1-кп/754/896/24
Справа № 754/7589/24
Іменем України
29 серпня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100030002727 від 11.09.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щурівці, Ізяславського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.12.2012 року Ізяславським районним судом Хмельницької обл. за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяця;
- 21.05.2020 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 05.07.2022 згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_4 ,
за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
- захисника ОСОБА_5 , -
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100030002727 від 11.09.2023 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. так, в обґрунтування клопотання прокурор вказує на те, що обвинувачений раніше судимий, в м. Києві проживає в тимчасових приміщеннях. Крім того, ОСОБА_3 є військовослужбовцем ЗСУ в/ч НОМЕР_1 згідно наказу № 43 від 12.02.2023, проте з 28.01.2024 рахується особою, яка самовільно залишила військову частину (Доповідь про подію у військовій частині НОМЕР_1 від 30.01.2024 № 270),у зв'язку з чим може здійснити спроби переховуватись від суду шляхом зміни місця проживання, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, розуміючи можливі наслідки судового розгляду, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку, свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 офіційно не працює, іншою суспільною корисною справою не займається тобто не має будь якого джерела доходу, будучи судимим, належних висновків для себе не робить, продовжує зайняття злочинною діяльністю, ОСОБА_3 вчинив дане кримінальне правопорушення , маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання в м. Києві.
Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подальше перебування обвинуваченого під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак, дане обвинувачення на даний час не є доведеним.
Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_3 досить тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , має міцні соціальні зв'язки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на даний час стороною обвинувачення не доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує переховуватись від органів досудового розслідування, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби.
Суд вважає, що в результаті застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 177, ст. 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без задоволення.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, змінити на домашній арешт в певний період доби, заборонивши ОСОБА_3 , в період часу з 21-00 години до 07-00 години залишати місце його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, тобто, до 24 години 00 хвилин 29 жовтня 2024 року.
Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, утримуватися від спілкування з потерпілим та будь-якими свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 29 жовтня 2024 року включно.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду про зміну запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу суду для виконання передати до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві (02217, м. Київ, вул. Рональда Рейгана, 9-Б).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Визначити строк дії ухвали до 29 жовтня 2024 року.
Копію ухвали надіслати до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - до відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1