не пам'ятає, питання за заявою дружини вніс до порядку денного засідання виконкому. Також ОСОБА_1 ствердив, що дійсно на засіданні виконавчого комітету 12.07.2022 доповідав по питанню дружини, однак перед розглядом питання повідомив про конфлікт інтересів, а під час голосування за це питання "Утримався". Зазначив, що до матеріалів справи долучені пояснення членів виконкому, які є опозиційними до нього, їхні пояснення однобокі. Разом з цим, ОСОБА_1 підтримав клопотання, що подане його захисником.
Захисник - адвокат Рейпаші В.І. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності з підстав, наведених в клопотанні.
Прокурор Химинець О.О. в судовому засіданні вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП, у зв'язку з чим просив визнати його винним у їх вчиненні та накласти стягнення. Щодо клопотання захисника про закінчення строків накладення стягнення у даній справі заперечив, вказавши, що судом неодноразово зупинялись строки в справі через неявку ОСОБА_1 в судові засідання, тому строки в даній справі не закінчились. Крім цього повідомив, що прокуратурою здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за фактом службового підроблення документів засідання виконавчого комітету, яке відбулось 12 липня 2022 року, зазначивши, що до протоколу засідання виконкому внесені недостовірні дані, що підтверджується поясненнями членів виконкому.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, її захисника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд доходить таких висновків.
Відповідальність за частиною першою статті 172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідальність за частиною другою статті 172-7 КУпАП настає іншого за вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано такі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні:
- протоколи про адміністративне правопорушення №125, №126 від 23 квітня 2024 року, якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення (арк.спр.1-10, 100-110 т.1);
- актовий запис про шлюб №34 від 24 липня 1993 року (арк.спр.13-14, 113-114 т.1);
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_2 (арк.спр.15-20, 115-120 т.1);
- пояснення ОСОБА_4 від 12.01.2024, пояснення ОСОБА_5 від 06.03.2024, пояснення ОСОБА_6 від 06.03.2024 (арк.спр.21, 22, 23-24, 121, 122, 123-124 т.1);
- супровідний лист ТОВ "Березнянка" від 12.01.2024 №06 з табелями обліку робочого часу за липень, червень, серпень 2022 року (арк.спр.27-30, 127-130 т.1)
- рішення другої сесії восьмого скликання Великоберезнянської селищної ради №19 від 21 грудня 2020 року «Про утворення виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання з визначенням його чисельності» (арк.спр.31, 131 т.1);
- рішення другої сесії восьмого скликання Великоберезнянської селищної ради №20 від 21 грудня 2020 року «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання» (арк.спр.32-34, 132-134 т.1);
- результати поіменного голосування від 21.12.2020 (друга сесія восьмого скликання Великоберезнянської селищної ради) про утворення виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання з визначенням його чисельності (арк.спр.35-36, 135-136 т.1);
- результати поіменного голосування від 21.12.2020 (друга сесія восьмого скликання Великоберезнянської селищної ради) про затвердження персонального складу виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання (арк.спр.37-38, 137-138 т.1);
- супровідний лист Ужгородської окружної прокуратури від 08.02.2024 №07.53-107-1035вих-24 (арк.спр.47, 147 т.1);
- постанова Великоберезнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 4 листопада 2020 року №28 "Про визнання обраним Великоберезнянського селищного голови" (арк.спр.48, 81, 148 т.1);
- постанова Великоберезнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 20 листопада 2020 року №33 "Про реєстрацію голови Великоберезнянської селищної ради обраного на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року" (арк.спр.49-50, 79-80, 149-150 т.1);
- список присутніх членів виконавчого комітету на засіданні 12 липня 2022 року (арк.спр.51, 151 т.1);
- протокол голосування виконавчого комітету 12 липня 2022 року (арк.спр.52, 152 т.1);
- рішення виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради №30 від 12 липня 2022 року "Про надання згоди на продовження строків будівництва" (арк.спр.53, 153 т.1);
- протокол №4 засідання виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12 липня 2022 року (арк.спр.54-59, 154-159 т.1);
- лист першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Косей І. від 21.12.2023 №09/1-3228 ВИХ23 (арк.спр.60-61, 160-161 т.1);
- лист Великоберезнянського селищного голови від 19 липня 2023 року №1101/03.1-14 (арк.спр.62-63, 162-163 т.1);
- рішення першої сесії восьмого скликання Великоберезнянської селищної ради №2 від 26 листопада 2020 року "Про початок повноважень Великоберезнянського селищного голови" (арк.спр.64, 90, 164 т.1);
- присяга голови Великоберезнянської селищної ради від 26 листопада 2020 року, від 20 листопада 2020 року (арк.спр.65, 82, 83, 165, 182 т.1);
- лист Великоберезнянського селищного голови від 17 січня 2024 року №03.1-14/49 (арк.спр.66, 72, 166 т.1) з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 11 липня 2023 року (арк.спр.67, 73, 167 т.1);
- попередження про спеціальні обмеження ОСОБА_1 від 18.01.2012 та від 22.11.2020 (арк.спр.83-84, 85-86, 183-184, 185-186 т.1);
- рішення першої сесії Великоберезнянської селищної ради шостого скликання №3 від 20 листопада 2010 року "Про визнання повноважень ОСОБА_1 та присвоєння рангу державного службовця в органах місцевого самоврядування" (арк.спр.87, 187 т.1);
- рішення першої сесії Великоберезнянської селищної ради сьомого скликання №3 від 10 листопада 2015 року "Про визнання повноважень ОСОБА_1 " (арк.спр.88, 188 т.1);
- рішення першої сесії Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання №2 від 26 листопада 2020 року "Про початок повноважень Великоберезнянського селищного голови" (арк.спр.90, 190 т.1);
- рішення першої сесії Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання №2 від 9 січня 2020 року "Про початок повноважень Великоберезнянського селищного голови" (арк.спр.89, 189 т.1);
- рішення 18 сесії Великоберезнянської селищної ради шостого скликання №583 від 10 січня 2013 року "Про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування селищному голові" (арк.спр.91, 191 т.1);
- рішення 32 сесії Великоберезнянської селищної ради шостого скликання №1036 від 21 січня 2015 року "Про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування селищному голові" (арк.спр.92, 192 т.1);
- повідомлення Великоберезнянській селищній раді про складання двох протоколів щодо ОСОБА_1 (арк.спр.95, 195 т.1);
- рапорт начальника 1-го сектору УСР в З/о ДСР НПУ від 21.03.2024 (арк.спр.11, 111 т.1).
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки такі відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
У судовому засіданні установлено, що згідно з постановою Великоберезнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області №28 від 4 листопада 2020 року ОСОБА_1 було визнано обраним головою Великоберезнянської селищної ради, а постановою Великоберезнянської селищної територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області №33 від 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано головою Великоберезнянської селищної ради.
Відповідно до рішення першої сесії Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області восьмого скликання №2 від 26 листопада 2020 року "Про початок повноважень Великоберезнянського селищного голови" визнано повноваження Великоберезнянського селищного голови ОСОБА_1 , заслухано складення ним Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що вступив на посаду.
ОСОБА_1 прийняв Присягу голови Великоберезнянської селищної ради 26 листопада 2020 року.
Згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», сільські, селищні, міські голови є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, а відтак ОСОБА_1 , будучи Великоберезнянським селищним головою, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Згідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
Згідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, згідно примітки до статті 172-7 КУпАП, він є суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Із дослідженого у судовому засіданні актового запису про шлюб №34 від 24 липня 1993 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24 липня 1993 року уклали шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , тому в силу вимог статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є близькими особами.
ОСОБА_1 не заперечується той факт, що ОСОБА_2 є його дружиною, з останньою він перебуває в шлюбі.
Згідно витягу з ЄДРПОУ ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою - підприємцем.
На підставі статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести. Конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об'єктивність чи неупередженість рішення, за виключенням випадку, якщо службова особа не має дискреційних повноважень, тобто не уповноважена діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень. Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивне та неупереджене рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Стаття 59 - 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає алгоритм дій сільського, селищного, міського голови у разі виникнення конфлікту інтересів. Так, останній за виникнення вказаної ситуації публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Відповідно до статті 35 - 1 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності сільського, селищного, міського голови визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Згідно з частиною другою статті 35 - 1 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Отже, констатація порушення зазначених вимог закону та, відповідно, вчинення адміністративних правопорушень, передбачених диспозицією частин першої та другої статті 172-7 КУпАП, можливі за таких умов:
- в особи наявний реальний конфлікт інтересів;
- за наявності реального конфлікту інтересів особа у визначеному законом порядку не повідомляє про конфлікт інтересів;
- за наявності реального конфлікту інтересів особа під час виконання своїх службових/представницьких повноважень вчиняє дії чи приймає рішення.
3 огляду на визначення реального конфлікту інтересів, наведене в абзаці 13 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» для його констатації необхідне встановлення одночасно таких складових:
- приватний інтерес;
- службові/представницькі повноваження:
- суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Пунктом 6.7. методичних рекомендацій НАЗК встановлено, що Законом передбачено особливий порядок врегулювання конфлікту інтересів, який виникає в особи під час роботи у складі колегіального органу (ч. 2 ст. 35-1 Закону).
Зазначені правила врегулювання конфлікту інтересів мають застосовуватися як під час участі особи в роботі колегіального органу, що є окремою юридичною особою (наприклад, Центральна виборча комісія, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Рахункова палата), так і в колегіальному органі без статусу юридичної особи (наприклад, дисциплінарна комісія, комісія з розподілу службового житла, комісія з преміювання тощо).
Так, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участі у прийнятті рішення цим органом.
Словосполучення «не має права брати участі у прийнятті рішення» стосовно особи, у якої виник конфлікт інтересів у конкретному питанні, яке розглядається колегіальним органом, зумовлює:
- заборону особі брати участь у підготовці документів для прийняття рішення колегіальним органом із відповідного питання;
- неможливість враховувати особу під час визначення кількості членів, необхідних для правомочності розгляду колегіальним органом відповідного питання;
- заборону на участь особи в розгляді (обговоренні) такого питання;
- заборону на участь особи в прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) з такого питання.
Особа, яка перебуває на посаді в колегіальному органі, зобов'язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» ).
Аналізуючи викладені вище норми чинного законодавства в їх сукупності та в аспекті встановлених в судовому засіданні обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 викладені вище норми закону порушив, зважаючи на таке.
Конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої службові обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
Суперечність полягає в тому, що з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий та/або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь якого впливу приватного інтересу.
Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення та/або, вчиняючи ту чи іншу дію, стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу ( власних інтересів, інтересів близьких осіб).
Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об'єктивність прийняття рішень чи дій особи при реалізації своїх службових чи представницьких повноважень. Джерелом приватного інтересу можуть бути не лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати також зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.
Тому, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
В судовому засіданні установлено, що ОСОБА_1 є Великоберезнянським селищним головою, отже, на нього поширюють свою дію норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно ч.5 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. (ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Рішенням 2 сесії Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання від 21.12.2020 №19 утворено виконавчий комітет восьмого скликання в кількості 29 осіб, а рішенням 2 сесії Великоберезнянської селищної ради восьмого скликання від 21.12.2020 №20 затверджено персональний склад виконавчого комітету, до якого включено в тому числі, членів виконавчого комітету ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Згідно протоколу засідання №4 засідання виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради, до порядку денного засідання 12 липня 2022 року було внесено 8 питань, в тому числі під номером №8 "Про надання згоди на продовження строків будівництва".
У відповідності до рішення №30 виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12 липня 2022 року «Про надання згоди на продовження строків будівництва» було надано згоду ФОП ОСОБА_2 на внесення змін до умов договору купівлі-продажу від 11.08.2017 про набуття права власності на об'єкт приватизації, а саме незавершене будівництво житлового будинку на квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в частині продовження терміну виконання умов завершення будівництва та введення його в експлуатацію до 11.08.2027.
Вказане рішення стосувалось питань, порушених дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу №4 засідання виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12.07.2022: слухали про надання згоди на продовження строків будівництва - ОСОБА_1 , який у відповідності до статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" повідомив про наявний у нього конфлікт інтересів щодо даного питання та на підставі ч.2 зазначеної статті, поставив проект рішення на голосування. Голосували: «За» - 15, «Проти» - 0. Утрималися» - 1. Відсутні - 10.
За відомостями протоколу голосування виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради 12.07.2022 за питання порядку денного "Про надання згоди на продовження строків будівництва" Голосували: «За» - 15, «Проти» - 0. Утримався» - 1.
За списком присутніх членів виконкому 12.07.2022 зареєструвалося 16 членів виконкому, в тому числі селищний голова ОСОБА_1 , також значаться зареєстрованими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Вказані протокол №4 засідання виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12.07.2022 та протокол голосування виконкому 12.07.2022 підписані лише селищним головою ОСОБА_1 .
Аналізуючи протокол №4 засідання виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12.07.2022, судом констатовано, що ОСОБА_1 під час розгляду питання про надання згоди на продовження строків будівництва повідомив про наявний конфлікт інтересів та на підставі ч.2 ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", посилаючись на норму Закону, яка регулює виключний випадок (якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу) доповів по даному питанню, поставив його на обговорення та голосування, взяв участь в голосуванні за дане питання. Результати голосування: За - 15, Утримався -1.
Натомість відповідно до пояснень члена виконавчого комітету ОСОБА_4 від 12.01.2024, остання повідомила, що працює в ТОВ "Березнянка" з 2001 року та являється членом виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради, на засіданні виконавчого комітету 12.07.2022 не була присутня і хто її вписав протокол засідання їй не відомо.
За поясненнями члена виконавчого комітету ОСОБА_5 від 06.03.2024, останній повідомляє, що входить до складу виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради, 12.07.2022 був на засіданні виконавчого комітету селищної ради, на якому окрім нього було 14 членів виконкому, ОСОБА_4 не була присутня на засіданні та участі в голосуванні не брала. Також зазначає, що серед питань, які розглядалися на засіданні виконкому було питання про надання згоди на продовження строків будівництва ФОП ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , вказане питання виносив на розгляд голова ОСОБА_1 , за вказане питання всі присутні в кількості 15 чоловік проголосували "За", про наявний реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 не повідомляв.
За поясненнями члена виконавчого комітету ОСОБА_6 від 06.03.2024, останній повідомляє, що входить до складу виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради, 12.07.2022 був на засіданні виконавчого комітету селищного ради, на якому було присутні 15 членів виконкому, ОСОБА_4 не була присутня на засіданні виконкому. Також зазначає, що серед питань, які розглядалися на засіданні виконкому було особисте питання голови ОСОБА_1 питання продовження статусу об'єкта незавершеного будівництва, який належить дружині голови ОСОБА_2 . Вказане питання було винесено ОСОБА_1 на порядок денний, по кожному питанню був кворум 15 осіб включно з головою ОСОБА_1 . При розгляді питання про надання згоди на продовження строків будівницва ФОП ОСОБА_2 . голова селищної ради ОСОБА_1 не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів, за надання такої згоди всі проголосували "За" в кількості 15 чоловік, в тому числі ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно його дружина ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою до селищної ради, в якій порушувалось питання про надання згоди на продовження строку будівництва об'єкту незавершеного будівництва в смт.В.Березний, власником якого вона є. Коли вказана заява надійшла він не пам'ятає і на кого як виконавця заяви він поклав резолюцію також не пам'ятає, оскільки багато часу вже пройшло. Також ОСОБА_1 ствердив, що дійсно на засіданні виконавчого комітету 12.07.2022 доповідав по питанню дружини, однак перед розглядом питання повідомив про конфлікт інтересів, під час голосування за це питання "Утримався".
Доводи ОСОБА_1 щодо повідомлення ним про конфлікт інтересів та посилання на те, що останній під час голосування за питання "Утримався" суд розцінює як спосіб захисту, і вказані доводи ОСОБА_1 спростовуються поясненнями членів виконавчого комітету ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які ствердили про те, що ОСОБА_1 не повідомив про конфлікт інтересів та проголосував "За" питання про надання згоди на продовження строків будівництва щодо об'єкту, власником якого є його дружина, а також поясненнями члена виконкому ОСОБА_4 , яка ствердила, що участі у засіданні виконкому 12.07.2024 не брала, про те, що остання була відсутня на засіданні також вказують у своїх поясненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що члени виконавчого комітету ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є опозиційними до нього, мають неприязне ставлення до нього, відтак є однобокими, нічим не підтверджені, доказів щодо цього суду не надано. В той же час, матеріалами справи підтверджено, що члени виконавчого комітету ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були присутніми на засіданні виконкому 12 липня 2022 року та надали пояснення, в яких повідомили про обставини прийняття рішення колегіальним органом, членами якого вони є.
Судом звертається увага, що ОСОБА_1 , отримавши заяву ФОП ОСОБА_2 , цілком усвідомлюючи, що вказане питання стосується його близької особи, а саме дружини, маючи приватний інтерес та дискреційні повноваження селищного голови, голови виконавчого комітету селищної ради, достовірно знаючи, що в нього виник реальний конфлікт інтересів, свідомо допустив його, після отримання заяви ФОП ОСОБА_2 не виконав обов'язок щодо повідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів. Більше того, ОСОБА_1 , за його ж твердженнями, отримавши заяву дружини, проставив резолюцію щодо виконання такої, скликав засідання виконкому, вніс вказане питання до порядку денного засідання виконавчого комітету, доповів по вказаному питанню, поставив проект рішення на голосування та взяв участь в голосуванні. За встановленими судом обставинами, ОСОБА_1 дізнався про наявний у нього конфлікт інтересів не безпосередньо перед засіданням виконавчого комітету або під час засідання, останньому було відомо про такий конфлікт інтересів з моменту надходження письмової заяви ФОП ОСОБА_2 до селищної ради, однак ОСОБА_1 не повідомив про цю обставину колегіальний орган - виконавчий комітет Великоберезнянської селищної ради.
Як слідує з протоколу засідання виконкому від 12.07.2022 голова виконавчого комітету ОСОБА_1 із застосуванням ч.2 ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" взяв участь у прийнятті рішення.
Щодо цієї обставини, то судом наголошується, що положення ст.35-1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачають, що у разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
У ст. 33 Закону передбачені такі форми зовнішнього контролю, як: 1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника; 3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу. Для колегіальних органів є прийнятними лише перша та остання форма зовнішнього контролю. Однак зовнішній контроль може застосовуватись і в інших формах, не визначених Законом, з урахуванням нормативно-правових актів, що регламентують діяльність того чи іншого колегіального органу.
Жодних відомостей про виконання ОСОБА_1 вимог Закону щодо застосування зовнішнього контролю при прийнятті рішення протокол виконкому не містить, як і відсутні такі дані в матеріалах справи.
Судом зауважується, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12022071170000513 від 20.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що підтверджується листом першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Косей І. від 21.12.2023 №09/1-3228 ВИХ23, а також наданими в судовому засіданні поясненнями прокурора ОСОБА_9 , який підтвердив, що за фактом службового підроблення матеріалів засідання виконавчого комітету від 12.07.2022 проводиться досудове розслідування.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що при голосуванні за питання дружини він утримався, відтак не брав участі у прийнятті рішення, то судом вказується, що дослідженими матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 , які він надав в судовому засіданні, судом установлено, що останній здійснив дії щодо підготовки проекту рішення за заявою дружини, включення питання до порядку денного виконавчого комітету, доповідав по даному питанні на засіданні виконкому, взяв участь у розгляді зазначеного питання, здійснив дію шляхом голосування, здійснив волевиявлення за прийняття вищезазначеного питання.
Керуючись вищевикладеним, ОСОБА_1 , цілком усвідомлюючи, що вказане питання стосується його близької особи, а саме дружини, маючи приватний інтерес та дискреційні повноваження селищного голови, голови виконавчого комітету селищної ради, достовірно знаючи, що в нього виник реальний конфлікт інтересів свідомо допустив його та не повідомив виконком про його виникнення, а потім взяв участь у розгляді зазначеного питання, чим вчинив дію шляхом голосування за прийняття вказаного питання, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».
З огляду на вищевикладені факти встановлено, що приватний інтерес наявний у ОСОБА_1 , він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій, оскільки він зацікавлений проголосувати за рішення на користь близької особи.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 станом на 12 липня 2022 року (час голосування) займав посаду Великоберезнянського селищного голови, очолював виконавчий комітет Великоберезнянської селищної ради, тобто мав прямий приватний інтерес - немайновий інтерес, пов'язаний із прямою та/або опосередкованою заінтересованістю у прийнятті рішення в інтересах близької особи - дружини.
Констатується, що конфлікт інтересів при голосуванні ОСОБА_1 за вказане рішення полягає в суперечності між його представницькими повноваженнями, які виражаються у необхідності брати участь у голосуванні об'єктивно і неупереджено, та зазначеними вище приватним інтересом, який використав при цьому свої повноваження селищного голови.
За встановлених у судовому засіданні обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративних проступків, не знайшли свого підтвердження при розгляді даних адміністративних матеріалів.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 на його об'єктивність та неупередженість під час участі у голосуванні щодо рішення №30 виконавчого комітету Великоберезнянської селищної ради від 12 липня 2022 року «Про надання згоди на продовження строків будівництва».
З'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що, незважаючи на невизнання вини, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо аргументів ОСОБА_1 про те, що він повідомляв про конфлікт інтересів та не голосував за рішення, і ці обставини відображені в протоколі засіданні виконкому, зазначається таке. Склад правопорушення, пов'язаного з корупцією, є бланкетним, оскільки ознаки пов'язаного з корупцією проступку містяться в окремих встановлених нормах Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Враховуючи зміст статті 68 Конституції України, такі твердження ОСОБА_1 відхиляються, враховуючи конституційний принцип презумпції знання закону.
Якщо особа набула спеціальний правовий статус, пов'язаний із обов'язковим знанням положень тих чи інших норм, зокрема призначення на посаду, пов'язану з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, то для даної особи є неприйнятним незнання чинного законодавства, зокрема антикорупційного.
Окрім того, особа, яка має сумнів щодо наявності в неї конфлікту інтересів, має право звернутися за відповідним роз'ясненням до НАЗК.
Приймаючи рішення, суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, будь-яких клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_3 про закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, зазначається таке.
У відповідності до положень пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до положень пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ», у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Тобто, абзац третій вказаної постанови Пленуму визначає єдиний випадок зупинення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП у разі відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду з підстав, визначених частиною четвертою статті 277 КУпАП (у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)).
При цьому наголошується, що судові засідання у справі неодноразово відкладалися за клопотанням ОСОБА_1 , або ж у зв'язку з його неявкою у судові засідання, зокрема: 8 травня 2024 року за клопотанням ОСОБА_1 через неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв'язку із відрядженням; 16 травня 2024 року за клопотанням ОСОБА_1 через неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв'язку із відрядженням; 28 травня 2024 року у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , 16 липня 2024 року за клопотанням ОСОБА_1 через неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв'язку із відрядженням; 23 липня 2024 року у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , 7 серпня 2024 року за клопотанням захисника. Постановами суду строк розгляду даної справи зупинявся, зокрема: постановою від 16 травня 2024 до 24 травня 2024 року, постановою від 28 травня 2024 року до 16 липня 2024 року, постановою від 16 липня 2024 року до 23 липня 2024 року, постановою від 23 липня 2024 року до 7 серпня 2024 року.
З огляду на зазначені обставини, враховуючи положення вказаної Постанови Пленуму, на переконання судді, визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, не закінчився, оскільки зупинявся.
При накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, поведінку після вчинення правопорушень, а також те, що він є одруженим і вперше притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про вид стягнення, який слід накласти на ОСОБА_1 , суд враховує вимоги частини другої статті 36 КУпАП та вважає, що для його виправлення, виховання в дусі додержання законів України та поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, в тому числі і іншими особами, буде достатнім накладення стягнення в межах санкції частини другої статті 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі, ближчому до нижньої межі санкції статті.
Окрім того, у зв'язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення, виходячи з вимог статті 40-1 КУпАП та відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283-285, 287-289 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.