Справа №:755/5230/24
Провадження №: 1-кс/755/2677/24
"19" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62022000000000801 від 05.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_4 ,
у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 62022000000000801 від 05.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 у справі № 755/5230/24 у зв'язку з її упередженістю, яка полягає у невиконанні суддею вимог ч. 3 ст. 323 КПК України щодо належного виклику обвинуваченого ОСОБА_3 у судове засідання, а саме твердження про те, що оскільки в матеріаліх кримінального провадження наявна розписка адвоката ОСОБА_4 від 01.08.2024 щодо повідомлення про наступну дату судового засідання у справі № 755/5230/24, а тому його підзахисний (обвинувачений ОСОБА_3 ) є також належним чином повідомлений про дату та час наступного судового розгляду.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засідання підтримав заяву, просив задовольнити з викладених у ній підстав. Разом з тим надав доповнення до заяви, у яких зазначає, що упередженість судді полягає, зокрема й у винесенні ухвали від 01.08.2024, якою відмовлено у задоволенні поданих захисником клопотань, мотивуючи їх передачасністю, водночас не надано правової оцінки поданим захисником заперечень на ухвалу слідчого судді, не вирішено питання про їх об'єднання або відмови у приєднанні до матеріалів судової справи, що на його думку підтверджує упередженість судді ОСОБА_5 , до сторони захисту, що демонструється у її процесуальній поведінці, діях, свідчить про їх прогнозований характер та про відсутність безсторонності усупереч вимог ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Прокурор не вбачає підстав для відводу судді, доводи захисника хоч і мають місце, проте не підпадають під підстави, визначені у ст. 75 КПК України. Крім того, зазначив, що зі свого боку на сайті Офісу Генерального прокурора здійснювались публікації про виклик обвинуваченого у судові засідання.
Ініші учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином, пояснень з приводу заявленого відводу не направила.
Суддя, дослідивши заяву, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст. 3, 8, 55 Конституції України).
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.
З положень ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Між тим слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Оцінюючи доводи, зазначені у заяві про відвід, суд вважає, що підстави для його заявлення є сумнівними та такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Зокрема наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Зважаючи на викладене, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
При дослідженні заяви, на думку суду, захисником ОСОБА_4 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення нею об'єктивного рішення у справі. Між тим заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України. Подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями судді ОСОБА_5 , що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу судді. Із положень ст. 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 126, 129 Конституції України вбачається, що незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення і не є підставою для відводу судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine) від 10 грудня 2009 року № 4785/02, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Fey v. Austria», рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Wettstein v. Switzerland», заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Pullar v. The United Kingdom», рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У зв'язку із цим відсутні підстави для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України,суд
у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62022000000000801 від 05.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали -15 год 35 хв 23 серпня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1