Кримінальне провадження №629/3636/24
Номер провадження 1-кп/629/203/24
29 серпня 2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярке Поле Нижньогірського району Кримської області, громадянина України, з середньо освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 19.11.2012 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 156 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
- 25.06.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 156 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. 05.05.2023 звільненого з Темнівської ВК за відбуттям строку покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України,
ОСОБА_5 , маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вчинення розпусних дій щодо неповнолітніх осіб, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.
Так, 05.03.2024 близько 15-00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , побачив неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла йому на зустріч, та у нього виник умисел на вчинення розпусних дій щодо вказаної неповнолітньої дівчини, з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприроднім шляхом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої ОСОБА_6 , а саме її розбещення, ОСОБА_5 , з метою задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, порушуючи нормальний розвиток потерпілої, діючи умисно, та усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є неповнолітньою, з мотивів вчинення дій сексуального характеру, які здатні викликати моральне розбещення останньої, діючи відкрито та з метою збудження у вказаної неповнолітньої дівчини статевого інстинкту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, користуючись відсутністю сторонніх осіб, які могли б перешкодити вчиненню ним злочину, ОСОБА_5 наблизився до неповнолітньої ОСОБА_6 , оголив перед нею свій статевий орган та запропонував їй вчинити дії сексуального характеру, а саме вступити з ним в неприродні статеві зносини, тобто потримати своєю рукою його оголений статевий орган та отримати за це шоколадку, задовольнивши таким чином свою статеву пристрасть, в наслідок чого порушив статеву недоторканість, нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_6 . Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Потерпіла та її законний представник до суду не з'явились, надали телефонограму про розгляд справи за їх відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. У вчиненомущиро розкаявся.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він має середню освіту, неодружений, не працює, раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується з негативної сторони.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 336 від 14.05.2024 ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами,які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає повторність вчинення злочину.
Враховуючи вищевикладене, в тому числі особу обвинуваченого, який має слабкі соціальні зв'язки, раніше неодноразово був судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та відбував покарання у місцях позбавлення волі, тобто належних висновків для себе не зробив, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції статті та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 156 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою після набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання для обвинуваченого відраховувати з дня фактичного затримання його співробітниками поліції.
Речові докази: штани джинси синього кольору, рюкзак чорного кольору з сірого кольору вставками та куртку темно синього кольору з червоного кольору вставками, передані до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, - повернути ОСОБА_5 ; CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження від 05.03.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.05.2024 по справі № 629/2560/24,після набрання вироком законної сили - скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_7