печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26778/24-п
20 серпня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №865189 від 04.06.2024 року, водій ОСОБА_1 04.06.2024 року о 16 год. 08 хв., керував автомобілем марки «TOYOTA RAV-4» д.н.з НОМЕР_1 , в м. Києві по бул. Л. Українки, 25, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не довіряючи приладу драгер просиd патрульних відвезти його до медичного закладу, проте лікар-нарколог зробив висновок про його перебування у стані алкогольного сп'яніння без проведення будь-яких досліджень, після випитої води справити фізіологічну потребу не зміг, просив здійснити забір крові, але лікар відмовила.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Томенчук Д.С. надав письмові заперечення, просив провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Особливу увагу суду сторона захисту звертає на докази, які свідчать про
неперебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Так, після складення протоколу ОСОБА_1 звернувся до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи з проханням проведення судово-медичних експертиз. Відповідно до висновку експертного дослідження № 051-1283-2024 року в результаті судово-медичного (токсикологічного) дослідження крові та сечі ОСОБА_1 , не знайдено в крові та сечі: метиловий та етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. Таким чином, відсутні об'єктивні медичні підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст.280 КУпАП, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозапис події, письмові пояснення сторони захисту, дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Правопорушення складається із наявності об'єктивних та суб'єктивних ознак, за сукупністю яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.9а ПДР України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також оформлення результатів такого огляду, врегульовано «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735. (надалі Інструкція).
Згідно розділу ІІІ вказаної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункти 8, 9 Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 04.06.2024 року о 19 год. 38 хв., керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за невиконання останнім вимог дорожнього знаку 4.1 «рух прямо» та здійснення розвороту. Після зупинки транспортного засобу працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, оскільки працівник поліції вбачав в поведінці ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. На таку пропозицію водій відповів відмовою, оскільки бажав проїхати для огляду до закладу охорони здоров'я.
По приїзду до КМНКЛ «Соціотерапія» лікар запропонував ОСОБА_1 для встановлення діагнозу здати сечу, на що ОСОБА_1 погодився, проте після випитої води у силу біологічних причин так і не зміг здати сечу, не відмовлявся здати інше біологічне середовище, проте лікар прохання ОСОБА_1 про відібрання іншого, аніж сечі, біологічного середовища не задовольнив та мотивував це відсутністю обладнання та реагентів, після чого лікарем було складено висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, на запит суду КМНКЛ «Соціотерапія» надано акт медичного огляду ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній не обстежувався та від проходження огляду за допомогою алкотестеру відмовився, сечу не здав та діагноз про перебуванням його у стані алкогольного сп'яніння встановлено клінічно.
Так, у складеному лікарем на підставі клінічного огляду ОСОБА_1 висновку не міститься ніяких методів діагностики, застосованих з метою підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння.
Тобто, стан сп'яніння лікар встановив не на основі лабораторних досліджень, а на основі власних спостережень, які об'єктивно нічим не підтверджені.
Так, Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 допустимий вміст алкоголю в організмі водія становить 0,2 проміле.
Наданий лікарем висновок побудовано на припущеннях, оскільки не зрозуміло яким чином лікар встановив, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння та як наслідок норма алкоголю в організмі ОСОБА_1 перевищує вищевказані допустимі норми алкоголю в крові.
Окрім того, у цей же день, за заявою ОСОБА_1 судовим експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було проведено експертизу та складено висновок експертного дослідження № 043-154-2024, яким встановлено, що 04.06.2024 у приміщенні експертної установи о 20 годині 05 хвилин було відібрано кров та 04.06.2024 о 20 годині 10 хвилин було відібрано сечу.
05.06.2024 отримані біологічні зразки були спрямовані для проведення судово- токсикологічного дослідження у результаті якого не знайдено в крові та сечі: метиловий та етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери».
Висновком № 043-154-2024 встановлено, що судово-медичне (експертне)
твердження про те, що людина перебуває у стані алкогольного сп'яніння, можливо лише при наявності даних лабораторних досліджень крові та сечі людини з визначенням концентрації виявленої речовини, при цьому для встановлення наявності спиртів використовуються методи газо-рідинної хроматографії. Будь-які суб'єктивні фактори (почервоніння обличчя, очей, запах з рота, хиткість ходи, тремтіння пальців рук та інше) ніяким чином не свідчать на користь перебування особи у стані будь-якого с'яніння, а є лише орієнтирами для визначення необхідності відбору біологічних середовищ (крові та сечі) для проведення токсикологічного дослідження на предмет встановлення наявності спиртів або їх ізомерів та визначення їх концентрації (у випадку виявлення), що є єдиним достовірним методом оцінки стану та ступеню алкогольного сп'яніння. Лікарем судово-медичним експертом зазначено, що немає об'єктивних медичних підстав вважати, що ОСОБА_1 на момент його огляду в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотеранія» о 16 годині 45 хвилин 04 червня 2024 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Так, інкриміноване водієві порушення поставленного у провину пункту ПДР не відповідає встановленим під час розгляду фактичним обставинам справи, оскільки до матеріалів справи долучено висновок лікаря КМНКЛ «Соціотерапія» про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, разом з тим встановити перебування особи у стані алкогольного спяніння можливо при наявності досліджень із зазначенням концентрації виявленої речовини, що формує об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, в той час коли у акті огляду зазначено, що особа не обстежувалася, від огляду за допомогою алкотестеру відмовилася, сечу не здала, що є суттєвими розбіжностями задокументованих даних лікаря та є ознаками порушення іншого пункту правил дорожнього руху.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження порушення ОСОБА_1 п. 2.9а ПДР не узгоджуються між собою, викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає тих обставин, які встановлені в ході розгляду справи.
За відсутності лабораторних досліджень, при виказаній незгоді особи, що притягується до адміністративної відповідальності із клінічною картиною, встановленою лікарем -наркологом, висновок медичного закладу, який покладений в основу інкримінованого правопорушення не може вважатись допустимим та належним доказом за вказаних вище обставин.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП за обставин викладених у протоколі під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Смик С.І.