"28" жовтня 2010 р.Справа № 4/221-ПД-09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -О.О. Довбиш,
представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2010 р.
у справі № 4/221-ПД-09
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Малого приватного підприємства „Водограй”
про спонукання до виконання умов договору та стягнення 20 545 грн. 58 коп.,
встановив:
В жовтні 2009 р. приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Малого приватного підприємства „Водограй”, в якій просив спонукати відповідача виконати умови договору № 4057 від 02.04.2007р. „Про надання послуг з водопостачання та водовідведення” шляхом зобов'язання останнього поновити надання послуг водовідведення ПП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача збитків, спричинених невиконанням умов договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 525, 629 Цивільного кодексу України відповідачем було відключено цілісний майновий комплекс -Торгівельний дім ОСОБА_1 від центральної каналізаційної мережі на підставі несанкціонованої подачі стоків та відсутності оплати. Проте, на думку позивача, несанкціонована подача стоків неможлива, оскільки йому надаються дані послуги в межах договору від 02.04.2007 р., строк дії якого відповідно до пункту 7.1 є автоматично продовженим до 31.12.2009 р. Також ПП ОСОБА_3 зазначив, що ним своєчасно та в повному обсязі здійснювалась оплата за отримані послуги на підставі виставлених відповідачем рахунків, що підтверджується копіями платіжних доручень за 2009 р. Крім того, односторонньою відмовою відповідача від виконання умов договору та припиненням надання послуг з водовідведення, позивачу було спричинено збитки у сумі 20 545,58 грн.
Ухвалою суду від 01.12.2009 р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 9/175-09 за позовом МКП „Водограй” до Приватної виробничо-комерційної фірми „Торговий дім ОСОБА_1” про стягнення 65 651,62 коп.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.08.2010 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що господарські відносини за договором від 02.04.2007 р. виникли саме між приватним підприємцем ОСОБА_3 та МКП „Водограй”, оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 18.02.2010 р. у справі № 9/175-09 встановлено відсутність правових відносин між Малим комунальним підприємством „Водограй” та Приватною виробничо-комерційною фірмою „Торговий дім ОСОБА_1” на підставі договору від 02.04.2007 р. Крім того, станом на день звернення позивача з позовом та вирішення спору строк дії вказаного договору закінчився, у зв'язку з чим позовні вимоги про спонукання відповідача виконати умови договору шляхом зобов'язання останнього поновити надання послуг водовідведення задоволенню не підлягають. Стосовно позовних вимог щодо стягнення збитків суд зазначив, що згідно із приписом № 3 від 09.02.2009 р. та актом обстеження від 04.02.2009р. відповідач вимагав від позивача усунення порушень та недоліків, які мали місце при здійсненні водопостачання та водовідведення. Проте, позивачем не надано доказів усунення вказаних порушень та недоліків, що надає право відповідачу застосувати до ПП ОСОБА_3 відповідні санкції, в тому числі і припинення водопостачання та водовідведення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині позовних вимог про спонукання до виконання умов договору залишити без змін, а в частині стягнення 20 545,58 грн. збитків - скасувати, позов в цій частині задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив, що припис відповідача позивачем було виконано, а оскільки МКП „Водограй” не перевіряло виконання припису, то й не складало акту про невиконання припису. Порушення судом норм процесуального права полягає у тому, що суд відхилив клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, внаслідок чого суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Представники сторін про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, проте не скористались своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
02.04.2007 р. між Малим комунальним підприємством „Водограй” (постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (абонент) укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові і технологічні потреби, а також прийом стічних вод протягом всього періоду дії договору.
Цей факт був встановлений рішенням господарського суду Херсонської області від 18.02.2010р. у справі № 9/175-09, згідно якого договір від 02.04.2007 р. укладений МКП „Водограй” саме з Приватним підприємцем ОСОБА_1, а не з юридичною особою ПВКФ „Торговий дім ОСОБА_1”, оскільки спірний договір підписано саме ПП Безпоясним, оплату послуг за виставленими відповідачем рахунками здійснював ПП ОСОБА_1, у листах МКП „Водограй” від 13.03.2009 р. і від 19.06.2009р. до ПП ОСОБА_1 зазначало, що договір з надання послуг з водопостачання та водовідведення між ним та ПВКФ „Торговий дім ОСОБА_1” відсутній. Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Пунктом 7.1 договору сторони визначили строк дії договору з 02.04.2007р. по 31.12.2007р.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що якщо за місяць до закінчення дії договору ні одна із сторін письмово не попередить іншу про його припинення, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, але не більше 2-х років підряд.
Отже, строк дії спірного договору закінчився 31.12.2009 р.
Судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови договору від 02.04.2007р. шляхом зобов'язання відповідача поновити водовідведення ПП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки на момент прийняття рішення у справі (19.08.2010 р.) договір від 02.04.2007 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення припинив свою дію.
ПП ОСОБА_1 в апеляційній скарзі погодився з вказаним висновком суду, проте заперечував проти відмови місцевого господарського суду у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, спричинених невиконанням умов договору, про що судова колегія зазначає наступне.
04.02.2009 р. відповідачем було проведено планову перевірку стану водно-каналізаційного господарства ОСОБА_1, у зв'язку з чим складено акт обстеження водопровідної і каналізаційної мережі позивача від 04.2.2009р., з якого вбачається, що необхідна технічна документація ПП ОСОБА_1 не пред'явлена, а також зобов'язано останнього усунути порушення та недоліки які мали місце при здійсненні водопостачання та водовідведення (а.с.130, т.1).
Також відповідачем складено припис № 3 від 09.02.2009р., в якому комунальне підприємство вимагає усунення цілого ряду порушень та недоліків при користуванні позивачем водопровідною та каналізаційною мережами (а.с. 100, т.1).
Цей припис отримано позивачем 12.06.2009р., що вбачається з його розписки про отримання на оригіналі припису.
01.07.2009 р. за вих. № 370 МКП „Водограй” виставлено попередження, в якому останнє повідомило ПП ОСОБА_1 про те, що у зв'язку з невиконанням вимог відповідача щодо усунення порушень та недоліків, несанкціонованої подачі стоків в центральну каналізаційну мережу та відсутністю оплати, будинок торгівлі ОСОБА_1 буде примусово відключено від центральної каналізаційної мережі.
23.07.2009 р. на підставі наряду-завдання торговий дім ОСОБА_1 відключено від водомережі.
Як вбачається з матеріалів справи, докази виконання позивачем зазначених у приписі вимог відповідача ПП ОСОБА_1 не надано. Отже, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем не було усунуто порушення та недоліки, у зв'язку з чим не доведено належне виконання останнім обов'язків за договором від 02.04.200року, що відповідно надає право відповідачу застосовувати до позивача відповідні санкції, в тому числі і припинення водопостачання та водовідведення.
Позивач, обґрунтовуючи розмір збитків, послався на використання послуг ПП ОСОБА_4 по викачці вигрібної ями на підставі договору № 13 від 23.07.2009 р. (а.с. 53, т.2) та актів прийому-передачі виконаних робіт (а.с. 57-74, т.1). Водночас, в матеріалах справи міститься інформація Державного закладу „Білозерська районна санітарно-епідеміологічна станція” (а.с. 97, т.1) про те, що в проектно-кошторисній документації ПВКФ „Торговий дім ОСОБА_1” за адресою: АДРЕСА_1 (висновок № 1 від 24.03.1998 р.) облаштування вигрібної ями не передбачено, а передбачено підключення об'єкту до центральної каналізації. Також, Херсонське МБТІ у своєму листі № 272 від 23.10.2009 р. повідомило, що вигрібна яма на території майнового комплексу по АДРЕСА_1 не зареєстрована.
Отже, матеріали справи містять суперечливі докази стосовно спричинення позивачу збитків у сумі 20 545,58 грн.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України збитками є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності, утворюють такі елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Відсутність будь-якого елемента звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Таким чином, судова колегія доходить висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України наявності у нього збитків, спричинених невиконанням умов договору, оскільки ним не доведено належними засобами доказування вини відповідача та причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою останнього.
Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права при прийнятті рішення апеляційна інстанція відхиляє з наступних підстав. Позивач, звертаючись з клопотанням про відкладення розгляду справи, послався на перебування його представника у плановій відпустці. Відповідач, заявляючи аналогічне клопотання, послався на знаходження директора підприємства у відрядженні. Проте, зазначені клопотання не підтверджені будь-якими доказами. Водночас, юридичні особи не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому згідно із статтею 28 Господарського процесуального кодексу України відповідну довіреність. Крім того, розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був продовжений, про що винесено ухвалу від 13.08.2010 р., представники сторін брали участь у попередніх судових засіданнях та надавали докази і пояснення по суті спору, а тому неявка сторін не була перешкодою для вирішення даного спору по суті.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2010 р. у справі № 4/221-ПД-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Повний текст постанови підписано 02.11.2010 р.