печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33264/24-к
12.08.2024 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12022105060000067, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Дремове, Сумської обл., з середньою освітою, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
ОСОБА_3 подала до Посольства Литовської Республіки в Україні, що за адресою: м. Київ, вул. Буслівська, 21 , завідомо підроблений документ, а саме диплом про освіту з метою отримання Національної D візи.
Так, під час перевірки працівниками Посольства Литовської Республіки в Україні документів, які ОСОБА_3 надала з метою отримання Національної D візи, а саме диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 виданий Гусятинським коледжем Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, було встановлено, що вказаний диплом вона фактично не отримувала.
Так, у невстановленому досудовим розслідування місці та час у ОСОБА_3 виник раптовий протиправний умисел направлений на пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, а саме диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , виданий Гусятинським коледжем Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, шляхом надання своїх анкетних даних невстановленій досудовим розслідуванням особі.
Після чого, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений документ, а саме диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 від 29.06.2001 року, виданий Гусятинським коледжем Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, при цьому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій а також, що диплом спеціаліста є завідомо підробленим документом, почала ним користуватися.
Крім того, після отримання зазначеного завідомо підробленого документу у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на його використання.
Так, 26.10.2021 ОСОБА_3 звернулась до пункту прийому візових анкет у м. Києві, що за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1А , з метою подачі документів для отримання Національної D візи.
Перебуваючи у приміщенні пункту прийому візових анкет у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1А , у ОСОБА_3 виник протиправний умисел направлений на використання зазначеного завідомо підробленого документу, а саме диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 від 29.06.2001 року на ім'я ОСОБА_3 виданий Гусятинським коледжем Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя.
Так, реалізуючи свій протиправний умисел при цьому усвідомлюючи, що зазначений диплом є підробленим, надала його працівникам пункту прийому візових анкет у м. Києві з метою отримання Національної D візи, тим самим використала завідомо підроблений документ.
Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, з метою його використання, суд кваліфікує за ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України.
Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразились у використанні завідомо підробленого документу, суд кваліфікує за ч.4 ст. 358 КК України.
Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
У обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, вона беззаперечно визнає; згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних правопорушень, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачена ОСОБА_3 , захист якої здійснює адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає повністю.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, та кваліфікує її дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, та використанні такого завідомо підробленого документу.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона має місце постійного проживання, раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України призначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,, а саме у виді пробаційного нагляду, зі встановленням, передбачених ст. 59-1 КК України обов'язків.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 не має обмежень, передбачених ч. 5 ст. 59-1 КК України до застосування такого виду покарання, як пробаційний нагляд.
Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 59-1, 70 КК України, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:
-за ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Відповідно до ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1