Справа № 629/5177/24
Провадження № 2/629/1363/24
29.08.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Попов О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з нерухомого майна,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з його нерухомого майна, накладений постановою ВДВС Солом'янського РУЮ у м.Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.03.2015 у ВП № 46794954, номер запису про обтяження 9059590 (спеціальний розділ) від 16.03.2015.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 ЦПК України.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Пунктом 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач як на порушника його прав (відповідача) вказує на Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Водночас, за роз'ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5 відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).
Тобто, Солом'янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем по даній справі, а може бути залучений до участі у ній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Крім того, виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно, про скасування якого просить позивач, було направлено Солом'янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.
Також не залучено в якості відповідача особу, в інтересах якої було накладено арешт, та інших осіб, права яких можуть бути порушені, враховуючи що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором від 29.04.2008.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з суб'єктним складом у даній справі та на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України за необхідності додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Крім того, суддя зазначає, що позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються з дотриманням вимог статті 30 ЦПК України, в якій відповідно до частини першої-другої встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5, якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Позивачем не додано доказів, що вартість частини майна, яка знаходиться у Лозівському районі, перевищує вартість частини майна, що знаходиться в інших районах, а відтак суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної цивільної справи, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута йому.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій ПОПОВ