Справа № 758/10509/24
3/758/4503/24
Категорія 11
29 серпня 2024 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Подільського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП,-
06 липня 2024 року о 17 годині 35 хвилин в місті Києві по вулиці Боричів Тік, буд. 5, працівниками поліції при поверхневій перевірці у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено два паперових згортки з порошкоподібною речовиною, яка, згідно висновку експерта № СЕ-19/111-24/39669-НЗПРАП від 12 липня 2024 року, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,146 грама, яку остання незаконно придбала та зберігала для власних потреб без мети збуту.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду була повідомлена належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що неявка правопрушниці є такою, що направлена на затягування розгляду справи та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Згідно протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 06 липня 2024 року, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 5, в присутності двох понятих, у ОСОБА_1 було виявлено два паперових згортки з порошкоподібною речовиною, які вилучено та запаковано до спецпакету.
Як вбачається з висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/39669-НЗПРАП від 12 липня 2024 року, речовини білого кольору у 2 згортках, надані на дослідження, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP. Загальна маса PVP в об'єктах дослідження становить 0,146 грама.
Відповідно до Наказу № 634 від 29 липня 2010 року Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01 серпня 2000 року № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піррлідни-1-іл-пентан-1-ону) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром 15,0 і більше є особливо великим розміром.
Згідно дослідженої в судовому засіданні постанови про закриття кримінального провадження від 17 липня 2024 року, кримінальне провадження, внесене 06 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105070000608 було закрите у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді, і її дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки вона незаконно придбала та зберігала психотропні речовини без мети збуту в невеликих розмірах.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення не є особою з інвалідністю, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась.
Обставин, що згідно зі ст. 34, ст. 35 КУпАП, пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушниці, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, відсутності обставин, що її пом'якшують чи обтяжують, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 44 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.44 КУпАП, суд не вбачає.
Речовий доказ: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,146 грама, яка, відповідно до постанови старшого дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві від 17 липня 2024 року, передана на відповідальне зберігання до камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, підлягає знищенню.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 44, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Речовий доказ: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,146 грама, яка, відповідно до постанови старшого дізнавача відділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві від 17 липня 2024 року, передана на відповідальне зберігання до камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Леся БУДЗАН