Справа №627/941/24
"29" серпня 2024 р. с-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 04 лютого 2017 року Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 5.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України), та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована в м.Стаханов Луганської області, що до підсудності Краснокутського районного суду Харківської області не відноситься. Також до позовної заяви не додано доказів , що у позивачки на утриманні є малолітня чи неповнолітня дитина та вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Окрім того , в матеріалах справи відсутні докази ,які б свідчили про домовленість подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином , позов до фізичної особи ОСОБА_2 має бути пред?явлено за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.
Позивачкою у позовній заяві останнє відоме місце проживання відповідача ОСОБА_2 зазначено: с. Чернещина Богодухівського району Харківської області .
За відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру № 759729 від 29.08.2024, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до юрисдикції Попаснянського районного суду Луганської області.
Згідно з Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №1/0/9-22, розгляд справ, підсудних Попаснянському районному суду Луганської області, здійснюється Васильківським районним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1. ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи, що зареєстроване місце проживання відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Краснокутського районного суду Харківської області та підстави, передбачені ст. 28 ЦПК України , судом не встановлені, тому справа підлягає направленню за підсудністю доВасильківського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 258-260, 316, 352, п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Васильківського районного суду Дніпропетровської області.
Копію ухвали направити позивачці.
Передача справи на розгляд Васильківського районного суду Дніпропетровської області здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. В. Вовк