пр. № 1-кп/759/1260/24
ун. № 759/9989/24
17 липня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у кримінальному провадженні №12023100000000076 за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_10 , обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисники: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
Прокурором ОСОБА_10 подано до суду клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , кожному окремо, запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, а також клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В своїх клопотаннях прокурор зазначає, що обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, отриманими за результатами проведення процесуальних, слідчих (розшукових) дій, а причетність обвинувачених до вчинення злочинів є вірогідною і достатньою для продовження дії щодо них обмежувальних заходів, що відповідає практиці та позиції ЄСПЛ, згідно якої факти, які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, а також те, що обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, прокурор у своїх письмових клопотаннях вказала, що підставою продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що обвинувачені, кожен окремо, можуть: переховуватись від суду; впливати на свідків з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 підтримала клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила суд їх задовольнити.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , кожен окремо, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно їх підзахисних. Захисники звертали увагу суду на відсутність обґрунтованої підозри вчинення їх підзахисними інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також зазначали, що заявлені ризики не підкріплені доказами. Тому захисники просили змінити запобіжний захід стосовно їх підзахисних на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розумних межах.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали позицію своїх захисників та просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший, а у разі задоволення клопотання прокурора - визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розумних межах.
Заслухавши думку сторін даного кримінального провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Так, відповідно до матеріалів даного кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими та тяжкими злочинами.
Зважаючи на тяжкість та реальність покарання, у разі доведення вини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд вважає, що на даній стадії судового провадження існує ризик щодо переховування обвинувачених від суду.
Крім того, суд враховує, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, однак свідки, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитані, тому, на думку суду, з великою ймовірністю також існує ризик незаконного впливу обвинувачених на свідків.
Висока ймовірність спроб кожного обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язана з існуванням ризику переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та тими фактичними обставинами кримінального правопорушення, які встановив під час досудового розслідування прокурор.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочинів, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, дані про зменшення або зникнення вказаних ризиків відсутні і наявність характеризуючих даних про особу обвинувачених не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Разом з тим, що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, то суд вважає їх неспроможними з огляду на те, що обґрунтованість підозри неодноразово перевірялася слідчими суддями, як при обранні запобіжного заходу, так і при неодноразовому продовженні дії запобіжного заходу.
З'ясовуючи наявність обґрунтованості підозри при вирішенні питання про застосування, продовження та зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність у даному кримінальному провадженні зазначених вище обставин, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 можливо вчинили певний злочин, оскільки перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, які прокурор запропонував суду дослідити на обґрунтування висунутого обвинувачення та викладених у клопотаннях прокурора, на думку суду, є вагомим, а більш детальну оцінку усім доказам суд надасть після їх безпосереднього дослідження на відповідній стадії судового розгляду.
Отже, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є наявними і достатніми для продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинувачених, щодо яких на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, дані про особу обвинувачених та інші обставини, визначені ст.178 КПК України, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає, що на даній стадії судового провадження, прокурором доведено у судовому засіданні, як того вимагає ч. 3 ст. 176 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, як то застава, домашній арешт, особисте зобов'язання чи особиста порука, не можуть запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Що стосується доводів сторони захисту щодо визначення стосовно обвинувачених альтернативного запобіжного заходу у виді застави, то суд у даному випадку керується ч.4 ст.183 КПК України, відповідно до якої суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо:
1) злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) злочину, який спричинив загибель людини;
3) особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого ст.255-255-3 КК України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 розміру застави.
Зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог, встановлених ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави в межах, визначених ч. 5 ст.182 КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2024 року.
Визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172 , рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Обвинувачений ОСОБА_8 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до суду по вказаному кримінальному провадженню за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- уникати спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, у разі внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1