Справа №:755/12574/24
Провадження №: 2/755/7117/24
"29" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.
за участю секретаря - Зілінської М.В.
розглянувши в підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, подане представником - адвокатом Кухаренко Ольгою Володимирівною в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні сина та встановлення графіку зустрічей з дитиною, -
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні сина та встановлення графіку зустрічей з дитиною
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кухаренко О.В. разом з відзивом на позовну заяву подала до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, обґрунтоване тим, що 08 квітня 2023 року між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину, згідно пункту 15 якого батько має право на спілкування та особисте виховання дитини, а також на зустрічі з дитиною у присутності матері. Крім того, згідно умов договору, зміни та доповнення до нього вносяться шляхом укладання додаткового договору, таким же шляхом договір може бути розірвано. За доводами клопотання, договір є дійсним та виконується батьками, жодна із сторін не скористалась правом на розірвання договору або внесення до нього змін, отже договір є чинним та підлягає виконанню обома батьками. У зв'язку із тим, що між батьками укладено вказаний вище договір, сторона відповідача вважає, що у суду відсутні повноваження на вирішення питання про встановлення способів участі батька у вихованні дитини у відповідності до вимог ст. 159 СК України, оскільки відсутній предмет спору. З цих же підстав сторона відповідача вважає заявлені в даній справі вимоги передчасними та зазначає, що у випадку розгляду справи відбудеться подвійне врегулювання сімейних правовідносин.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кухаренко О.В. у підготовчому засіданні підтримали подане клопотання та просили закрити провадження у справі через відсутність предмету спору.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Новохатько В.В. в підготовчому засіданні заперечували проти закриття провадження у справі, про що представник позивача також подала письмові заперечення, за змістом яких між сторонами наявний спір щодо графіку зустрічей батька з дитиною, який договором не встановлений, крім того відповідач ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування та не дає позивачу приймати участь у вихованні дитини, а суд може без розірвання чи зміни договору встановити інший графік, ніж передбачено договором.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Суд, вивчивши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін та їх представників, приходить до наступного.
Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні та вихованні їх спільного сина - ОСОБА_3 та визначити порядок участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік побачень з сином: перші два місяці у присутності матері дитини щонеділі з 10.00 години до 13.00 години; надалі без присутності матері дитини щовівторка та щочетверга - з 18.00 години до 20.00 години та щонеділі - з 10.00 години до 13.00 години з можливістю відвідування культурно-розважальних заходів, зоопарків, цирку, парків, ярмарок, дитячих свят та інше.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач, серед іншого посилається на те, що починаючи з кінця травня відповідач почала перешкоджати у зустрічах батька з сином, після чергової відмови у зустрічі позивач звернувся до Дніпровської районної в місті Києві адміністрації, яка своїм розпорядженням встановила режим зустрічей батька з дитиною. Деякий час відповідачем вказане рішення виконувалось, проте в подальшому відповідач знову стала чинити позивачу перешкоди в спілкуванні з сином.
Отже предметом судового спору в даній справі є саме усунення перешкод тому із батьків, хто проживає окремо від дитини, у спілкуванні з нею, а право на звернення з таким позовом до суду визначено положеннями статті 159 СК України.
При цьому, наявність або відсутність порушення прав позивача буде досліджуватись судом при розгляді справи по суті.
Крім того, зі змісту укладеного між сторонами 08 квітня 2023 року договору між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину вбачається, що його умовами не визначені конкретні періодичні та/ або систематичні побачення батька з дитиною.
З приводу ж доводів сторони відповідача щодо неправильно обраного позивачем способу захисту, оскільки умовами укладеного між сторонами договору передбачено внесення до нього змін та доповнень шляхом укладання додаткового договору, як і можливість його розірвання за згодою сторін, слід зазначити, що обрання позивачем не передбаченого законом або неефективного способу захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.
Виходячи з викладеного вище, суд не вбачає визначених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 13, 255, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки, встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду складено 29 серпня 2024 року.
Суддя: