Справа № 712/9927/24
Провадження № 1-КС/712/4117/24
26 серпня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м.Черкаси клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024250310002318 від 09.07.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, з повною вищою освітою, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді головного державного інспектора відділу організації та планування роботи управління організації роботи Головного управління ДПС у Черкаській області, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024250310002318 від 09.07.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250310002318 від 09.07.2024.
У ході досудового розслідування у зв'язку із наявністю достатніх доказів слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України тобто в умисному внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом Державної податкової служби України від 11 січня 2021 року №8-о ОСОБА_5 з 12 січня 2021 року призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації, планування роботи та контролю організаційно-розпорядчого управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.
Наказом Державної податкової служби України від 19 квітня 2021 року № 130-о ОСОБА_5 з 20 квітня 2021 року переведено на посаду заступника начальника відділу організації, планування роботи та контролю організаційно-розпорядчого управління Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.
Наказом Державної податкової служби України від 19 липня 2022 року № 111-о ОСОБА_5 переведено на посаду начальника відділу моніторингу та контролю управління організації роботи Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.
Наказом Державної податкової служби України від 04 червня 2024 року № 142-о ОСОБА_5 переведено на посаду головного державного інспектора відділу організації та планування роботи управління організації роботи Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Таким чином ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до підпункту «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, ОСОБА_5 будучи державним службовцем, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, підпунктах "а", "в" і "ґ" цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за минулий рік на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство).
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держав або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Абзацом 2 ч.1 ст.46 Закону визначено, що такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно ч. 1 Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування, шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, та яким покладено обов'язок на осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подати відповідні декларації за 2021-2022 роки.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.46 Закону (в редакції закону № 1700-VII від 26.10.2022 р.) у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Так, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічної Декларації за 2021 рік, будучи обізнаною з вимогами чинного законодавства та попередженою про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням і дотримання вимог фінансового контрою, а також будучи публічною особою, до діяльності якої прикута увага суспільства, а саме начальником відділу моніторингу та контролю управління організації роботи Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, на яку покладено здійснення функцій правоохоронної діяльності, достовірно знаючи про те, що в разі внесення достовірних відомостей щодо її доходів та способу їх одержання її дії будуть піддані критиці громадян та зашкодять її авторитету і репутації, не бажаючи їх публічного розголосу, вчинила кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, всупереч вимог законодавства, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про встановлений обов'язок передбачений ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п. 1, 2, 2-1, 3, 5, 5-1, 6, 7, 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції», 23 листопада 2023 року близько 13 години 48 хвилин, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, внесла до щорічної декларації за 2021 звітний рік неправдиві відомості та подала її за унікальним ідентифікатором документа - ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ІНФОРМАЦІЯ_4 ),
Так, ОСОБА_5 не внесла в зазначену декларацію інформацію щодо цінного рухомого майна, яке належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку), а саме у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації не зазначила про наступні об'єкти:
легковий автомобіль BMW X5 2021 року випуску VIN - НОМЕР_1 , який з 28.09.2021 належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) ОСОБА_7 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів та середня ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта станом на 31.12.2021 складала 1 784 256 гривень (один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят шість грн. 00 коп.).
легковий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 2019 року випуску VIN - НОМЕР_2 , який з 03.04.2019 належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) ОСОБА_7 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів та середня ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта станом на 31.12.2021 складала 2 081 00,0 (два мільйони вісімдесят одна тисяча триста грн. 00 коп.).
легковий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 2016 року випуску VIN - НОМЕР_3 , який з 28.09.2016 належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) ОСОБА_7 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів та середня ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта станом на 31.12.2021 складала 1 609 820,0 (один мільйон шістсот дев'ять тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.).
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що вона будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону, достовірно знаючи про її обов'язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, внесла завідомо недостовірні відомості, не зазначивши цінне рухоме майно, а саме транспортні засоби, які на праві власності належать члену сім'ї члену сім'ї (чоловіку) ОСОБА_7 на загальну суму 5 475 076 (п'ять мільйонів чотириста сімдесят п'ять тисяч сімдесят шість грн.), що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2021 рік, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- висновком Національного агентства з питань запобігання корупції;
- листом УСБУ в Черкаській області, про те що ОСОБА_5 перетинала державний кордон України на одному із вищезазначених транспортних засобів;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчим у клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення, які підтверджуються наступним:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
У зв'язку з тим, що санкцією ч. 2 ст. 366-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачено покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, - підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення та відбування покарання;
2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення:
Підозрювана ОСОБА_5 , користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами на роботі, отриманими під час перебування на різних посадах ГУ ДПС в Черкаській області, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення та якими на даний час орган досудового розслідування не володіє;
3) незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні:
Так, перебуваючи без запобіжного заходу, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків. Для уникнення кримінальної відповідальності підозрювана може використати тісні службові та соціальні зв'язки, в тому числі з працівниками ГУ ДПС в Черкаській області, з метою незаконного впливу на свідків.
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином:
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
Підозрювана заперечувала проти задоволення клопотання.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що ризики невиконання підозрюваною процесуальних обов'язків відсутні, ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки, продовжує займати посаду у ГУ ДПС у Черкаській області, про її обов'язки відповідно до вимог КПК їй повідомлено.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
У кримінальному провадженні № 12024250310002318 від 09.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.366-2 КК України - у тому, що вона будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону, достовірно знаючи про її обов'язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, внесла завідомо недостовірні відомості, не зазначивши цінне рухоме майно, а саме транспортні засоби, які на праві власності належать члену сім'ї члену сім'ї (чоловіку) ОСОБА_7 на загальну суму 5 475 076 (п'ять мільйонів чотириста сімдесят п'ять тисяч сімдесят шість грн.), що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2021 рік.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України підтверджується: висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, листом УСБУ в Черкаській області, про те що ОСОБА_5 перетинала державний кордон України на одному із вищезазначених транспортних засобів, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що докази, надані органами досудового розслідування, на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі підтверджують наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 12024250310002318 від 09.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінюючи зазначені у клопотанні ризики, їх обґрунтування та надані на підтвердження цього докази, слідчим суддею враховано таке.
Ризик можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування може мати імовірність у зв'язку з можливим усвідомленням підозрюваною невідворотності покарання. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Є обґрунтованим твердження сторони обвинувачення щодо існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрювана притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має постійне місце мешкання, заміжня, працює, за місцем роботи характеризується позитивно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення та можливість досягнення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , зобов'язання виконувати такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Підозрюваній ОСОБА_5 роз'яснити, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 жовтня 2024 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 та інших слідчих, включених до групи слідчих у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 29.08.2024 о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1