Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/731/2024 Справа № 641/5888/24
29 серпня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12024226180000285 від 10.08.2024року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,уродженця м. Харкова, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -19.06.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двохсот) годин,-
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_3 засуджений вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 за вчинення кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин, 17.01.2024 прибув до Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, де згідно з ст. 37 КВК України письмово ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт та відповідно до ст. 40 КВК України попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України, про що останній надав підписку.
03.05.2024 Слобідським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 під особистий підпис видано направлення до комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташовано за адресою м. Харків, вул. Сумська, 81, для відбування громадських робіт, відповідно до якого останній повинен приступити до їх виконання з 06.05.2024.
Однак, ОСОБА_3 , будучи працездатним, маючи змогу працювати та відбувати призначене Комінтернівським районним судом м. Харкова покарання, умисно, ігноруючи вирок суду, з метою ухилення від відбування громадських робіт, без поважних причин, ігноруючи обов'язки пов'язані із відбуттям призначеного покарання, з 06.05.2024 до комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Харкова» жодного разу не з'явився і до відбування громадських робіт не приступив.
У період часу з 06.05.2024 по 26.08.2024 ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилитися від призначеного йому вироком суду покарання, без поважних причин до комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Харкова», жодного разу не з'явився і до відбування громадських робіт не приступив.
Такі дії ОСОБА_3 набули тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов'язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт та відповідно до ст. 40 КВК України є ухиленням від виконання покарання, оскільки більше двох прогулів без поважних причин протягом місяця є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.
Тобто, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, письмово попередженим про настання кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт, виконувати вирок суду не став, тим самим невмисно ухилився від відбуття призначеного судом покарання у виді громадських робіт, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання, залишивши невідпрацьованими 200 годин громадських робіт.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 26.08.2024 року, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбуття покарання у вигляді громадських робіт, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2)письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди і з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбуття покарання у вигляді громадських робіт.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Враховуючи вчинення обвинуваченим кримінального проступку, особу винного, обставини, що пом'якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд призначає покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України.
Однак, в силу вимог ст. 75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорущення та виконає покладені на нього в силу ч.1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України обов'язки.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази на судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (ОДНОГО) року обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуття призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 (ОДИН) рік.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1